
- •«Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії» (м. Ужгород, 30-31 березня 2013 р.) м. Ужгород
- •Редакційна колегія:
- •Напрям 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Правова освіта та її вплив на діяльність працівників овс Годяк а.І.
- •Список використаних джерел:
- •Дефектность нормативно-правового акта как нарушение присяги госслужащего Горчаков с.В.
- •Список использованных источников:
- •Р.Лащенко про значення копних судів на Україні Івасечко о.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Порівняльна характеристика прав та обов’язків адвокатів Франції та Федеративної республіки Німеччина Компанейцев с.В.
- •Список використаних джерел:
- •Роль і. Бентама у становленні деонтології як науки Награбова л.В.
- •Список використаних джерел:
- •Правовое взаимовлияние российских и западных истоков кредитной кооперации Невлев в.В.
- •Список использованных источников:
- •Феномен правоутворення: теоретико-методологічний аспект Нечипоренко а.О.
- •Правовое регулирование медицинской деятельности на Украине ( х – начало хvii в.В.) Парамонова о.С.
- •Виситаева р.Б.
- •Список использованных источников:
- •Концептуальні положення статуту Міністерства закордонних справ унр Отто Ейхельмана Турчин я.Б.
- •Список використаних джерел:
- •Система права в романо-германській правовій сім’ї Шаганенко в.П.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 2. Конституційне право; муніципальне право принципи виборчого права як підгалузі конституційного права україни Апшай ф.В.
- •Список використаних джерел:
- •Права на свободу совісті в україні: конституційно-правовий аспект Бедь в.В.
- •Список використаних джерел:
- •Парадигма конституціоналізму, як категорія конституційного права україни
- •Ленгер я.І.
- •Список використаних джерел:
- •Мовність законодавства
- •Список використаних джерел:
- •Уявлення про свободу совісті та віросповідання: світовий досвід Громовчук м.В.,
- •Список використаних джерел:
- •Общественный контроль как современный феномен Двойных о.С.
- •Харитонов в.И.
- •Список использованных источников:
- •Щодо питання повноважень члена Вищої ради юстиції Марчук о.Л.
- •Список використаних джерел:
- •Свобода релігії та свобода совісті в сучасному світі Палінчак м.М.
- •Список використаних джерел:
- •Реформування судової влади: правовий та моральний аспект Придачук о.А.
- •Список використаних джерел:
- •Форми взаємодії органів державної влади щодо звернень громадян Сергєєв м.А.
- •Список використаних джерел:
- •Фінансування виборів народних депутатів України Таратухін м.Ю.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Ювенальна юстиція – захист прав і інтересів дитини чи один із засобів держави зруйнувати сім’ю? Артеменко д.С.
- •Список використаних джерел:
- •Об’єкти права слідування: порівняльний аналіз норм міжнародного та національного законодавства Гаценко о.О.
- •Список використаних джерел:
- •Актуальные проблемы образования, связанные с предпринимательской деятельностью Ерали Абдикарим
- •Сейтжаппарова Багила
- •Список использованных источников:
- •Регулювання аутсорсингових відносин в сша Єфименко м.М.
- •Список використаних джерел:
- •Гарантії забезпечення нотаріальної таємниці Желіховська ю.В.
- •Список використаних джерел:
- •Право доступу до фотографічного твору як особисте немайнове право автора Зварич ж.І.
- •Список використаних джерел:
- •Цивільно – процесуальне представництво адвокатом прав в суді Ізула м.П.
- •Список використаних джерел:
- •В очікуванні нового Житлового кодексу України: науково-практичний аспект Кармаза о.О.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми і перспективи розвитку авторського права в інформаційному суспільстві (цивільно-правовий аспект) Кохановський в.О.
- •Список використаних джерел:
- •Деякі проблемні аспекти визначення правової природи арбітражної угоди
- •Список використаних джерел:
- •Правова природа договору транспортного експедирування Маленко о.В.
- •Список використаних джерел:
- •Сторони у справах про захист честі, гідності та ділової репутації Можаровська к.В.
- •Список використаних джерел:
- •Відшкодування моральної (немайнової) шкоди фізичній особі за нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при порушенні права на доступ до суду
- •Вирішення питання про допустимість, належність, істотність та достатність доказів у міжнародному комерційному арбітражі Пільков к.М.
- •Список використаних джерел:
- •Принцип верховенства права та доступність цивільного судочинства Романчук о.М.
