Список использованных источников:

1. Конституция Украины [Электронный ресурс]// http://advoc.kiev.ua/Zone10_1.html

2. Модельный проект Закона Украины «О гражданском (общественном) контроле за государственной деятельностью» [Электронный ресурс]//

http://www.libertarium.ru/l_lib_svob04

3. Крупник А.С. Общественный контроль в Украине: история и современность [Электронный ресурс]// http://www.feomama.narod.ru/krupnik.htm

4. Юридический словарь [Электронный ресурс]// http://www.lawmos.ru/dict/36/891/

Щодо питання повноважень члена Вищої ради юстиції Марчук о.Л.

аспірант кафедри конституційного права юридичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

В умовах докорінного реформування судової системи України, є надзвичайно актуальним дослідження конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції як державного органу, до відання якої згідно із Конституцією України належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів [1].

Вища рада юстиції реалізує свою компетенцію безпосередньо через діяльність членів Вищої ради юстиції та здійснення ними своїх повноважень.

Таким чином, чітке визначення обсягу повноважень членів Вищої ради юстиції має важливе значення для її організації та ефективного функціонування як спеціального, конституційного органу, відповідального за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до Конституції України та Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.

Отже, важливим елементом в роботі Вищої ради юстиції та її членів є безпосереднє забезпечення необхідних повноважень членів Вищої ради юстиції для належного і ефективного виконання ними своїх функцій, як складового елементу державного органу та реалізацію Вищою радою юстиції завдань, покладених на неї Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції», Регламентом Вищої ради юстиції та іншими нормативно-правовими актами.

Слід звернути увагу на те, що чинний Закон України «Про Вищу раду юстиції» не містить окремої статті, яка б самостійно визначала повноваження члена Вищої ради юстиції. Тому, ми повністю згодні із позицією тих науковців, які переконані, що відсутність окремої статті в спеціальному законі щодо конкретного визначення повноважень членів Вищої ради юстиції є суттєвим недолідоком законодавчого забезпечення і регулювання правового статусу члена Вищої ради юстиції зокрема і Вищої ради юстиції, як окремого органу держави, взагалі.

Наприклад, повноваження Голови Вищої ради юстиції закріплено окремою статтею закону, а тому, на нашу думку, існування аналогічної норми, яка б визначала весь обсяг повноважень члена Вищої ради юстиції, буде важливим чинником в суттєвому удосконаленні нормативно-правового регулювання конституційного статусу Вищої ради юстиції як державного органу.

Із аналізу норм статей 25, 30, 38, 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції» випливає, що, на даний час, член Вищої ради юстиції для здійснення своїх повноважень:

• може витребувати та одержати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об’єднань;

• перевіряє за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів;

• у зв’язку з виконанням доручення може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії), ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів;

• за зверненням органів прокуратури і за дорученням, перевіряє відомості про порушення суддею присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, які були допущені при розгляді судової справи, в якій брав участь прокурор (але лише в разі, якщо така судова справа не перебуває у провадженні суду будь-якої інстанції або якщо встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної чи касаційної скарги закінчився);

• може витребувати копію матеріалів судової справи, яка розглядалася певним суддею, якщо її повернуто на новий розгляд або передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа;

• має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Вищої ради юстиції, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи;

• за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до вимог спеціального закону, може звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади;

• за результатами перевірки повідомлень може вносити подання, яке є підставою для відкриття дисциплінарного провадження;

• перевіряти дані про дисциплінарний проступок за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об’єднань [2].

Разом з цим, описані вище недоліки спеціального закону, певною мірою доповнені та компесуються Регламентом Вищої ради юстиції, який прийнято на реалізацію повноважень, наданих їй Конституцією України, Законами України «Про Вищу раду юстиції», «Про судоустрій і статус суддів» та іншими нормативно-правовими актами, а також вивизначає організацію і порядок її діяльності.

Так, § 1 Глави 1 Розділу І Регламенту Вищої ради юстиції передбачає, що члени Вищої ради юстиції є рівноправними і здійснюють свої повноваження відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Член Вищої ради юстиції, виконуючи повноваження, визначені Законом, має право: вести особистий прийом громадян; брати участь у засіданні секції, до складу якої він входить; вносити пропозиції щодо удосконалення роботи Ради, її секретаріату; за згодою Голови Ради залучати працівників структурних підрозділів секретаріату Ради для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради та секції Ради; ознайомлюватися у відповідному структурному підрозділі секретаріату з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань секції та Ради; вносити пропозиції щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників структурних підрозділів секретаріату; відмовитися від проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або рішенні Вищої кваліфікаційної комісії України, якщо він прямо чи побічно перебуває у стосунках з суддею, стосовно якого повинна здійснюватись перевірка, або причетний до справ, які розглядав чи розглядає цей суддя, або є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості; відкликати внесену пропозицію про звільнення судді з посади чи відкриття дисциплінарного провадження; ініціювати скликання засідання Ради відповідно до пункту 2 § 3 глави 2 Розділу І Регламенту Ради; здійснювати інші повноваження згідно з цим Регламентом. Крім того, член Ради, стосовно якого розглядається питання про дострокове припинення його повноважень, має право ставити запитання членові Ради, який здійснював перевірку обставин, щодо наявності підстав для припинення повноважень [3].

При цьому, як ми бачимо, серед повноважень члена Вищої ради юстиції, що передбачені її Регламентом, можна виокремити як внутрішні повноваження, які стосуються структурно-функціональної діяльності Ради, так і зовнішні – спрямовані на реалізацію повноважень наданих їй Конституцією та законами України.

За таких обставин, є нагальним і вкрай важливим відповідне окреме і чітке законодавче регламентування повноважень члена Вищої ради юстиції, що потребує якнайшвидшої реалізації з метою усунунення неоднозначного трактування та розуміння самої суті і змісту повноважень члена Вищої ради юстиції.