166

Тема 5 Ринок фінансових послуг

1. Поняття фінансових послуг.

2. Фінансові установи як головні учасники ринку фінансових послуг.

3. Характеристика послуг кредитного характеру.

4. Особливості трастових послуг.

5. Гарантійні послуги.

6. Послуги розрахунково-касового обслуговування.

7. Торгівля цінними паперами як вид фінансових послуг.

8. Загальна характеристика послуг у сфері страхування.

5.1. Поняття фінансових послуг

Фінансовий ринок забезпечує потреби суб’єктів економіки в капіталі, виконує свої функції шляхом використання механізму надання фінансових послуг.

Фінансова послуга пов’язана з купівлею-продажем грошей, цінних паперів, боргових зобов’язань, прав вимоги боргів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів.

Головна особливість фінансової послуги полягає в тому, що товаром вона стає лише за умови її споживання.

Фінансова послуга – це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження їх вартості.

Таким чином, фінансова послуга – це специфічна категорія фінансового ринку. Вона має певні особливості.

По-перше, споживач фінансової послуги купує не продукт, який має певний набір властивостей, а його здатність задовольнити певну потребу. Фінансова послуга виступає як реальна користь або вигода для споживача.

По-друге, за формою фінансова послуга – це певний набір властивостей, які дають змогу реалізувати певний задум, тобто задовольнити потребу.

По-третє, фінансові послуги існують у сфері нематеріального виробництва.

По-четверте, виробництво та споживання послуг найчастіше збігаються за місцем та часом.

По-п’яте, надання фінансових послуг пов’язане із використанням висококваліфікованої праці.

По-шосте, система продажу та перепродажу фінансових послуг є дуже складною, тому потребує значних витрат на юридичне та інше обслуговування.

До фінансових послуг належать:

1. випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2. довірче управління фінансовими активами;

3. діяльність з обміну валют;

4. залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;

5. оперативний та фінансовий лізинг;

6. надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

7. надання гарантій та поручительств;

8. переказ грошей;

9. послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10. торгівля цінними паперами;

11. факторинг.

Таким чином, фінансові послуги можна поділити на наступні групи:

• послуги кредитного характеру;

• агентські послуги;

• послуги, пов’язані з видачею поруки та гарантій;

• розрахунково-касові послуги;

• страхові та пенсійні послуги.

Фінансові послуги надають фінансові установи; фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності та юридичні особи, які не є фінансовими інститутами, але згідно з законодавством мають право надавати фінансові послуги.

Джерелами, за рахунок яких надаються фінансові послуги, можуть бути власні кошти та запозичені.

Рівень плати за фінансові послуги визначається залежно від конкретної ситуації на ринку, яка впливає на попит та пропозицію. Серед цих факторів виділяють:

• загальноекономічні (сукупний попит та пропозиція, економічний цикл, рівень інфляції);

• конкретні економічні фактори (податки, надійність кредиторів, інвестиційний клімат, рівень розвитку банківської та кредитної системи);

• спеціальні (механізм використання фінансових інструментів, рівень державного регулювання, рівень валютного курсу, відсоткових ставок);

• фактори політичного та військового характеру.

На величину ціни на фінансову послугу впливає також якість фінансової послуги і особливості законодавства країни.

Таким чином, вартість фінансової послуги визначається залежно від виду конкретної послуги з урахуванням прямих витрат, які пов’язані безпосередньо з виконанням послуг, накладних витрат та планових накопичень. Розрахунок цін на фінансові послуги здійснюється з урахуванням фінансових можливостей покупця та продавця, кваліфікації спеціалістів та інтересів фінансової установи з метою залучення клієнтів та збільшення прибутку.

При наданні фінансових послуг необхідно враховувати наступні принципи:

• соціальна справедливість, тобто створення однакових можливостей та умов доступу інвесторів, позичальників на ринок та недопущення монопольних проявів;

• захист інтересів усіх учасників ринку;

• регульованість, тобто створення ефективної та гнучкої системи регулювання ринку;

• контрольованість – створення надійного, діючого механізму обліку, контролю, профілактики зловживань при наданні послуг;

• ефективність – максимальна реалізація всього потенціалу ринку в процесі мобілізації та розміщення фінансових ресурсів з метою розвитку пріоритетних галузей економіки та задоволення потреб населення;

• правова впорядкованість – створення розвинутої правової інфраструктури ринку з метою чіткої регламентації правил поведінки та взаємовідносин між учасниками угод;

• прозорість та відкритість надання фінансових послуг – забезпечення учасників ринку достовірною інформацією, гласність фінансово-господарської діяльності та недопущення дискримінації учасників ринку;

• конкурентність – забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності, створення умов для найбільш вигідного розміщення капіталу, встановлення немонопольних цін на фінансові послуги.

Таким чином, дії учасників зі створення, купівлі та продажу фінансових послуг повинні бути спрямовані на створення високоліквідного, ефективно функціонуючого фінансового ринку, який регулюється державою та інтегрований у світову економіку.