Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Тестові завдання з баз завдань ліцензійного іспиту «Крок-1» Модуль 1 « Якісний аналіз»

1.1. Аналітична хімія та хімічний аналіз. Теорія розчинів сильних та слабких електролітів. Закон діючих мас та його застосування до різних типів іонних рівноваг в аналітичній хімії. Використання закону діючих мас до рівноваг у гетерогенних системах та його значення в аналітичній хімії. Теорія та практика аналізу катіонів I-III аналітичних груп.

№№

Текст завдання

Правильна відповідь - DistrA

DistrB

DistrC

DistrD

DistrE

При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона:

проходить із видимими змінами у реакційній системі

проходить з виділенням тепла

відбувається із утворенням гетерофази

є оборотною

проходить повільно

Аналіз складних сумішей сполук/іонів може проводитися двома шляхами, які мають певні особливості – систематичним та дробним методами. Виявлення досліджуваних сполук/іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає виконання таких аналітичних операцій:

використання специфічного реактиву

концентрування досліджуваного розчину

застосування групового реактиву

застосування високочутливого реактиву

застосування маскуючого реактиву

При проведенні аналізу сумішах катіонів за систематичним ходом необхідно відокремити катіони першої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). Груповим реактивом для іонів першої аналітичної групи є:

жоден з цих реактивів

натрію гідроксид

розчин аміаку

хлоридна кислота

сульфатна кислота

За теорією електролітичної дисоціації усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабким електролітом називається хімічна сполука, яка має:

малу константу іонізації

низький ступінь окислення

малу величину константи нестійкості

низьке значення оптичної густини

незначний добуток розчинності

В ході систематичного аналізу складних сумішей проводиться розділення компонентів суміші на групи. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до:

хімічної взаємодії їх сполук із груповими реагентами

положення елементів у періодичній системі

розчинності їх сполук у воді

оксидаційно-відновних властивостей цих іонів

фізичних властивостей їх сполук

Укажіть чим характеризується здатність реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект при взаємодії з досліджуваною речовиною?

Чутливістю реакції

Вибірністю реакції

Вибірністю реакції

Селективністю реакції

Кількістю реагенту

Що є мірою специфічності аналітичних реакцій?

Граничне співвідношення концентрацій іонів, що визначаються, і сторонніх

Гранична концентрація іона, який визначається

Граничні співвідношення концентрацій сторонніх іонів

Чутливість аналітичних реакцій

Концентрація сторонніх іонів

Як називаються реакції і реагенти, що дають можливість визначити даний іон у присутності інших іонів?

Специфічними

Вибірковими

Груповими

Характерними

Реакції і реагенти, які подані в пунктах В і Д

Як називається прийом зв’язування іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх?

Аналітичним маскуванням

Дробним порядком аналізу

Систематичним порядком аналізу

Підвищенням чутливості

Підвищенням вибірковості

Як називається співвідношення активної концентрації іонів до їх загальної аналітичної концентрації?

Коефіцієнтом активності

Активністю

Іонною силою розчину

Константою дисоціації

Ступенем дисоціації

Усі хімічні процеси характеризуються певними константами, які пов’язані із природою реагуючих речовин. Характеристикою термодинамічного стану системи осад–насичений розчин є:

добуток розчинності

іонний добуток

константа стійкості

іонна силу розчину

константа дисоціації

Кількісною характеристикою розчинності малорозчинних електролітів (типу

AgCl або BaSO4) є константа, яка називається:

Добутком розчинності

Константою нестійкості

Константою іонізації

Константою стійкості

Константою кислотності

Добуток розчинності малорозчинних електролітів залежить від:

температури

молярної концентрації іонів

концентрації солі

моляльної концентрації солі

наявності каталізатора

Який спосіб вираження концентрації застосовується у рівнянні добутку розчинності?

Молярна концентрація

Масова частка (%)

Молярна концентрація еквіваленту

Молярна частка

Моляльна концентрація

Користуючись таблицею добутку розчинності, визначте, яким із реагентів можна повніше осадити іони срібла із розчину нітрату срібла?

Натріюсульфідом

Натрію хроматом

Амонію оксалатом

Натрію сульфітом

Натрію сульфатом

Як зменшити розчинність осаду?