- •Список використаних джерел:
- •До питання уточнення нормативного закріплення правового статусу працівників патронатної служби в Україні Романюк л.В.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 4. Господарське право, господарсько-процесуальне право Щодо питання реєстрації ліцензійних договорів Клочко а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Теоретико-практичні проблеми вдосконалення господарсько-правового регулювання державного нагляду (контролю) у разі ліквідації страховиків Коваленко т.В.
- •Список використаних джерел:
- •Обмеження граничного рівня торговельної надбавки як охоронний спосіб правового регулювання цін на продовольчу продукцію Кожух м.С.
- •Список використаних джерел:
- •Мета застосування способів забезпечення виконання господарських зобов’язань як критерій віднесення до таких способів відповідних заходів захисту та відповідальності Мушинська ю.О.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 5. Трудове право; право соціального забезпечення Проблеми реформування пенсійної системи України Салькова т.В.
- •Список використаних джерел:
- •К вопросу о принципах и задачах деятельности федеральной инспекции труда Российской Федерации Унковский а.В.
- •Список использованных источников:
- •Напрям 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право правові проблеми державотворення сільськогосподарської інспекції в україні Бондар о.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Екологізація суспільної свідомості – об’єктивний процес протидії глобальним екологічним загрозам Горбенко в.О.
- •Список використаних джерел:
- •Правове забезпечення консервації земель сільськогосподарського призначення Дейнега м.А.
- •Список використаних джерел:
- •До питання обліку лісів України Дожук і.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Видобування нафти та газу як вид права природокористування Макаренко н.А.
- •Список використаних джерел:
- •Правові проблеми розвитку закладів культури клубного типу на селі Муржак а.С.
- •Список використаних джерел:
- •Правові аспекти соціального розвитку села України Халупний а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Примус у податковому праві Андрєєва а.О.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо екологічно доцільних ставок екологічного податку у контексті підвищення фіскальної ефективності Білецька г.М.
- •Шкуренко н.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми законодавчого забезпечення попередження і протидії корупції в Україні Боднарчук о.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо напрямів адміністративної реформи в області діяльності шкіл-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування Боднарчук о.І.
- •Список використаних джерел:
- •Особливості розвитку пільгового житлового кредитування молоді в Україні Васьківська к.М.
- •Список використаних джерел:
- •Державно-правове регулювання діяльності громадських об’єднань в Російській імперії у період з 60-тих рр. Хvііі ст. По 20-ті рр. Хх ст.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо визначення суб’єктного складу сторін та предметної підсудності у справах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»
- •Досвід контрольно-інспекційних органів зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природнього середовища
- •Список використаних джерел:
- •Адміністративна відповідальність за недоставлення товарів до митного органу призначення: новели нової редакції Митного кодексу України Михайлишин ю.А.
- •Список використаних джерел:
- •Адміністративна правосуб’єктність юридичних осіб Пасічник а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової тактики у протидії економічній злочинності Рогозін с.М.
- •Список використаних джерел:
- •«Громадський контроль» та його відмежування від суміжних категорій Сквірський і.О.
- •Список використаних джерел:
- •Список використаних джерел:
- •Особливості адміністративно-правового статусу Державної служби експортного контролю України Хаврук в.О.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Вимагання: деякі питання кваліфікації за Кримінальним кодексом України Cоловйова а.Б.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми та особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх Артюх т.В.
- •Список використаних джерел:
- •Обмежена осудність за кримінальним законодавством України Берш а.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Характеристика сучасних структур організованої злочинності Гриненко і.М.
- •Список використаних джерел:
- •Злочини проти правосуддя та шляхи їх запобігання Гульчак а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Дія кримінального закону у просторі Кедик в.П.
- •Список використаних джерел:
- •Список використаних джерел:
- •Забезпечення інвестиційної безпеки держави нормами чинного Кримінального кодексу України Кравець л.К.
- •Список використаних джерел:
- •Суспільна небезпечність та наслідки для потерпілої особи Кухар о.В.
- •Список використаних джерел:
- •Розуміння неповнолітніми сутності кримінально-правових заборон та можливості їх кримінально-правової оцінки Назимко є.С.
- •Список використаних джерел:
- •До питання про кримінально-правову охорону встановленого порядку виконання рішень третейських судів, міжнародного комерційного арбітражу Палюх л.М.
