
- •Тестові завдання з баз завдань ліцензійного іспиту «Крок-1» Модуль 1 « Якісний аналіз»
- •1.2. Застосування закону діючих мас до кислотно-основних, окислювально-відновних рівноваг та до рівноваг комплексоутворення,. Теорія та практика аналізу катіонів IV-VI аналітичних груп.
- •Модуль 2 « Якісний аналіз»
- •2.1.. Теорія та практика аналізу аніонів і невідомого зразка.
- •2.2. Методи розділення та концентрування . Хроматографічні методи аналізу
- •Модуль 3. Кількісний аналіз. Гравіметрія. Метод нейтралізації (кислотно-основне титрування). Окислювально-відновне титрування (редоксметрія)
- •3.1. Гравіметрія
- •3.2. Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації)
- •3.3. Окислювально-відновне титрування (редоксметрія)
- •Модуль 4. Осаджувальне титрування, комплексометричне титрування. Інструментальні методи аналізу.
- •4.1. Осаджувальне титрування, комплексометричне титрування.
- •4.2. Інструментальні (фізичні та фізико-хімічні ) методи аналізу.
- •4.2.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2.2. Електрохімічні методи аналізу
Тестові завдання з баз завдань ліцензійного іспиту «Крок-1» Модуль 1 « Якісний аналіз»
1.1. Аналітична хімія та хімічний аналіз. Теорія розчинів сильних та слабких електролітів. Закон діючих мас та його застосування до різних типів іонних рівноваг в аналітичній хімії. Використання закону діючих мас до рівноваг у гетерогенних системах та його значення в аналітичній хімії. Теорія та практика аналізу катіонів I-III аналітичних груп.
№№ |
Текст завдання |
Правильна відповідь - DistrA |
DistrB |
DistrC |
DistrD |
DistrE |
|
При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона: |
проходить із видимими змінами у реакційній системі |
проходить з виділенням тепла |
відбувається із утворенням гетерофази |
є оборотною |
проходить повільно |
|
Аналіз складних сумішей сполук/іонів може проводитися двома шляхами, які мають певні особливості – систематичним та дробним методами. Виявлення досліджуваних сполук/іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає виконання таких аналітичних операцій: |
використання специфічного реактиву |
концентрування досліджуваного розчину |
застосування групового реактиву |
застосування високочутливого реактиву |
застосування маскуючого реактиву |
|
При проведенні аналізу сумішах катіонів за систематичним ходом необхідно відокремити катіони першої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). Груповим реактивом для іонів першої аналітичної групи є: |
жоден з цих реактивів |
натрію гідроксид |
розчин аміаку |
хлоридна кислота |
сульфатна кислота |
|
За теорією електролітичної дисоціації усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабким електролітом називається хімічна сполука, яка має: |
малу константу іонізації |
низький ступінь окислення |
малу величину константи нестійкості |
низьке значення оптичної густини |
незначний добуток розчинності |
|
В ході систематичного аналізу складних сумішей проводиться розділення компонентів суміші на групи. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до: |
хімічної взаємодії їх сполук із груповими реагентами |
положення елементів у періодичній системі |
розчинності їх сполук у воді |
оксидаційно-відновних властивостей цих іонів |
фізичних властивостей їх сполук |
|
Укажіть чим характеризується здатність реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект при взаємодії з досліджуваною речовиною? |
Чутливістю реакції |
Вибірністю реакції |
Вибірністю реакції |
Селективністю реакції |
Кількістю реагенту |
|
Що є мірою специфічності аналітичних реакцій? |
Граничне співвідношення концентрацій іонів, що визначаються, і сторонніх |
Гранична концентрація іона, який визначається |
Граничні співвідношення концентрацій сторонніх іонів |
Чутливість аналітичних реакцій |
Концентрація сторонніх іонів |
|
Як називаються реакції і реагенти, що дають можливість визначити даний іон у присутності інших іонів? |
Специфічними |
Вибірковими |
Груповими |
Характерними |
Реакції і реагенти, які подані в пунктах В і Д |
|
Як називається прийом зв’язування іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх? |
Аналітичним маскуванням |
Дробним порядком аналізу |
Систематичним порядком аналізу |
Підвищенням чутливості |
Підвищенням вибірковості |
|
Як називається співвідношення активної концентрації іонів до їх загальної аналітичної концентрації? |
Коефіцієнтом активності |
Активністю |
Іонною силою розчину |
