- •Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Предмет і методологія історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук. Економічний мейнстрим
- •1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни
- •1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку
- •1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Навчальний тренінг
- •2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Неолітична революція
- •2.2. Господарство суспільств первісної історії України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій
- •3.1. Становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •3.2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії
- •3.3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •3.4. Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку
- •3.5. Розвиток господарство у добу бронзи та раннього заліза на території України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 4 Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. До н. Е. – V ст. Н. Е. Становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій
- •4.1. “Осьовий час“ і формування сучасних цивілізацій
- •4.2. Східна цивілізація та її характеристика в “осьовий час“
- •4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •4.3.1. Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •4.3.2. Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи
- •4.3. Розвиток господарство на території України в «осьовий час». Господарство давніх слов’ян.
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V—XV ст.)
- •5.1. Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів
- •5.2.2. Еволюція аграрної економіки
- •5.2.3. Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства.
- •5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI—XV ст.). Пам’ятки економічної думки
- •5.3.1. Економічний розвиток східнослов’янських племен (VI—IX ст.)
- •5.3.2. Господарство Київської Русі (IX — середина XII ст.). Пам’ятки економічної думки . «Руська правда»
- •5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII ст. – перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •5.3.4. Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах.
- •Навчальний тренінг
- •6.1. Формування Новоєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн Європейської цивілізації
- •6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини
- •6.3. Особливості первісного накопичення капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи та сша
- •6.4. Становлення класичної політичної економії.
- •6.4.1. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії
- •6.4.2. Зародження класичної політичної економії у працях в. Петті та п. Буагільбера
- •6.4.3. Економічна школа фізіократів. Ф. Кене. А. Тюрго
- •6.4.4. Економічне вчення Адама Сміта. А. Сміт ― творець класичної політичної економії
- •6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.
- •Навчальний тренінг
- •7.1. Утвердження ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії
- •7.2. Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічні думці
- •7.2.1. Економічний розвиток Великої Британії. Дослідження ринкового господарства у працях д. Рікардо, т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж.С. Мілля
- •7.2.2. Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях ж.-б. Сея, к.Ф. Бастіа, с. Сісмонді
- •7.2.3. Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток «старої» історичної школи
- •7.2.4. Економічний розвиток сша. Значення ліберальної теорії г. Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні
- •7. 3. Розвиток соціалістичних економічних ідей
- •7.3.1. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму.
- •7.3.2. Економічна теорія к. Маркса
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI ст. – cередині XIX ст.
- •8.1. Значення політичного чинника для розвитку господарства українських земель. Регіонально-територіальний характер економіки України
- •8.2. Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст.
- •8.2.1. Розвиток аграрної економіки
- •8.2.2. Розвиток міст
- •8.2.3. Розвиток промисловості. Мануфактурний період української промисловості
- •8.2.4. Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель
- •8.2.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.2.6. Господарство Запорізької Січі
- •8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки.
- •8.4. Господарство України в останній третині XVIII ст.— середині xіx ст.
- •8.4.1. Промисловість Східної та Західної України. Особливості промислового перевороту.
- •8.4.2. Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII ст. – першій половині XIX ст.
- •8.4.3. Аграрні реформи в 1848 р. І 1861 р.
- •8.4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля
- •8.4.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 9. Господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX ст. – на початку XX ст. Розвиток економічної думки
- •9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації
- •9.2. Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
- •9.2.1. Теоретико-методологічні засади маржиналізму і неокласичної економічної теорії. Попередники маржиналізму
- •9.2.2. Австрійська школа. Теорія граничної корисності
- •9.2.3. Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги
- •9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики.
- •9.4. Перетворення сша на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики
- •9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •9.6. Економічний розвиток Франції
- •Навчальний тренінг
- •1. Назвіть представників неокласичного напряму в економічній науці:
- •2. Теорію попиту і пропозиції розробив:
- •Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX – початок XX ст.)
