Тема 12. Національна економіка у глобальному середовищі

Основні форми та механізми міжнародних економічних відносин. Показники активності країни у світових економічних відносинах: експортна (імпортна) квота; обсяг експорту (імпорту) країни на душу населення; експортний потенціал країни; співвідношення частки країни у світовому виробництві певного продукту з її часткою у світовій торгівлі ним; структура експорту; співвідношення між обсягом зарубіжних прямих інвестицій країни та обсягом іноземних прямих інвестицій в її економік; обсяг зовнішнього боргу країни та його співвідношення з ВВП та експортом даної країни. Міжнародні організації та їх роль у зовнішньоекономічних зв’язках (ГАТТ\СОТ; Міжнародний валютний фонд; Світовий банк; Європейський банк реконструкції та розвитку). Актуальність вступу України до Європейського Союзу та основні умови для цього.

Концептуальні засади стратегії розвитку України на 2002–2011 роки. Конкурентна політика на сучасному етапі: заходи щодо формування ефективного конкурентного середовища та її основні напрямки. Зовнішньо та внутрішньо орієнтовані моделі розвитку економіки, основні їх складові. Необхідність і умови подолання зовнішньої залежності економіки України і переходу до внутрішньо орієнтованої моделі розвитку.

Конкурентні переваги та конкурентоспроможність. Розвиток теорії конкурентоспроможності країни. Основні підходи до визначення конкурентоспроможності національної економіки та показників, які її характеризують. Розрахунок показників конкурентоспроможності згідно з методикою Всесвітнього економічного форуму. Оцінка конкурентоспроможності економіки України.

Зовнішньоекономічна безпека національної економіки; класифікація загроз економічній безпеці за параметрами. Необхідність врахування вимог національної безпеки, при програмуванні розвитку держави. Поняття економічної безпеки та основні фактори, що впливають на неї. Зовнішньоекономічна безпека, як основна складова економічної безпеки. Основні напрямки забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України: енергетична незалежність; приєднання України до ГАТТ і вступу до СОТ; експортно – імпортна стратегія; кредитна стратегія.

Основні поняття та їх визначення

Всесвітній економічний форум (World Economic Forum, WEF) – міжнародна неурядова організація, яка щороку публікує світовий рейтинг конкурентоспроможності економіки (Global competitiveness report), в якому всі національні економіки ранжуються у відповідності зі ступенем їх конкурентоспроможності в межах глобальної економіки.

Глобалізація – це 1) процес створення єдиного світового ринку товарів, послуг, фінансових ресурсів, технологій, інтелектуальної власності й робочої сили, інформаційною основою якого стає Інтернет; 2) це тотальна уніфікація світових правил гри; 3) організація і розширення економічної діяльності за межі окремих країн, що пов’язана з економічною відкритістю, зростанням взаємозалежності в торговій, інвестиційній, фінансово-економічній та культурній сферах.

Група Світового банку – міжнародна кредитна установа, головна мета якої полягає у наданні допомоги країнам для їх інтеграції у світову економіку та сприянню тривалому економічному зростанню і зниженню рівня бідності у країнах, що розвиваються.

Зовнішній борг – суму фінансових зобов’язань країни перед іноземними кредиторами.

Зовнішньоекономічна безпека країни – це такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активної участі у світовому розподілі праці.

Зовнішньоекономічна політика – це система заходів, спрямованих на сприятливий розвиток економічних, науково-технічних, виробничих зв'язків із зарубіжними країнами, поглиблення і розширення участі в міжнародному поділі праці з метою вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку країни.

Зовнішньоторговельна політика – комплекс державних заходів, спрямованих на регулювання експортної та імпортної діяльності, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів.

Зовнішньоторговельний баланс – економічний показник, що розраховується як різниця між експортом товарів і послуг та їх імпортом.

ЄЕП – регіональне інтеграційне об’єднання, до складу якого ввійшли Росія, Україна, Казахстан та Білорусія, що має на меті поетпаний перехід від зони вільної торгівлі до найвищих ступенів економічної інтеграції.

ЄС – регіональне інтеграційне економічне та політичне об’єднання на території Західної та Центральної Європи, до складу якого входять 27 країн.

Конкурентоспроможність країни – здатність економіки країни створювати умови для покращення власних зовнішньоекономічних зв’язків, постійно адаптуватися до зміни ситуації на світовому ринку та по розробленню науково обґрунтованої економічної стратегії та політики.

Міжнародні економічні відносини – це сукупність економічних відносин між окремими країнами, їхніми регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями) у системі світової економіки.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна фінансова організація, основною метою діяльності якої є регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами і надання їм фінансової допомоги при валютних ускладненнях, що викликаються дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів у іноземній валюті.

Платіжний баланс країни – загальнодержавний фінансовий документ, в якому представлені усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни, складається Національний банком України.

Світовий ринок – це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів та послуг.

Світова організація торгівлі (СОТ) – це міжнародна організація, правонаступниця ГАТТ, діяльність якої спрямована на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі.

Структура експорту/імпорту країни – питома вага різних товарних груп у загальному обсязі експорту/імпорту.

Транснаціональна корпорація (ТНК) – єдине економічне угрупування підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керовану з єдиного центру на території кількох країн на основі національного законодавства.

Частка експорту у ВВП країни – це відношення експорту країни до її ВВП.

Частка імпорту у ВВП країни – це відношення імпорту країни до її ВВП.