Константою дисоціації |
Ступенем дисоціації |
|
Усі хімічні процеси характеризуються певними константами, які пов’язані із природою реагуючих речовин. Характеристикою термодинамічного стану системи осад–насичений розчин є: |
добуток розчинності |
іонний добуток |
константа стійкості |
іонна силу розчину |
константа дисоціації |
|
Кількісною характеристикою розчинності малорозчинних електролітів (типу AgCl або BaSO4) є константа, яка називається: |
Добутком розчинності |
Константою нестійкості |
Константою іонізації
|
Константою стійкості |
Константою кислотності |
|
Добуток розчинності малорозчинних електролітів залежить від: |
температури |
молярної концентрації іонів |
концентрації солі |
моляльної концентрації солі |
наявності каталізатора |
|
Який спосіб вираження концентрації застосовується у рівнянні добутку розчинності? |
Молярна концентрація |
Масова частка (%) |
Молярна концентрація еквіваленту |
Молярна частка |
Моляльна концентрація |
|
Користуючись таблицею добутку розчинності, визначте, яким із реагентів можна повніше осадити іони срібла із розчину нітрату срібла? |
Натріюсульфідом |
Натрію хроматом |
Амонію оксалатом |
Натрію сульфітом |
Натрію сульфатом |
|
Як зменшити розчинність осаду? |
Застосувати надлишок осаджувача |
Ввести у розчин сторонні іони |
Нагріти розчин |
Ввести окисник |
Ввести комплексо-утворювач |
|
Розчинність осадів важкорозчинних електролітів зростає при: |
підвищенні іонної сили розчину і протіканні конкуруючих реакцій |
при підкисленні розчинів і зростанні іонної сили розчину |
при пониженні концентрації одноіменних з осадом іонів та зниженні іонної сили розчину |
при протіканні реакцій комплексоутво-рення |
при дуже високих концентраціях сторонніх електролітів |
|
Чутливість аналітичних реакцій визначає можливість виявлення речовин у розчині. Чутливість реакції характеризують усі перелічені нижче величини крім: |
мінімального об’єму реагенту |
граничної концентрації |
граничного розведення |
границі виявлення |
мінімального об’єму |
|
До I аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони: |
катіони натрію, калію, амонію |
катіони кальцію, стронцію, барію |
катіони аргентуму, плюмбуму, ніколу |
катіони алюмінію, магнію, цинку |
катіони калію, барію, бісмуту |
|
За кислотно-основною класифікацією для виявлення катіонів II аналітичної групи (катіони аргентуму, меркурію(І), плюмбуму) використовують такий груповий реагент: |
HCl |
H2SO4 + C2H5OH |
надлишок концентрованого розчину NaOH + H2O2 |
надлишок концентрованого розчину аміаку |
щавлева кислота |
|
До II аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони: |
аргентуму, плюмбуму, ртуті(І)
|
кальцію, стронцію, барію
|
алюмінію, магнію, цинку |
цинку, алюмінію, хрому |
калію, барію, бісмуту |
|
До III аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони: |
катіони кальцію, стронцію, барію |
катіони алюмінію, магнію, цинку |
катіони калію, барію, бісмуту |
катіони аргентуму, плюмбуму, ніколу |
катіони цинку, алюмінію, хрому |
|
Який катіон знаходиться у розчині, якщо при нагріванні з лугом виділяється газ з різким запахом ? |
Амонію |
Срібла (І) |
Ртуті (ІІ) |
Ртуті (І) |
Свинцю (ІІ) |
|
Яка з наведених реакцій визначення іону амонію є специфічною? |
Реакція з гідроксидами лужних металів при нагріванні |
Реакція з калію гексагідроксиан-тимонатом |
Реакція з натрію гексанітрокобаль-татом(Ш) |
Реакція з калію тетрайодмеркуріа-том(ІІ) в лужному середовищі |
Реакція з натрію гексанітрокобаль-татом(ІІІ) в кислому середовищі |
|
Чому катіони I аналітичної групи не мають групового реагенту ? |
більшість їх солей розчинні у воді |
мають близькі іонні радіуси |
мають великі іонні радіуси |
мають здатність утворювати розчинні основи |
належать до біологічно важливих елементів |
|
В лабораторії необхідно ідентифікувати іон амонію. Можна використати розчин: |
реактиву Неслера |
калію хромату |
цинк уранілацетату |
реактиву Чугаєва |
натрію сульфату. |
|
Вкажіть реагент для проведення специфічної реакції на іон амонію для його виявлення: |
калію тетрайодо-меркуріат(ІІ) |
калію гексагідроксо-стибіат(V) |
натрію плюмбуму гексанітрокупрат (ІІ) |
натрію гідрогентартрат |
калію гексагідроксо-кобальтат(ІІІ) |
|
При нагріванні і під дією лугу на розчин, що аналізується, виділяється газ, який змінює колір вологого лакмусового паперу на синій. Це свідчить про наявність в розчині: |
іонів амонію |
карбонат-іонів |
іонів плюмбуму |
іонів вісмуту |
