34. Методологія криміналістики як науки і як виду практичної діяльності.

методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.

У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину, криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.

Окрім цього цей розділ утворюють також:

• мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);

• системність науки, тобто криміналістичні класифікації;

• вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.

35. Чуттєво-раціональні та формально-логічні методи криміналістики.

Загальнонаукові (загальні) методи – це ті, що використовуються у всіх (або багатьох) науках чи сферах діяльності людей.

Вони, у свою чергу, поділяються ще на декілька різновидів:

1)чуттєво-раціональні;2)логічні3);математичні методи;4)кібернетичні методи.

1. Чуттєво-раціональні методи поєднують у собі і чуттєве і раціональне пізнання, оскільки сприймається не звичайна маса (сума) окремих ізольованих між собою елементів, а їх сукупність, певним чином систематизована.

До чуттєво-раціональних методів відносять:

а) спостереження;б) описування;в) порівняння;г) експеримент (дослід);д) моделювання.

Спостереження – сприйняття певного об'єкта, явища, процесу, яке відбувається для їх системного, цілеспрямованого, запланованого вивчення. Спостереження може бути двох видів – безпосереднім (прямим), опосередкованим (не прямим).

Описування – має місце тоді, коли встановлені шляхом спостереження чи іншими методами вказуються, тобто зазначаються, спеціальним засобом фіксації – вербально-графічним.

Описування може бути безпосередні або опосередкованим.

Порівняння – співставлення властивостей або ознак двох або декількох об'єктів.

Експеримент (дослід) – відтворення явища або події для вивчення зв'язків його з іншими явищами, діяннями чи процесами.

Моделювання полягає у заміні об'єкта – оригінала моделі, тобто спеціально створеним аналогом.

2. Логічні методи або методи формальної логіки.

До них належать:а) аналіз і синтез;б) індукції та дедукції;в) гіпотеза і аналогія;г) абстрагування (конкретизація) і узагальнення та ін.

36. Поняття, види та джерела криміналістичних знань.

Джерела криміналістичної інформації — це матеріальні об'єкти живої та неживої природи: люди, тварини, комахи, мікроорганізми, об'єкти рослинного походження, фізичні тіла неорганічного похо­дження — тверді, сипучі, рідкі та газоподібні. В процесі механізму злочину вони вступають у взаємодію і стають джерелами інформації. Механізм та форми відображення інформації залежать, перш за все, від рівня організації об'єкта та форми руху матерії (механічної, | фізичної, хімічної, біологічної та психічної), що лежать в основі ут­ворення слідів. Психічна форма руху та відображення притаманна тільки людині. Ось чому закономірності утворення інформації про злочини в пам'яті людини складають самостійне вчення, основи якого входять в систему криміналістичних знань.

Залежно від механізму утворення слідів, інформацію про об'єкт, що утворює та сприймає сліди, запам'ятовують шляхом: 24

— розміщення у просторі об'єкта;

— об'єму, який займає предмет у просторі;

— кількісної характеристики об'єкта (вага, питома вага, густина);

— якісної структури об'єкта.

ІІ. Криміналістична техніка: