Список використаних джерел:

1. Державна цільова програма «Ліси України» на 2010-2015 роки : Постанова Кабінету Міністрів України №977 від 16.09.2009р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/977-2009-%D0%BF

2. Державний облік лісів України – підсумки та прогнози [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lisproekt.gov.ua/index.php?id=25

3. Концептуальна програма розвитку лісовпорядкування на період до 2015 року : Наказ Державного агентства лісових ресурсів України №60 від 30.03.2011р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lisproekt.gov.ua/fileadmin/user_upload/files/docs/concept-program-rozvytku-do-2015.pdf

4. Лісовий кодекс України : Кодекс України, Закон України № 3852-XII від 21.01.1994р., в редакції Закону України № 3404-IV від 08.02.2006р. із змінами [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12

5. Лісокорисування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dklg.kmu.gov.ua/ forest/control/uk/publish/article?art_id=101934&cat_id=32876

6. Хто в лісі хазяїн? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16726675

Видобування нафти та газу як вид права природокористування Макаренко н.А.

здобувач кафедри екологічного права

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Актуальність дослідження правових засад нафто- та газовидобування в Україні зумовлена тим, що розвиток енергетики має, безумовно, вирішальний вплив на стан економіки у країні та рівень життя населення. Однак, вплив людини на навколишнє природне середовища у процесі нафто- та газовидобування має і свої величезні негативні сторони, що пов’язано з виснаженням надр в процесі такого природокористування та забрудненням навколишнього середовища хімічними складовими вуглеводнів.

Питання правового забезпечення раціонального використання надр були предметом наукових досліджень таких вчених як Г.І. Балюк [1], Р.С. Кірін [2], І.М. Козьяков [3], О.П. Шем’яков [4] тощо. Водночас, в юридичній літературі не знайшли свого закріплення питання особливостей використання надр для здійснення діяльності з нафто- та газовидобування. Серед вчених, що займалися окремими питаннями нафто- та газовидобування можна виділити таких як Ю.З.Крупський (геологічні та екологічні аспекти видобутку нафти та газу) [5], А.С. Євстігнєєв (розглядав окремі питання правового регулювання дотримання екологічної безпеки при здійсненні спеціального використання нафтогазоносних надр в Україні) [6], Я.І. Процько (питання впливу нафти та нафтопродуктів на грунтовий покрів) [7], Іларіонов С.А (екологічні аспекти відновлення забруднених нафтою грунтів) [8].

Слід відзначити, що актуальність даного дослідження також зумовлена тим, що останнім часом у зв’язку з нестачею енергоресурсів велика увага приділяється питанню розробки нових родовищ вуглеводнів для видобутку нетрадиційних видів газу, зокрема, таких як сланцевий газ, оскільки за підрахунками вчених поклади сланцевого газу існують на більшості території України і для його транспортування не потрібно будівництво нових трубопроводів. Однак, наявні технології видобутку сланцевого газу передбачають суттєві впливи на навколишнє середовище, які обумовлені вилученням значних земельних площ, залученням з наступним забруднення великих обсягів водних ресурсів, додатковим навантаженням на підприємства щодо знешкодження відходів з такого видобутку. У зв’язку з цим слід відзначити, що ще 31.01.2013р. на розгляд Верховної Ради України був внесений проект Закону України «Про введення тимчасової заборони (мораторію) на пошук, розвідку та видобування нетрадиційних вуглеводнів» [9], в якому закріплена заборона укладення та виконання угод щодо проведення пошукових робіт, розвідки та видобування нетрадиційних вуглеводнів, розподілу виробленої продукції, її транспортування, обробки, зберігання, переробки, використання, реалізації чи розпорядження нею іншим чином, а також будівництва та експлуатації пов'язаних з цим промислових об'єктів, трубопроводів та інших об'єктів, до вдосконалення на законодавчому рівні механізму забезпечення екологічної безпеки застосування технологій видобування нетрадиційних вуглеводнів.

Частинами 1, 2 статті 13 Конституції України [10] визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Натомість, статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» [11] встановлено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального їх використання . Громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання їм відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, – на пільгових умовах. Таким чином, виходячи з таких положень можна виділити ознаки спеціального природокористування, а саме:

• надання правомочностей громадянам, підприємствам, установам та організаціям щодо відповідних природних ресурсів (володіння, користування, оренда тощо);

• підставою надання таких правомочностей є наявність спеціального дозволу у відповідних суб’єктів природокористування;

• суто цільове надання відповідних природних ресурсів;

• платність спеціального природокористування.

Подальше закріплення права спеціального природокористування знайшло своє відображення, зокрема, у Кодексі України про надра [12], у ч. 1, 2 ст. 19 якого вказано, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Також статтею 28 вищевказаного Кодексу України про надра встановлено, що користування надрами за загальним правилом є платним, плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами, не пов’язаної із видобуванням корисних копалин. Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата.

Положення Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексу України про надра щодо права спеціального природокористування знаходять своє подальше відображення та деталізацію вже у спеціальному законі, а саме в Законі України «Про нафту і газ» [13], у ч. 1 ст. 11 якого закріплюється, що користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, є всі підстави стверджувати, що видобування нафти та газу є видом спеціального природокористування, оскільки має наступні ознаки:

• відповідні нафтогазоносні надра надаються надрокористувачу у користування для здійснення єдиної мети – видобутку вуглеводнів (нафти та газу);

• для здійснення видобування нафти та газу відповідний надрокористувач повинен отримати спеціальний дозвіл;

• отримання вищевказаного дозволу є платним, плата встановлена Податковим кодексом України.

Отже, видобування нафти та газу можна визначити як вид права спеціального природокористування, під яким розуміється строкове використання нафтогазоносних надр для видобутку вуглеводневої сировини на підставі спеціального дозволу та на платних умовах.

Слід відзначити, що характерною ознакою видобування нафти та газу є підвищена екологічна небезпека такого виду природокористування, оскільки, по-перше, добута сировина за своїм хімічним складом здатна створювати вибухонебезпечні суміші, а, по-друге, діяльність з нафтогазовидобування може мати як наслідок створення негативних наслідків у геологічному середовищі відповідної ділянки надр.

Підсумовуючи, слід звернути увагу на те, що сучасне природокористування, зокрема, видобування нафти та газу в Україні, обумовлює необхідність упровадження оптимальних шляхів модернізації еколого орієнтованої економіки, що потребує опрацювання та реалізації відповідних регіональних проектів і програм, які сприятимуть раціональному використанню відповідних природних ресурсів.