хлорид-іонів |
|
Який висновок про склад досліджуваного розчину можна зробити, виходячи з того, що він не утворює осадів з: 1) HCl; 2) H2S; 3) (NH4)2S; 4) (NH4)2CO3 ? |
Солі літію і натрію |
Солі калію і плюмбуму |
Солі магнію і кальцію |
Солі натрію і алюмінію |
Солі літію і стронцію |
|
Яка з названих реакцій виявлення іону амонію є надчутливою? |
Реакція з лугом під час нагрівання у газовій камері |
Реакція з калію дигідроантимо-натом |
Реакція з натрію гексанітро-кобальтатом(ІІІ) |
Реакція з калію тетрайодомерку-ратом(ІІ) в лужному середовищі |
Реакція з натрію гексанітро-кобальтатом(ІІІ) в кислому середовищі |
|
Сухий залишок, отриманий при упарюванні досліджуваного розчину забарвлює безбарвне полум’я газового пальника у жовтий колір, а при розгляданні через синє скло – у фіолетовий. Які катіони знаходились у сухому залишку ? |
Na,+K+ |
Сa,2+K+ |
Na,+Sr2+ |
Ba,2+K+ |
Na,+Ca2+
|
|
Досліджуваний розчин містить катіони калію і амонію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіон амонію. |
Калію тетрайодомерку-рат (ІІ) |
Натрію хлорид |
Натрію ацетат |
Калію гексаціаноферат (ІІ) |
Цинкуранілацетат |
|
Досліджуваний розчин містить катіони амонію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити у цьому розчині катіони натрію. |
Цинкуранілацетат |
Калію оксалат |
Калію тетрайодомерку-рат (ІІ) |
Калію гідротартрат |
Калію бензоат |
|
Укажіть, яким аналітичним ефектом супроводжується реакція виявлення іону калію реагентом натрію гідроген-тартратом? |
білий кристалічний осад |
Жовте забарвлення розчину |
білий аморфний осад |
бурий осад |
жовтий осад |
|
Досліджуваний розчин містить катіони калію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіон калію. |
Кислота винна |
Цинкураніл-ацетат |
Кислота саліцилова |
Кислота щавлева |
Кислота бензойна. |
|
Для зв’язування іонів водню при ідентифікації іонів калію з винною кислотою використовують розчин
|
Ацетату натрію |
Гідроксиду натрію |
Аміаку
|
Сірчаної кислоти |
Соляної кислоти |
|
Який аналітичний ефект спостерігається під час визначення катіона калію розчином натрію гексанітрокобальтату (ІІІ)? |
Жовтий кристалічний осад |
Білий кристалічний осад |
Жовте забарвлення розчину |
Чорний кристалічний осад |
Червоний кристалічний осад |
|
В фармакопейному аналізі для ідентифікації іонів натрію використовують реакцію з: |
2-метокси-2-фенілоцтовою кислотою |
8-оксихіноліном |
дифеніламіном |
діацетилдіоксимом |
тетрафенілборатом |
|
Яка пара іонів не заважає один одному при виявленні? |
K+, Na+ |
NH4+, K+ |
NH4+, Na+ |
Li+, NH4+. |
Такої пари для І аналітичної групи немає. |
|
До досліджуваного розчину додали 2 М розчин хлоридної кислоти. Випав осад білого кольору, який в результаті обробки концентрованим розчином аміаку почорнів. Це свідчить про присутність у розчині: |
катіонів меркурію(І) |
катіонів аргентуму(І) |
катіонів вісмуту(ІІІ) |
катіонів меркурію(ІІ) |
катіонів плюмбуму(ІІ) |
|
Для визначення якісного складу препарату на зразок досліджуваного розчину подіяли 2 н. розчином HCl. Випав білий осад, розчинний у водному розчині аміаку. На наявність якого катіона вказує цей аналітичний ефект: |
аргентуму(І) |
плюмбуму(ІІ) |
меркурію(І) |
меркурію(ІІ) |
стануму(ІІ) |
|
До розчину, якій містить катіони меркурію(I), додали розчин хлоридної кислоти. До утвореного осаду додали розчин аміаку. Вкажіть хімічний склад осаду: |
[HgNH2]Cl + Hg |
Hg2O |
[HgNH2]Cl |
Hg(OH)2 |
HgO. |
|
До досліджуваного розчину додали розчин калію йодиду. Випав золотисто-жовтий осад, який розчиняється в гарячій воді, надлишку реагенту і в ацетатній кислоті. Це свідчить про присутність в розчині: |
катіонів плюмбуму(ІІ) |
катіонів аргентуму(І) |
катіонів вісмуту(ІІІ) |
катіонів меркурію(ІІ) |
Катіонів меркурію(І) |
|
На розчин, отриманий після обробки осаду хлоридів катіонів ІІ групи гарячою водою, подіяли розчином калію дихромату. Утворився жовтий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, але розчинний у лузі. Які катіони містив досліджуваний розчин ? |
Свинцю (ІІ) |
Ртуті (ІІ) |
Барію |
Срібла (І) |
Кальцію |
|
До досліджуваного розчину додали 1 М розчин сульфатної кислоти. Випав осад білого кольору, який розчиняється в лугах. Це свідчить про присутність у розчині: |
катіонів плюмбуму(ІІ) |
катіонів кальцію |
катіонів барію |
катіонів аргентуму(І) |
Катіонів меркурію(І). |
|
Як відокремити PbSO4 від суміші сульфатів катіонів ІІІ аналітичної групи при систематичному ході аналізу?