- •Список використаних джерел:
- •Механизм причинения вреда интересам службы в органах местного самоуправления (криминологический аспект) Полубояринова а.Н.
- •Список использованных источников:
- •Об’єкт злочину в кримінальному праві Продайко д.Д.
- •Список використаних джерел:
- •Деякі проблеми систематизації злочинів проти власності за Кримінальним кодексом України Соловйова а.М.
- •Список використаних джерел:
- •Насильницький грабіж як об’єкт наукового дослідження Тихонов в.А.
- •Список використаних джерел:
- •Кримінологічні особливості учасників корупційного підкупу у публічній сфері Цитряк в.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо державного діяча Чорний р.Л.
- •Список використаних джерел:
- •Напрямки координації превентивної діяльності овс у сільській місцевості Шевчук т.І.
- •Список використаних джерел:
- •Детермінанти транснаціональної організованої злочинності Шепетько с.А.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність Сучасні тенденції використання спеціальних знань у кримінальному провадженні Ахтирська н.М.
- •Список використаних джерел:
- •Вербалізація і верифікація в контексті проведення слідчих (розшукових) дій Ващук о.П.
- •Список використаних джерел:
- •Порушення теоретичних основ обшуку новим кримінально-процесуальним кодексом України
- •Список використаних джерел:
- •Щодо визначення поняття судової експертизи як виду діяльності Репешко п.І.
- •Список використаних джерел:
- •Експертиза у змагальному судочинстві Шумаєв д.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Список використаних джерел:
- •Особенности деятельности прокуратуры при представительстве интересов в суде Гутник о.В.
- •Ляхова н.М.
- •Список использованных источников:
- •Діяльність прокурора щодо забезпечення відшкодування немайнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням Назарук о.І.
- •Список використаних джерел:
- •Деякі особливості дисциплінарної відповідальності суддів Шевченко а.В.
- •Список використаний джерел:
- •Напрям 11. Міжнародне право Угоди снд щодо повернення культурних цінностей України Задорожній о.В.
- •Список використаних джерел:
- •Пограничная (евразийская) цивилизация как основа правового развития Украины Зайцева а.Г.
- •Список использованных источников:
- •Про особливості становлення принципу непорушності державних кордонів в міжнародному публічному праві Ілюшина т.В.
- •Список використаних джерел:
- •Особливості гарантій виконання судових рішень для реалізації права на справедливий судовий розгляд Коруц у.З.
- •Cписок використаних джерел:
- •«Due process of law» як основа права на справедливий судовий розгляд Луценко о.О.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо питання визначення та класифікації міжнародно-правових стандартів Мартиновський д.П.
- •Список використаних джерел:
- •Визначення поняття «пробація» в міжнародних актах та законодавстві зарубіжних країн Ягунов д.В.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 12. Філософія права змі в системі суспільно-правової комунікації: моделі реалізації інформаційної політики Андреєв д.В.
- •Список використаних джерел:
- •«Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії»
- •73034, М. Херсон, вул. Паровозна, 46-а, офіс 105.
Список використаних джерел:
1. Тихомирова Л. В., Тихомиров М. Ю. Юридическая энциклопедия / [общ. ред. М. Ю. Тихомирова]. – М., 1999. – С. 526.
2. Москвич Л.М. Міжнародні стандарти ефективності судової системи та їх значення під час проведення судової реформи в Україні // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – №2 (15). – С. 151-157.
3. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – К.: «Українська енциклопедія», 1998 – 2004. – Т. 5: П-С. – 2003.– С. 614.
4. Про стандартизацію: Закон України від 17.05.2001 р. № 2408–ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
5. Орзих М.Ф., Крусян А.Р. Современный конституционализм в Украине. Введение в украинское конституционное право: Монография. – Киев: Алерта, 2006. – 290 с.
6. Баймуратов М.А. Міжнародне співробітництво органів місцевого самоврядування України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / М.А. Баймуратов. – Одесса, 1996. – С. 23.
7. Балінський О.В. Міжнародні правові стандарти та їх роль у правовому розвитку в умовах глобалізації / О.В. Балінський // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2006. – Вип. 32. – С. 463 – 469.
Визначення поняття «пробація» в міжнародних актах та законодавстві зарубіжних країн Ягунов д.В.
