Стилістичне розшарування лексики

Усі слова із стилістичного погляду поділяються на стилістично нейтральні й стилістично забарвлені.

Переважна більшість слів стилістично нейтральні. Ці слова вільно, без будь-яких обмежень вживаються в усіх випад­ках спілкування: син, сестра, нога, вухо, вода, мороз, дуб, стіл, двері, жовтий, зелений, добрий, ходити, шукати, сьогодні, швидко, десять, я, ти, той, але, зате, при, заради.

Стилістично забарвлені слова надають висловлюванню певних емоційних відтінків. Вони вживаються переважно в художній літературі, публіцистиці, розмовному стилі.

Стилістично забарвлена лексика поділяється на слова піднесеного плану і слова зниженого плану.

До слів піднесеного плану належать:

а) книжна лексика: доблесть, торжество, глава, страж, обранець, достойний, вікопомний, благословенний, мислити, бентежити, репрезентувати;

б) поетизми: небокрай, відлуння, приваба, легіт, надхмар 'я, борня, знамено, лебідонька, живодайний, осяйний, го­жий, легкокрилий, линути, зоріти, лунати, мовити;

в) офіційно-ділова лексика: пропозиція, ухвала, акт, указ, посвідчення, високі договірні сторони, розглянути, постанови­ти, звернути увагу, вищеназваний;

г) наукова лексика: функція, генератор, дослід, пропорція, суфікс, тангенс, нейтрон, маса, енергія.

До слів зниженого плану належать:

а) розмовна лексика: поплічник, гуляка, телепень, відлюдь­ко, крутій, лахміття, шкапа, балакати, базікати, репетува­ти, шастати, плентатися, панькатися, дебелий, хуткий, нав­сидячки, манівцями, позавчора;

б) фамільярна лексика — безцеремонна, розв'язна: вар­някати, верзти, пащекувати, вшелепатися, влипнути, принди­тися, чудило, друзяка, директорша;

в) вульгарна лексика: пика, морда, дурило, хамло, хвойда, патякати, ляпати.

ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ І ЗВУЧАННЯМ

За характером значеннєвих відношень між словами розрізняють антоніми, синоніми, омоніми, пароніми.

ОМОНІМИ

Омоніми (від гр. homos - однаковий і onyma - ім'я) - це слова, які мають однакове звучання і написання, але зовсім різні значення.

Напр., потяг - "поїзд" у значенні "ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються за допомогою локомотива" і потяг - "настійне прагнення до чогось чи когось".

Омоніми можуть бути повними та неповними.

Повні лексичні омоніми - це слова, що тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах:

коса - заплетене довге волосся;

коса - вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці;

коса - сільськогосподарське знаряддя.

Неповні лексичні омоніми розподіляються на омоформи, омофони і омографи.

Омоформи (граматичні омоніми) - це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах :

діти - куди вас діти;

коса - іменник і коса (лінія) - прикметник жіночого роду;

три - наказовий спосіб дієслова і три - числівник.

Омофони (фонетичні омоніми) - це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце - чи не сон це?

Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за написанням і наголосом: мала дитина - не мала щастя; плачу і плачу; замок і замок.

Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного у значенні між собою не мають (напр., склад - як фонетична одиниця мови і склад - як приміщення).