- •Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Предмет і методологія історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук. Економічний мейнстрим
- •1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни
- •1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку
- •1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Навчальний тренінг
- •2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Неолітична революція
- •2.2. Господарство суспільств первісної історії України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій
- •3.1. Становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •3.2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії
- •3.3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •3.4. Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку
- •3.5. Розвиток господарство у добу бронзи та раннього заліза на території України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 4 Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. До н. Е. – V ст. Н. Е. Становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій
- •4.1. “Осьовий час“ і формування сучасних цивілізацій
- •4.2. Східна цивілізація та її характеристика в “осьовий час“
- •4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •4.3.1. Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •4.3.2. Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи
- •4.3. Розвиток господарство на території України в «осьовий час». Господарство давніх слов’ян.
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V—XV ст.)
- •5.1. Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів
- •5.2.2. Еволюція аграрної економіки
- •5.2.3. Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства.
- •5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI—XV ст.). Пам’ятки економічної думки
- •5.3.1. Економічний розвиток східнослов’янських племен (VI—IX ст.)
- •5.3.2. Господарство Київської Русі (IX — середина XII ст.). Пам’ятки економічної думки . «Руська правда»
- •5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII ст. – перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •5.3.4. Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах.
- •Навчальний тренінг
- •6.1. Формування Новоєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн Європейської цивілізації
- •6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини
- •6.3. Особливості первісного накопичення капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи та сша
- •6.4. Становлення класичної політичної економії.
- •6.4.1. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії
- •6.4.2. Зародження класичної політичної економії у працях в. Петті та п. Буагільбера
- •6.4.3. Економічна школа фізіократів. Ф. Кене. А. Тюрго
- •6.4.4. Економічне вчення Адама Сміта. А. Сміт ― творець класичної політичної економії
- •6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.
- •Навчальний тренінг
- •7.1. Утвердження ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії
- •7.2. Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічні думці
- •7.2.1. Економічний розвиток Великої Британії. Дослідження ринкового господарства у працях д. Рікардо, т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж.С. Мілля
- •7.2.2. Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях ж.-б. Сея, к.Ф. Бастіа, с. Сісмонді
- •7.2.3. Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток «старої» історичної школи
- •7.2.4. Економічний розвиток сша. Значення ліберальної теорії г. Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні
- •7. 3. Розвиток соціалістичних економічних ідей
- •7.3.1. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму.
- •7.3.2. Економічна теорія к. Маркса
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI ст. – cередині XIX ст.
- •8.1. Значення політичного чинника для розвитку господарства українських земель. Регіонально-територіальний характер економіки України
- •8.2. Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст.
- •8.2.1. Розвиток аграрної економіки
- •8.2.2. Розвиток міст
- •8.2.3. Розвиток промисловості. Мануфактурний період української промисловості
- •8.2.4. Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель
- •8.2.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.2.6. Господарство Запорізької Січі
- •8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки.
- •8.4. Господарство України в останній третині XVIII ст.— середині xіx ст.
- •8.4.1. Промисловість Східної та Західної України. Особливості промислового перевороту.
- •8.4.2. Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII ст. – першій половині XIX ст.
- •8.4.3. Аграрні реформи в 1848 р. І 1861 р.
- •8.4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля
- •8.4.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 9. Господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX ст. – на початку XX ст. Розвиток економічної думки
- •9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації
- •9.2. Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
- •9.2.1. Теоретико-методологічні засади маржиналізму і неокласичної економічної теорії. Попередники маржиналізму
- •9.2.2. Австрійська школа. Теорія граничної корисності
- •9.2.3. Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги
- •9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики.
- •9.4. Перетворення сша на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики
- •9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •9.6. Економічний розвиток Франції
- •Навчальний тренінг
- •1. Назвіть представників неокласичного напряму в економічній науці:
- •2. Теорію попиту і пропозиції розробив:
- •Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX – початок XX ст.)
- •10.1. Утвердження ринкових форм господарства в Україні
- •10.1.1. Загальна характеристика індустріального розвитку економіки України
- •10.1.2. Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні
- •Промислового виробництва та зайнятості, 1913 р.
- •10.1.3. Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні
- •10.1.4. Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв’язки українських земель
- •10.1.5. Фінансова та банківсько-грошова системи на території України
- •10.2. Основні напрями економічної думки України. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії
- •10.2.1. Вітчизняні класифікації економічної теорії та економічної науки Питання предмета, методології та кризи політичної економії
- •10.2.2. Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів
- •10.2.3. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства
- •10.2.4. Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці
- •Навчальний тренінг
- •Персоналії
- •Словник
- •Література (першоджерела)
1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни
Основні етапи розвитку історії економіки як науки. У процесі розвитку історія економіки змінила кілька назв: «Економічна історія», «Історія світової економіки», «Історія господарського побуту», «Історія народного господарства», «Історія економіки».
Початковий етап еволюції історико-економічних знань сучасна економічна наука окреслює працями видатних філософів, істориків та політичних діячів Стародавньої Греції (Ксенофонта, Платона, Арістотеля) та Стародавнього Риму (Варрона, Вітрувія, Плінія Старшого). Їх твори охоплювали історико-економічні фрагменти, використані з метою узагальнення та аналізу господарського досвіду.
Зародження і становлення спеціальних історико-економічних досліджень відбулось протягом XVI — першої половини XIX ст. З’являються галузеві історико-економічні праці. В 1514 р. у Франції було видруковано “Трактат про ассе2“ Гільома Бюде, у 1546 р. ― Г. Агріколи “Про родовища і рудники в старі та нові часи“, на початку XVII ст. ― І. Лафема “Історія торгівлі Франції“, І. Верденгагена “Трактат про ганзейські республіки“. Питання з історії економіки та господарського побуту розробляли представники концепції меркантилізму, англійської та французької шкіл класичної політичної економії, школи фізіократів. Автори використовували історико-економічні факти, їх порівняльний історико-економічний аналіз з метою узагальнення господарського досвіду, як підґрунтя теоретичних висновків.
Економічна історія як самостійна наука (традиційна економічна історія) сформувалась у другій половині XIX ст., виділившись з політичної економії. Значний вплив на її розвиток мали праці таких науковців, як А. Тойнбі, Дж. Ешлі, Ф. де Куланж Нума Дені, К. Бюхер, М. Вебер, В. Зомбарт, К. Маркс, М. Ковалевський, П. Виноградов, І. Кулішер. Сформувалися англійська, французька, німецька та російська школи економічної історії, визначився її понятійний апарат. Це була виключно описова дисципліна, позбавлена міцної теоретичної бази.
У межах економічної історії наприкінці XIX – на початку XX ст. сформувалася школа (напрям) аналізу економічної динаміки, що вивчала довготермінові тенденції розвитку економіки й економічного зростання. Представниками цієї школи були М. Туган-Барановський, М. Кондратьєв, Е. Варга, С. Джевонс, А. Афтальон, Й. Шумпетер. У 1917 р. у США було створено Національне бюро економічних досліджень, що займалося проблемами аналізу економічного циклу, у тому числі кількісного аналізу економічного розвитку.
Школа “Аналів“ сформувалася у Франції в першій половині XX ст. Найвидатніші представники цієї школи: М. Блок, Л. Февр, Ф. Бродель, Л. Каміль. Вони акцентували увагу на вивченні чинників економічного розвитку (клімату, географії, демографічної ситуації), шляхів сполучення, торгівлі тощо. Видавали журнал «Анали: економіка, суспільство, цивілізація».
Школу “нової економічної історії“, або кліометрії (5—–60-ті роки XX ст.), представляють переважно американські вчені А. Конрад, Дж. Мейєр, С. Енгерман, Р. Фогель, Д. Норт. Вони широко використовували статистичні методи дослідження за допомогою ЕОМ, моделювання, аналогії й альтернативи для пояснення минулого, економічну теорію для вивчення економічної історії.
Напрям “історична економіка“ виник у 70-х роках XX ст. як синтез нової економічної історії й аналізу довготермінових тенденцій економічного розвитку. Він охоплює широке коло історико-економічних проблем, серед яких домінують проблеми економічного зростання, а саме: роль в економічному розвитку науково-технічного прогресу та технологічних революцій, фінансової системи, трудових відносин і ринку робочої сили, держави. Найвідоміші представники цього напряму ― Ф. Бродель, В. Ростоу, М. Фрідмен.
Економічна історія займає важливе місце в економічних дослідженнях. Так, у Великій Британії з 1926 р. діє Товариство економічної історії, що видає журнал “Economic history Review“ і серійне видання “Дослідження з економічної історії“. Починаючи з 60-х років XX ст. регулярно проводяться міжнародні конгреси з економічної історії, працюють численні центри (у тому числі Паризький і Ліонський центри економічної та соціальної історії) з організації та координації досліджень з історико-економічної проблематики. З 1962 р. активно працює Міжнародна асоціація економічної історії. У Римі з 1972 р. видається загальноєвропейський журнал “The Journal of European economic history“. Друкуються документи епохи середньовіччя та Нового часу, монографії із загальних питань історії економіки, її окремих сфер, галузей, інститутів тощо.
Радянська історико-економічна наука ― це класова, партійна наука, методологічною основою якої був марксизм-ленінізм. Вагомий внесок у дослідження історії економіки зробили С. Архангельський, І. Гладков, В. Кузишин, А. Люблінська, П. Лященко, К. Пажитнов, В. Семенов, С. Сказкін, С. Струмілін, П. Хромов, А. Чистозвонов, В. Чунтулов, І. Штаєрман та інші.
В Україні над історико-економічними проблемами працюють відомі вчені В. Гринчуцький, Т. Дерев’янкін, М. Звєряков, С. Злупко, П. Леоненко, С. Мочерний, О. Онищенко, Ю. Пахомов, М. Уперенко, А. Чухно, В. Юрчишин та ін.
Формування історії економічної думки як науки було започатковано в XIX ст. У 1826 р. англійський історик політичної економії Дж.Р. Мак-Куллох з погляду рікардіанської ортодоксії опублікував “Історичний нарис виникнення науки політичної економії”, у 1845 р. ― першу анотовану бібліографію економічної теорії. Ірландський вчений Дж.К. Інгрема опублікував “Історію політичної економії” (1888 р.), що ґрунтувалася на критиці англійської політичної економії з позицій історичної школи. Упродовж кінця XIX — XX ст. з’явилися дослідження економічної думки Ш. Жіда і Ш. Ріда, А. Грея, Й. Шумпетера, М. Блауга, Є. Жамса, Б. Селігмена, Т. Негоші, Р. Халброннера та ін.
Становлення економічної історії та історії економічної думки як самостійних наук зумовило їх викладання в європейських вищих навчальних закладах як окремих навчальних дисциплін. Економічна історія та історія економічної думки ― це обов’язкова складова підготовки економістів, юристів, політологів, соціологів на Заході. Кафедри економічної історії працюють в усіх університетах Європи. У США економічна історія злилася з економічною теорією в одну дисципліну.