|
обробкою осаду 30% розчином амонію ацетату
|
перекристалізацією осаду.
|
обробкою осаду концентрованою сульфатною кислотою
|
обробкою осаду розчином ацетатної кислоти
|
обробкою осаду розчином аміаку.
|
|
Реакція утворення золотисто-жовтого осаду (реакція “золотого дощу”) – це реакція: |
утворення осаду PbІ2 |
утворення осаду PbCl2 |
утворення осаду AgІ |
утворення осаду HgІ2 |
утворення осаду Hg2І2 |
|
В якісному аналізі характерною реакцією на катіони аргентуму є: |
реакція утворення сирнистого осаду AgCl, що розчиняється в розчині аміаку |
реакція "золотого дощу" |
реакція утворення червоного розчину роданіду заліза |
реакція утворення турнбулевої сині |
реакція утворення берлінської блакиті |
|
На чому ґрунтується відокремлення плюмбуму(ІІ) хлориду від інших хлоридів ІІ аналітичної групи ? |
На різній розчинності у гарячій воді |
На різній розчинності у хлоридній кислоті |
На різній розчинності у лугах |
На різній розчинності у розчині аміаку |
На різній розчинності у сульфатній кислоті |
|
На чому ґрунтується розділення арґентум хлориду від меркурій(І) хлориду ? |
На різній розчинності у розчині аміаку |
На різній розчинності у хлоридній кислоті |
На різній розчинності у лугах |
На різній розчинності у гарячій воді |
На різній розчинності у сульфатній кислоті |
|
При проведенні аналізу суміші катіонів за систематичним ходом аналізу необхідно відокремити катіони третьої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Для цього використовують: |
1 М розчин сульфатної кислоти в присутності етанолу |
розчин калію хромату |
розчин натрію карбонату |
розчин амонію оксалату |
розчин амонію карбонату |
|
У суміші знаходяться катіони стронцію та кальцію. Дією якого реагенту можна розділити ці катіони? |
Насиченого розчину амонію сульфату |
Розчину калію дихромату |
Розчину амонію оксалату |
Розчину калію хромату |
Розчину натрію сульфату |
|
До досліджуваного розчину додали розчин калію хромату. Випав осад жовтого кольору, який не розчиняється в ацетатній кислоті. Це свідчить про присутність у розчині катіонів: |
барію |
кальцію |
натрію |
кобальту |
Магнію |
|
В розчині, що аналізується, міститься кальцію хлорид і натрію хлорид. Для ідентифікації іонів кальцію до розчину додали розчин: |
амонію оксалату |
барію хлориду |
натрію хлориду |
калію йодиду |
калію перманганату |
|
Катіони кальцію входять до складу деяких фармацевтичних препаратів. Фармакопейною реакцією для виявлення катіонів кальцію є реакція з розчином: |
Амонію оксалату |
Кислоти хлоридної |
Калію йодиду |
Амонію гідроксиду |
Натрію гідроксиду |
|
До досліджуваного розчину додали 1 М розчин сульфатної кислоти. Випав осад білого кольору, який не розчиняється у кислотах і лугах, але розчиняється в концентрованому розчині амонію сульфату. Це свідчить про присутність в розчині: |
катіонів кальцію |
катіонів аргентуму |
катіонів барію |
катіонів стронцію |
катіонів плюмбуму |
|
В якісному аналізі для виявлення іонів стронцію використовують так-звану гіпсову воду. Гіпсова вода – це: |
насичений розчин CaSO4 у воді |
розчин Br2 у воді |
насичений розчин CO2 у воді |
розчин Ba(NO3)2 у воді |
річкова вода |
|
Який катіон ІІІ аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) знаходиться у розчині, якщо при нагріванні з гіпсовою водою через деякий час розчин стає каламутним ? |
Стронцію |
Кальцію |
Магнію |
Свинцю (ІІ) |
Ртуті (ІІ) |
|
В якісному аналізі при осадженні сульфатів катіонів третьої аналітичної групи (Ca2+, Sr2+, Ba2+) з метою зменшення розчинності сульфатів у розчин додають: |
етиловий спирт |
дистильовану воду
|
бензол
|
хлороформ
|
аміловий спирт |
|
З якою метою поряд з використанням групового реактиву ІІІ аналітичної групи використовують етиловий спирт? |
Для забезпечення повноти осадження всіх катіонів цієї групи
|
Для подальшого розчинення утворених осадів.
|
Для дробного осадження катіонів |
Для зміни рН середовища |
Для запобігання комплексоутворення. |
|
Яким реагентом і якою реакцією можна однозначно виявити іони Са2+ в розчині ? |
Мікрокристало-скопічно з розведеною сульфатною кислотою |
Мікрокристало-скопічно з натрію плюмбуму гексанітро-купратом(ІІ) |
Дією розчину калію дихромату |
Дією реактиву Чугаєва (диме-тилгліоксиму) |
Дією розчину натрію сульфату |
|
Який аналітичний ефект слід чекати від дії калію гексаціаноферату(ІІ) на катіон Са2+? |
Утворення білого дрібнокристаліч-ного осаду |
Випадання жовто-зелених кристалів |
Появи коричневого забарвлення |
Утворення комплексної сполуки голубого кольору |
Появи «бурого кільця» |
|
Щоб перевести осад ВаSО4 в розчин можна використати: |
взаємодію осаду з насиченим розчином натрію карбонату при нагріванні |
взаємодію осаду з розведеною сульфатною кислотою при нагріванні |
взаємодію осаду з концентрованою сульфатною кислотою при нагріванні |
взаємодію осаду з концентрованими розчинами лугів при нагріванні |
осад є нерозчинним |
|
У систематичному ході аналізу для переведення сульфатів ВаSО4, SrSO4, CaSO4 у карбонати використовують: |
насичений розчин Na2CO3, t
|
насичений розчин СaCO3, t
|
насичений розчин (NH4)2CO3, t
|
насичений розчин MgCO3, t
|
насичений розчин CO2, t |
|
Вкажіть причину проведення переосадження сульфатів катіонів ІІІ аналітичної групи до карбонатів при систематичному аналізі: |
нерозчинність сульфатів у кислотах та лугах |
нерозчинність сульфатів у воді |
розчинність сульфатів у воді |
розчинність сульфатів у кислотах |
розчинність сульфатів у лугах |
|
Досліджуваний розчин утворив білий осад з розчином барію хлориду, нерозчинний ні у кислотах, ні у лугах. Який склад отриманого осаду ? |
Барію сульфат |
Барію сульфіт |
Барію карбонат |
Барію оксалат |
Барію фосфат |
|
В лабораторії необхідно ідентифікувати катіон калію. Можна використати: |
натрію гідроген-тартрат |
ректив Неслера |
розчин хлоридної кислоти |
натрію карбонат |
цинкуранілацетат |
|
На аналіз поступила безбарвна кристалічна речовина, добре розчинна у воді. При проведенні проб з груповими реагентами (2 н. HCl, 2 н. H2SO4, 2 н. NaOH, концентрованим розчином NH3) усі реакції дали негативний результат. Проба з реактивом Неслера також дала негативний результат. При додаванні до розчину натрію гексанітрокобальтату (ІІІ) утворився жовтий кристалічний осад, що свідчить про наявність в розчині: |
катіонів калію |
іонів амонію |
катіонів натрію |
катіонів літію |
катіонів магнію |
|
До розчину, який містить катіони ІІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) додали невелику кількість концентрованого розчину аміаку і 3-4 краплі розчину формальдегіду. Пробірку занурили у гарячу воду і на стінках пробірки з’явилась дзеркальна плівка. Наявність якого катіону обумовлює цю реакцію? |
Арґентуму |
Меркурію(І) |
Плюмбуму(ІІ) |
Барію |
Літію |