Список використаних джерел:

1. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27.

2. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України / Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін. / за заг. ред. В.В. Медвечука. – К. : Вид-во «Юрінком Інтер», 2004. – 656 с.

3. Земельне право України : підручник / М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А. П. Гетьман та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

4. Про Порядок консервації земель : наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовтня 2002 р. №175 // Офіційний вісник України. – 2003. – №8. – Ст. 323.

5. Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації : наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 3 грудня 2004 р. №391 // Офіційний вісник України. – 2004. – №51. – Ст. 3406.

6. Гавриш Н.С. Правове забезпечення охорони земель при здійсненні господарської діяльності : рекультивація і консервація земель / Н.С. Гавриш // Екологічне право України : підручник для студ. вищ. навч. закл. / за ред. І.І. Каракаша. – Одеса : Фенікс, 2012. – С. 336–341.

До питання обліку лісів України Дожук і.Я.

Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького

Державною цільовою програмою «Ліси України» на 2010-2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №977 від 16.09.2009р., визначено, що одним із шляхів і способів розв’язання проблеми в сфері збалансованого розвитку лісового господарства є ведення державного обліку лісів [1].

Відповідно до ст. 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою його ведення є матеріали лісовпорядкування. Під час проведення чергового лісовпорядкування та державного обліку лісів України може уточнюватися документація державного лісового кадастру [4].

Ст. 28-1 Лісового кодексу України, п.2 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України № 458/2011 від 13.04.2011р., закріплено, що ведення державного обліку лісів покладається на Державне агентство лісових ресурсів України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. До 2010 року це був Державний комітет лісового господарства України. Щодо діяльності якого колегія Рахункової палати України 29.04.2010 року за результатами проведеного аудиту відмітила, що Держкомлісгосп протягом 2008-2009 років не забезпечив у повному обсязі виконання основних його завдань. Зокрема, нормативно неврегульованими залишилися базові для галузі питання щодо ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, організації та проведення лісової сертифікації, лісовпорядкування, моніторингу лісів, використання корисних їхніх властивостей і відтворення, порядку реєстрації договорів на право довгострокового користування лісами, проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, проведення рубок для формування і оздоровлення лісу тощо[6].

У зв’язку з цим, Державне агентство лісових ресурсів України наказом №60 від 30.03.2011р. затвердило Концептуальну програму розвитку лісовпорядкування на період до 2015 року. Зміст зазначеної програми полягає в проведенні національної інвентаризації лісів та запровадженні в лісовпорядкуванні і лісовому господарстві сучасних географічних інформаційних технологій (ГІС-технологій). Мається на увазі супутникове спостереження, прилади дистанційного зондування Землі та топографічні карти, які допоможуть в проведенні моніторингу стану лісів, запобіганні незаконних рубок та контролі за впровадженням проектів організації і розвитку лісового господарства в цілому. Застосування ГІС-технологій сприятиме переходу до проведення базового лісовпорядкування за адміністративно – територіальним принципом, тобто одночасно всіх земель лісового фонду на території адміністративної області, і це дозволить в один рік отримувати повну та узгоджену інформацію про стан лісового фонду усіх лісокористувачів області. П.25 цієї програми також визначив, що для успішного проведення Державного обліку лісів України необхідна тісна взаємодія та відповідальність всіх структурних підрозділів Держлісагентства та Держземагентства [3]. Реалізація Концептуальної програми розвитку лісовпорядкування покладено на Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об’єднання (ВО «Укрдержліспроект”). Воно є державним підприємством, яке забезпечує державні органи влади інформацією про сучасний стан лісів, лісові ресурси, якісні та кількісні зміни, що відбуваються в лісовому фонді, здійснює прогнозування цих змін, проводить визначення науково-обґрунтованих норм невиснажливого, раціонального, екологічно збалансованого лісокористування, розробляє комплекс заходів щодо відтворення, охорони і захисту лісів.

Тобто, відповідальним за формування обліку лісів є Державне агенство лісових ресурсів України та відповідно обласні управління, на які покладено збір інформації. Узагальнення ж отриманих даних здійснює ВО «Укрдержліспроект».

У 2011 році було проведено державний облік лісів України станом на 01.01.2011 року, який був досить потрібний. Оскільки попередній облік усіх лісів України проводився в 1996 році. Станом на 01.01.2002 року було проведено лише облік лісів, підпорядкованих Державному комітету лісового господарства України, а для інших лісів було використано дані земельних органів. Тому він не відображав реального кількісного і якісного стану лісів України. До того ж проведення державного обліку лісів у 2011 році на площі 10800 тис. гектарів передбачено Державною цільовою програмою «Ліси України» на 2010-2015 роки. Також колегія Рахункової палати України 29.04.2010р. відмітила, що загальна площа земель, на яких здійснюється ведення лісового господарства в Україні, становить 10,8 млн. га[6].

За результатами проведеного державного обліку лісів станом на 01.01.2011 року ВО «Укрдержліспроект» на своєму офіційному веб-сайті повідомило, що загальна площа лісових ділянок становила 10378,7 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю – 9573,9 тис. га [2].

На офіційному веб-сайті Держвного агентства лісових ресурсів України зазначено, що загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн. га, в т.ч. вкриті лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Загальний запас деревостанів перевищує 2,1 млрд. куб м. [5]

Відмінності у розмірах загальної площі лісового фонду України пов’язані зі зміною визначення поняття державного лісового фонду, яка відбулася у зв’язку з новою редакцією Лісового кодексу України у 2006 році. За чинною редакцією Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лише лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До 2006 року землі лісового фонду України включали лісові і нелісові землі.

Слід також відмітити, що при проведенні державного обліку лісів 2011року було використано таксаційні бази даних на 89% площі лісів по Україні. На сьогодні таксаційні бази відсутні на 1 млн. 172 тис. га лісових ділянок [2]. У зв’язку з цим, під час складання документації державного лісового кадастру використовувались дані державного земельного кадастру та документи первинного обліку лісів. А наявність актуальних таксаційних баз даних – це необхідна умова проведення державного лісового кадастру.

Якщо проаналізувати розподіл лісового фонду України за відомчою підпорядкованістю станом на 01.01.2011 року, то можна побачити, що 776,9 тис. га лісу росте на землях запасу, тобто вони не надані в користування. А це є досить значні розміри – 75% загальної площі лісових ділянок. Так, зокрема, у віданні Держлісагентства України –6840,4 тис. га, або 65,9%; органів місцевого самоврядування (ліси державної власності) – 1292.4 тис. га, або 12,5%; Міністерства аграрної політики і продовольства – 566,2 тис.га, або 5,4%; Міністерства надзвичайних ситуацій – 218,1 тис. га, або 2,1%; Міністерства оборони –173,7 тис. га, або 1,7%; Міністерства екології і природних ресурсів – 164,2 тис. га,або 1,6%; решти міністерств і відомств – 346,8 тис. га, або 3,3% [2]. Тому з метою належної охорони цих лісів необхідно якнайшвидше змінювати їх правовий статус.

Отже, проведення державного обліку лісів у 2011 році було необхідних засобом на шляху підвищення рівня охорони лісів і вирішення проблем лісового господарства. Оскільки, попередній проводився 1996 року, а на підставі даних державного обліку лісів формується документація державного лісового кадастру.