к.держ.упр., доцент,
експерт проекту Ради Європи «Підтримка в’язничної реформи в Україні»
Не можна не визнати, що служба пробації як організаційна структура з відповідними функціями є невід’ємним елементом будь-якої сучасної національної системи кримінальної юстиції. Це – вимога часу. За останні 15 років практика пробаційної діяльності в європейських країнах зазнала значних змін, і країни, які не мали системи пробації, почали активно створювати відповідні служби (Румунія, Болгарія, Молдова, Словаччина, Чехія). Інші країни, історія пробації яких налічує багато десятиліть, почали активно реформувати принципи діяльності своїх служб пробації (Англія та Уельс, Франція, Німеччина, Фінляндія, Австрія, Нідерланди).
Запровадженню пробації в Україні і як кримінально-правового інституту, і як відповідної організаційної структури повинно передувати надання відповідей на багато питань теоретичного та концептуального характеру. Проте перше питання, яке має бути поставлене на порядок денний, повинно розпочинатися приблизно наступним чином: як можна визначити поняття «пробація»?
В цьому контексті необхідним є звернення до зарубіжного досвіду та міжнародним стандартам, особливо беручи до уваги, що в січні 2010 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв Рекомендації, якими затверджувалися Європейські правила пробації, які, в свою чергу, містять визначення цього поняття [1; 2].
Відповідно до Європейських правил пробації, «пробація стосується реалізації в умовах вільного суспільства санкцій та заходів, визначених в законі та покладених на злочинця. Вона включає широкий перелік дій та втручань, які передбачають нагляд, наставництво та допомогу, спрямованих на соціальне включення злочинця, так само як і на убезпечення суспільства».
Проте хотілося б наголосити, що ще 1951 року ООН визначила пробацію як «метод роботи зі злочинцями в умовах вільного суспільства». Саме це визначення можна знайти в законодавстві багатьох сучасних зарубіжних країн (причому незалежно від особливостей правової системи в силу набуття пробацією статусу загальновизнаного міжнародного стандарту).
Так, у світлі законодавства Сінгапура пробація – це реабілітаційна програма для злочинців, що реалізується в умовах вільного суспільства.
Згідно з нормативно-правовими актами Філіппін про пробацію, остання визначена як альтернатива, згідно з якою засуджений звільняється від покарання з одночасним покладанням умов, визначених судом, та поміщенням під нагляд офіцера пробації.
Згідно із Законом «Про пробацію та медіацію» Чеської Республіки, пробація – це організація й здійснення нагляду за обвинуваченими або засудженим, включаючи забезпечення дотримання ним умов та зобов’язань, контроль за його поведінкою та надання індивідуальної допомоги злочинцеві з метою забезпечення останнім правоcлухняної поведінки та виконання умов, встановлених судом або прокурором, а відтак – відновлення його соціальних відносин.
Відповідно до Закону Латвії «Про Державну службу пробації», пробація визначена як «нагляд за злочинцем та корекція його/її соціальної поведінки з метою попередження вчинення повторних порушень закону».
В Законі Молдови «Про пробацію», пробація – психосоціальна оцінка і контроль осіб, які перебувають у конфлікті з законом, їх ресоціалізація, а також адаптація осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з метою попередження вчинення нових злочинів.
Оонівське визначення пробації (1951) полягало в наступному: «Пробація – це метод поводження зі спеціально відібраними злочинцями, який полягає в умовному відкладенні покарання, у той час коли злочинець перебуває під індивідуальним наглядом та забезпечується індивідуальним наставництвом або «реабілітацією». Автори-укладачі оонівського посібника 1998 року робили особливий наголос на тому, що пробація – це метод покарання з соціопедагогічною основою, який характеризується поєднанням нагляду та допомоги. Пробація являє собою механізм відбору злочинців відповідно до їх особистості, виду злочину, їх цінностей та установок, який спрямований на надання злочинцям шансу змінити їх ставлення до життя та перебувати в соціальному середовищі без ризику порушення ними норм кримінального права».
Можна додати, що в проекті Закону «Про пробацію», розробленого та представленого 2008 року групою експертів ЮНІСЕФ, пробація визначена саме як «метод».
Варто наголосити, що в багатьох сучасних країнах (і не тільки європейських) можна знайти відлуння визначення того поняття «пробація», яке свого часу було представлене в англійському Probation of Offenders Act (1907).
