Контрольні тести

1. Що є одиницею вимірювання інтенсивності шуму в гігієнічній практиці:

а) м/сек²; б) Гц; в) дБ; г) Па; д) Вт/м.

2. Величина порогу слухового відчуття людини становить:

а) 2 • 10 Па; б) 10¹² Вт/м; в) 10^-5 Вт/м; г) 2 • 10^-5Па; д) 40-160 Гц.

3. Яка частота акустичних коливань відповідає ультразвуковому діапазону?

а) до 16 Гц; б) 16 - 20000 Гц: в) понад 20000 Гц; г) понад 10³ Гц; д) 40-80 Гц.

4. Яка частота акустичних коливань відповідає інфразвуковому діапазону?

а) до 16 Гц; б) 16 - 20000 Гц; в) понад 20000 Гц; г) понад 10³ Гц; д) 40-80 Гц.

5. Яким чином до організму людини передається локальна вібрація?

а) безпосередньо на тіло людини; б) на руки робітника; в) через опорні поверхні; г) при контакті з віброінструментом; д) через повітря.

6. Яким чином до організму передається загальна вібрація?

а) при контакті з віброінструментами; б) безпосередньо на тіло людини; в) через опорні поверхні; г) через повітря: д) на руки робітника.

7. Специфічна (місцева) дія шуму проявляється змінами з боку:

а) слухового аналізатора; б) центральної нервової системи; в) вегетативної нервової системи; г) серцево-судинної системи; д) травної системи.

8. Одиниці радіоактивності: а) Кі; б) розп./ сек.; в) Бк; г) рад. д) Кл.; е) Вт.

9. Першовідкривач Х - променів:

а) В. Рентген; б) А. Беккерель; в) Е. Фермі; г) І. Курчатов; д) І. Пулюй;

е) Р. Резерфорд.

Контрольні задачі

1. На скільки дБ можна знизити рівень шуму в житловому масиві при:

а) збільшенні ширини вулиці; б) збільшенні площі зелених насаджень.

2. Як змінюється рівень звуку на різних поверхах багатоквартирного будинку за умови збільшення віддалі від джерела шуму?

Контрольні завдання

1. Скласти графологічну структуру “Класифікація видів енергетичного забруднення та основних методів захисту від їхньої дії”.

2. Визначити групу заходів, спрямованих на зниження рівня комунального шуму у житловому будинку з ліфтом, на першому поверсі якого знаходиться заклад громадського харчування з режимом роботи з 8.00 до 24.00 год.

Тема 15. Побічний вплив лікарських речовин на екологію і здоров’я людини

Актуальність теми

Побічну дію фармацевтичних препаратів на організм людини та навколишнє середовище можна розуміти як забруднення самого організму людини (передусім у разі необґрунтованого вживання ліків) і промислове забруднення лікарськими засобами харчових продуктів, води, повітря, ґрунту. Потенційним джерелом надходження лікарських препаратів в організм людини будь-якого віку є харчові продукти (м’ясо, молоко), котрі містять залишкові кількості цих засобів внаслідок застосування їх у тваринництві та птахівництві в якості стимуляторів росту (кормові антибіотики, гормональні препарати), транквілізатори, а також з лікувальною та лікувально-профілактичною метою. З еколого-гігієнічних позицій показником небезпечності лікарських засобів є їхня стабільність в об’єктах навколишнього середовища та утворення більш токсичних продуктів трансформації у процесі міграції за різними трофічними ланцюгами. Дії лікарських засобів зазнають не лише пацієнти лікувально-профілактичних закладів, але й окремі категорії працівників та населення. З гігієнічного погляду це, передусім, працівники хіміко-фармацевтичних підприємств, працівники аптек, медичний персонал, зокрема медичні сестри під час проведення маніпуляцій, анестезіологи, хірурги, в організм яких лікувальні речовини потрапляють через органи дихання і шкіру. Основним фактором виробничого середовища на хіміко-фармацевтичних підприємствах є забруднення шкідливими органічними і неорганічними речовинами повітря робочої зони, одягу, шкіри та пилове забруднення лікарськими речовинами.

Профілактичні заходи негативного впливу лікарських засобів на навколишнє середовище і людину мають технологічний, санітарно-технічний та законодавчий характер. Зменшенню виробничих фармацевтичних відходів, а отже, й навантаженню на довкілля, сприяє дотримання на підприємствах санітарно-технічних заходів належної виробничої практики (GMP), виробництво високоякісних ліків, регулювання виробництва продукції, сучасні технології утилізації непридатних ліків, дотримання вимог при доклінічному й клінічному дослідженнях та лабораторному контролі якості ліків (GLP, GCP). Науково обґрунтовуються та затверджуються в офіційному порядку ГДК лікарських препаратів хімічного і біохімічного походження, їхні метаболіти та продукти синтезу в атмосферному повітрі населених місць, воді водойм, повітрі виробничого середовища, допустимі рівні гормональних препаратів, антибіотиків тощо в продовольчій сировині та харчових продуктах. Обов’язково опрацьовуються аналітичні методи визначення лікарських препаратів для проведення контролю за їхньою концентрацією в об’єктах довкілля, виробничому середовищі, продуктах харчування. Система моніторингу довкілля за лікарськими препаратами наразі відсутня.