- •10.1. Утвердження ринкових форм господарства в Україні
- •10.1.1. Загальна характеристика індустріального розвитку економіки України
- •10.1.2. Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні
- •Промислового виробництва та зайнятості, 1913 р.
- •10.1.3. Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні
- •10.1.4. Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв’язки українських земель
- •10.1.5. Фінансова та банківсько-грошова системи на території України
- •10.2. Основні напрями економічної думки України. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії
- •10.2.1. Вітчизняні класифікації економічної теорії та економічної науки Питання предмета, методології та кризи політичної економії
- •10.2.2. Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів
- •10.2.3. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства
- •10.2.4. Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці
- •Навчальний тренінг
- •Персоналії
- •Словник
- •Література (першоджерела)
1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Історія економіки та економічної думки як навчальна дисципліна ― це навчальний курс, у процесі якого студенти оволодівають історико-економічними знаннями.
Мета вивчення дисципліни:
оволодіння студентами теоретичними знаннями з історії економіки на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства;
ознайомлення з вітчизняним і зарубіжним господарським досвідом минулих поколінь у різних країнах та різні епохи. Предметом уваги є вивчення процесу становлення, розвитку та функціонування ринкової економіки для розуміння сучасної практики соціально-економічної трансформації України, формування наукового підходу до вироблення української моделі переходу до ринкового господарства;
формування у студентів системного бачення розвитку економічної думки та методології економічної науки, навичок виявлення найбільш суттєвих положень у структурі наукового дискурсу базових наукових течій та сучасних економічних теорій;
формування принципів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності майбутнього спеціаліста народного господарства України;
забезпечення реалізації функцій економічної історії, формування стратегічного та оперативного фахового світогляду;
вдосконалення вмінь студентів щодо методики усних виступів і повідомлень, дискусій, письмового викладу матеріалу, захисту реферативних і пошукових робіт.
Мета передбачає в свою чергу виконання таких завдвань:
висвітлення цілісного бачення історії економіки, знань про зміну форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін, зв’язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів, економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;
систематизація історико економічної інформації, втіленої в економічних уявленнях, шляхом використання методу історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства в його історичному, альтернативному (багатоваріантному) розвитку, дослідження довготривалих процесів розвитку, розкриття причинно-наслідкових зв’язків;
поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань.
Зважаючи на поставлені мету та завдання дисципліни, студенти повинні:
а) знати:
зміст робочої програми, предмет і періодизацію, понятійний апарат історії економіки та економічної думки, її значення в системі економічних наук;
сутність, основні характеристики типів економічних систем у контексті цивілізаційного процесу та залежно від різних критеріїв класифікації;
головні напрями та школи економічної думки, в яких знайшли відображення процеси господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації;
історичний розвиток типів і моделей економічних систем, їх структурних підсистем та елементів на різних економічних рівнях і на прикладі провідних країн світу (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Японія) й України з урахуванням чинників політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя, його відображення в економічній літературі;
історію сфер і галузей народного господарства, економічних інститутів і процесів;
економічну політику провідних держав на різних етапах історичного розвитку, історичний досвід соціально-економічних реформ;
історію міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин;
історію економіки України в контексті європейського та світового цивілізаційного процесу;
б) вміти:
систематизувати, узагальнити, критично осмислити та адекватно оцінити нагромаджений в історії зарубіжний та вітчизняний історико-економічний досвід;
використовувати здобуті знання при вивченні інших економічних дисциплін, у практичній діяльності, для аналізу сучасної економіки, визначення історичного походження і причинно-наслідкового механізму сучасних економічно-соціальних проблем України та світового економічного розвитку;
оцінювати наукову довершеність та внесок у розвиток економічної науки різних шкіл та напрямків економічної думки;
аналізувати економічний розвиток як результат взаємодії з політичними, соціальними та духовними чинниками, наукову літературу, статистичну інформацію;