Застосувати надлишок осаджувача

Ввести у розчин сторонні іони

Нагріти розчин

Ввести окисник

Ввести комплексо-утворювач

Розчинність осадів важкорозчинних електролітів зростає при:

підвищенні іонної сили розчину і протіканні конкуруючих реакцій

при підкисленні розчинів і зростанні іонної сили розчину

при пониженні концентрації одноіменних з осадом іонів та зниженні іонної сили розчину

при протіканні реакцій комплексоутво-рення

при дуже високих концентраціях сторонніх електролітів

Чутливість аналітичних реакцій визначає можливість виявлення речовин у розчині. Чутливість реакції характеризують усі перелічені нижче величини крім:

мінімального об’єму реагенту

граничної концентрації

граничного розведення

границі виявлення

мінімального об’єму

До I аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони:

катіони натрію, калію, амонію

катіони кальцію, стронцію, барію

катіони аргентуму, плюмбуму, ніколу

катіони алюмінію, магнію, цинку

катіони калію, барію, бісмуту

За кислотно-основною класифікацією для виявлення катіонів II аналітичної групи (катіони аргентуму, меркурію(І), плюмбуму) використовують такий груповий реагент:

HCl

H2SO4 + C2H5OH

надлишок концентрованого розчину

NaOH + H2O2

надлишок концентрованого розчину аміаку

щавлева кислота

До II аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони:

аргентуму, плюмбуму, ртуті(І)

кальцію, стронцію, барію

алюмінію, магнію, цинку

цинку, алюмінію, хрому

калію, барію, бісмуту

До III аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі катіони:

катіони кальцію, стронцію, барію

катіони алюмінію, магнію, цинку

катіони калію, барію, бісмуту

катіони аргентуму, плюмбуму, ніколу

катіони цинку, алюмінію, хрому

Який катіон знаходиться у розчині, якщо при нагріванні з лугом виділяється газ з різким запахом ?

Амонію

Срібла (І)

Ртуті (ІІ)

Ртуті (І)

Свинцю (ІІ)

Яка з наведених реакцій визначення іону амонію є специфічною?

Реакція з гідроксидами лужних металів при нагріванні

Реакція з калію гексагідроксиан-тимонатом

Реакція з натрію гексанітрокобаль-татом(Ш)

Реакція з калію тетрайодмеркуріа-том(ІІ) в лужному середовищі

Реакція з натрію гексанітрокобаль-татом(ІІІ) в кислому середовищі

Чому катіони I аналітичної групи не мають групового реагенту ?

більшість їх солей розчинні у воді

мають близькі іонні радіуси

мають великі іонні радіуси

мають здатність утворювати розчинні основи

належать до біологічно важливих елементів

В лабораторії необхідно ідентифікувати іон амонію. Можна використати розчин:

реактиву Неслера

калію хромату

цинк уранілацетату

реактиву Чугаєва

натрію сульфату.

Вкажіть реагент для проведення специфічної реакції на іон амонію для його виявлення:

калію тетрайодо-меркуріат(ІІ)

калію гексагідроксо-стибіат(V)

натрію плюмбуму гексанітрокупрат (ІІ)

натрію гідрогентартрат

калію гексагідроксо-кобальтат(ІІІ)

При нагріванні і під дією лугу на розчин, що аналізується, виділяється газ, який змінює колір вологого лакмусового паперу на синій. Це свідчить про наявність в розчині:

іонів амонію

карбонат-іонів

іонів плюмбуму

іонів вісмуту

хлорид-іонів

Який висновок про склад досліджуваного розчину можна зробити, виходячи з того, що він не утворює осадів з: 1) HCl;

2) H2S; 3) (NH4)2S; 4) (NH4)2CO3 ?

Солі літію і натрію

Солі калію і плюмбуму

Солі магнію і кальцію

Солі натрію і алюмінію

Солі літію і стронцію

Яка з названих реакцій виявлення іону амонію є надчутливою?

Реакція з лугом під час нагрівання у газовій камері

Реакція з калію дигідроантимо-натом

Реакція з натрію гексанітро-кобальтатом(ІІІ)

Реакція з калію тетрайодомерку-ратом(ІІ) в лужному середовищі

Реакція з натрію гексанітро-кобальтатом(ІІІ) в кислому середовищі

Сухий залишок, отриманий при упарюванні досліджуваного розчину забарвлює безбарвне полум’я газового пальника у жовтий колір, а при розгляданні через синє скло – у фіолетовий. Які катіони знаходились у сухому залишку ?

Na,+K+

Сa,2+K+

Na,+Sr2+

Ba,2+K+

Na,+Ca2+

Досліджуваний розчин містить катіони калію і амонію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіон амонію.

Калію тетрайодомерку-рат (ІІ)

Натрію хлорид

Натрію ацетат

Калію гексаціаноферат (ІІ)

Цинкуранілацетат

Досліджуваний розчин містить катіони амонію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити у цьому розчині катіони натрію.