Так, в Законі з аналогічною назвою Тринідаду і Тобаго зазначено, що у випадку, якщо будь-яка особа постала перед судом за вчинення злочину, і суд переконався у винуватості цієї особи, проте, водночас, беручи до уваги характер та минуле життя особи, її домашнє середовище, стан її фізичного та психічного здоров’я, так само як і характер вчиненого злочину або інші важливі обставини, то суд, переконавшись у доцільності умовного звільнення злочинця, має право: (а) винести обвинувальний вирок з одночасним рішенням про пробацію; (b) винести рішення про пробацію без винесення обвинувального вироку.
Відповідно до Probation of Offenders Act 1958 (Індія), коли особа визнана винною у вчиненні злочину, який не карається смертною карою або довічним ув’язненням, але суд переконається, беручи до уваги особливості справи (включаючи сутність злочину та особу винної особи), про доцільність умовного звільнення, то суд, замість засудження цієї особи до будь-якого покарання може прийняти рішення про звільнення цієї особи з поручительством або без такого, за умови, якщо ця особа буде вести правослухняне життя. Упродовж трьох років зазначена особа може постати перед судом у разі недотримання законослухняної поведінки. Суд не може прийняти таке рішення, доки не переконається, що злочинець має місце постійного проживання або перебування на території, на яку розповсюджується юрисдикція даного суду.
Відповідно до законодавства Мальти про пробацію, суд замість винесення вироку щодо злочинця, може прийняти рішення про пробацію, яке передбачає вимогу, адресовану злочинцеві, перебувати під наглядом на строк від 1 до 3 років. Рішення про пробацію може бути прийняте лише у випадку, якщо: 1) злочинець не засуджений за злочин, який карається виключно штрафом або позбавленням волі на строк від 7 років (з певними винятками, передбаченими національним законом); 2) суд переконається, що нагляд з боку офіцера пробації є бажаним з огляду на потреби реабілітації злочинця, убезпечення суспільства від шкоди, яка може бути спричинена злочинцем, або попередження вчинення рецидивного злочину з боку злочинця; 3) якщо суд переконається, що з огляду на особливості справи, включаючи характер злочину та особу злочинця, прийняття рішення про пробацію є необхідним.
Згідно з Указом Президента Філіппін про пробацію (стаття 4), суд після встановлення вини підсудного та винесення вироку може відстрочити виконання зазначеного вироку і помістити засудженого під нагляд офіцера пробації на строк та на умовах, які будуть найкращим чином відповідати особі злочинця та характеру злочину. Пробація може бути застосована лише у випадку, якщо покаранням за цей злочин виступає позбавлення волі або штраф як основне покарання.
Відповідно до статті 8 цього Указу, суд, визначаючи можливість поміщення злочинця під пробаційний нагляд, бере до уваги всю інформацію, надану службою пробації, особу злочинця, його минуле, його середовище, його психічне та фізичне здоров’я та наявні ресурси, якими характеризуються пенітенціарні установи та громада. Злочинцеві повинно бути відмовлено у застосуванні пробації, якщо: 1) реабілітація злочинця може бути результативною лише в умовах пенітенціарної установи; 2) існує надмірний ризик, що упродовж періоду пробаційного нагляду злочинець вчинить рецидивний злочин; 3) застосування пробації не відповідає тяжкості вчиненого злочину.
Згідно з філіппінським законодавством, «переваги» пробації «не розповсюджуються на осіб, які: 1) засуджені до покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 років; 2) засуджені за злочини проти безпеки держави; 3) раніше засуджувалися за злочин, який карався позбавлення волі на строк від 1 року та 1 день; 4) раніше вже перебували під пробаційним наглядом.
За законодавством Фіджі, якщо суд, розглядаючи справу про злочин, який не карається вищою мірою покарання, спираючись на дані про характер злочину та особу злочинця, може замість винесення вироку прийняти рішення про винесення рішення про пробацію, яке зобов’язує злочинця перебувати під наглядом офіцера пробації упродовж періоду, який визначається судом від 1 до 3 років. Пробаційний ордер повинен визначити район, де злочинець проживає або буде проживати. Пробаційний ордер також може включати зобов’язання (умови), яких злочинець повинен виконувати (дотримуватися), які суд формулює залежно від характеру злочину та особи злочинця та які спрямовані на забезпечення доброї поведінки злочинця та утримання його від вчинення рецидивних злочинів. Відшкодування шкоди, спричиненої злочином, не може бути таким обов’язком та вирішується судом окремо.