Тема 9. Програмування національної економіки

Сутність поняття «програма». Системний підхід у соціально-економічній політиці. Принцип емерджентності. Синергетичний ефект. Структурно-логічні елементи системного аналізу: ціль; методи досягнення цілей; визначення потреб у ресурсах і їхній розподіл; модель; критерії. Сутність стратегії соціально-економічного розвитку. Етапи формування стратегії: визначення суспільних потреб та інтересів; обґрунтування цілей; ранжування цілей; дерево цілей; концепція со­ціально-економічної політики. Державні пріоритети. Класифікація цілей. Стратегічні, тактичні, оперативні цілі. Соціально орієнтована ринкова економіка. Стратегія економічної та соціальної політики України.

Програмування національної економіки як явище в системі державного управління. Співвідношення понять «програма» і «план». Директивне та індикативне планування. Сутність реформування макроекономічного планування в Україні. Система програмних документів економічного і соціального розвитку в Україні. Сутність програмно-цільового методу планування. Державна цільова програма (ДЦП). Класифікація ДЦП. Зміст етапів програмно-цільового планування: відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню; формування та видача вихідного завдання на розроблення ДЦП; розроблення проекту ДЦП; затвердження ДЦП; реалізація ДЦП; звіт про виконання ДЦП. Організаційно-економічний механізм реалізації ДЦП.

Принципи розроблення програм економічного і соціального розвитку: цілісності, об’єктивності, науковості, гласності, самостійності, рівності, дотримання загальнодержавних інтересів. Система показників макроекономічних планів. Методи планово-економічних розрахунків. Система балансів, норм і нормативів. Схема балансів.

Державна програма економічного і соціального розвитку України (ДПЕСР) як форма макроекономічного планування. ДПЕСР України в системі прогнозних, програмних та інших державних документів. Структура ДПЕСР України. Розділи і розрізи ДПЕСР України. Зміст ДПЕСР України на середньо- та короткостроковий періоди. Послідовність розроблення ДПЕСР.

Основні поняття та їх визначення

Балансовий метод планово-економічних розрахунків — метод розрахунків, що уможливлює узгодження між потребами та засобами для їх забезпечення.

Державна програма економічного і соціального розвитку України — документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи досягнення їх, формується взаємоузгодження і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв’язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

Державна цільова програма — документ, в якому міститься визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс заходів, спрямованих на досягнення цілей (розв’язання певних соціально-економічних проблем).

Директивний план — план, що має силу юридичного закону, адресний та обов’язковий для виконання характер. Притаманний командній економіці.

Індикативний план — рекомендаційна система планових заходів, що передбачає створення таких умов функціонування суб’єктів економіки, які б спонукали їх до виконання поставлених завдань. Притаманний змішаній економіці.

Контроль — процес забезпечення досягнення цілей плану (програми), метою якого є сприяння тому, щоб фактичні результати якомога більше відповідали цілям плану (програми).

Концепція — система поглядів на певні явища, а також спосіб розуміння, тлумачення, інтерпретації їх.

Критерії – ознаки або умови, за якими при порівнянні альтернатив розвитку одній з них надається перевага.

Макроекономічне планування — вид діяльності держави щодо визначення стратегічних, тактичних та оперативних цілей планового періоду, а також способів досягнення таких цілей.

Нормативний метод планово-економічних розрахунків — метод, заснований на використанні прогресивної, науково обґрунтованої системи норм і нормативів.

Принцип емерджентності – принцип, відповідно до якого сукупний об’єкт аналізу має якості, непритаманні кожному з його складових, якщо їх розглядати ізольовано один від одного.

Пріоритети — найважливіші напрями державної економічної політики.

Синергетичний ефект – ефект, що породжується не окремими складовими системи, а їхнім взаємозв’язком, спільними діями.

Системний підхід у соціально-економічній політиці – цілісна методологія, сутність якої полягає у розгляді об’єктів будь-якої природи як багатокомпонентної системи, сукупності взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, що забезпечують свій внесок і вплив на результат функціонування.

Соціально орієнтована ринкова економіка — модель змішаної економіки, стратегічна ціль соціально-економічної політики України.

Стратегія — у менеджменті — детальний, всебічний комплексний план, спрямований на втілення місії держави.

Тактика — цілі і засоби, форми і способи діяльності, які найбільше відповідають конкретним обставинам на даний момент і забезпечують досягнення стратегічних цілей.

Ціль – бажаний стан системи або результат її діяльності.