Цинкуранілацетат

Калію оксалат

Калію тетрайодомерку-рат (ІІ)

Калію гідротартрат

Калію бензоат

Укажіть, яким аналітичним ефектом супроводжується реакція виявлення іону калію реагентом натрію гідроген-тартратом?

білий кристалічний осад

Жовте забарвлення розчину

білий аморфний осад

бурий осад

жовтий осад

Досліджуваний розчин містить катіони калію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіон калію.

Кислота винна

Цинкураніл-ацетат

Кислота саліцилова

Кислота щавлева

Кислота бензойна.

Для зв’язування іонів водню при ідентифікації іонів калію з винною кислотою використовують розчин

Ацетату натрію

Гідроксиду натрію

Аміаку

Сірчаної кислоти

Соляної кислоти

Який аналітичний ефект спостерігається під час визначення катіона калію розчином натрію гексанітрокобальтату (ІІІ)?

Жовтий кристалічний осад

Білий кристалічний осад

Жовте забарвлення розчину

Чорний кристалічний осад

Червоний кристалічний осад

В фармакопейному аналізі для ідентифікації іонів натрію використовують реакцію з:

2-метокси-2-фенілоцтовою кислотою

8-оксихіноліном

дифеніламіном

діацетилдіоксимом

тетрафенілборатом

Яка пара іонів не заважає один одному при виявленні?

K+, Na+

NH4+, K+

NH4+, Na+

Li+, NH4+.

Такої пари для І аналітичної групи немає.

До досліджуваного розчину додали 2 М розчин хлоридної кислоти. Випав осад білого кольору, який в результаті обробки концентрованим розчином аміаку почорнів. Це свідчить про присутність у розчині:

катіонів

меркурію(І)

катіонів аргентуму(І)

катіонів

вісмуту(ІІІ)

катіонів

меркурію(ІІ)

катіонів плюмбуму(ІІ)

Для визначення якісного складу препарату на зразок досліджуваного розчину подіяли 2 н. розчином HCl. Випав білий осад, розчинний у водному розчині аміаку. На наявність якого катіона вказує цей аналітичний ефект:

аргентуму(І)

плюмбуму(ІІ)

меркурію(І)

меркурію(ІІ)

стануму(ІІ)

До розчину, якій містить катіони меркурію(I), додали розчин хлоридної кислоти. До утвореного осаду додали розчин аміаку. Вкажіть хімічний склад осаду:

[HgNH2]Cl + Hg

Hg2O

[HgNH2]Cl

Hg(OH)2

HgO.

До досліджуваного розчину додали розчин калію йодиду. Випав золотисто-жовтий осад, який розчиняється в гарячій воді, надлишку реагенту і в ацетатній кислоті. Це свідчить про присутність в розчині:

катіонів плюмбуму(ІІ)

катіонів аргентуму(І)

катіонів

вісмуту(ІІІ)

катіонів

меркурію(ІІ)

Катіонів

меркурію(І)

На розчин, отриманий після обробки осаду хлоридів катіонів ІІ групи гарячою водою, подіяли розчином калію дихромату. Утворився жовтий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, але розчинний у лузі. Які катіони містив досліджуваний розчин ?

Свинцю (ІІ)

Ртуті (ІІ)

Барію

Срібла (І)

Кальцію

До досліджуваного розчину додали 1 М розчин сульфатної кислоти. Випав осад білого кольору, який розчиняється в лугах. Це свідчить про присутність у розчині:

катіонів плюмбуму(ІІ)

катіонів

кальцію

катіонів

барію

катіонів аргентуму(І)

Катіонів

меркурію(І).

Як відокремити PbSO4 від суміші сульфатів катіонів ІІІ аналітичної групи при систематичному ході аналізу?

обробкою осаду 30% розчином амонію ацетату

перекристалізацією осаду.

обробкою осаду концентрованою сульфатною кислотою

обробкою осаду розчином ацетатної кислоти

обробкою осаду розчином аміаку.

Реакція утворення золотисто-жовтого осаду (реакція “золотого дощу”) – це реакція:

утворення осаду PbІ2

утворення осаду PbCl2

утворення осаду AgІ

утворення осаду HgІ2

утворення осаду Hg2І2

В якісному аналізі характерною реакцією на катіони аргентуму є:

реакція утворення сирнистого осаду AgCl, що розчиняється в розчині аміаку

реакція "золотого дощу"

реакція утворення червоного розчину роданіду заліза

реакція утворення турнбулевої сині

реакція утворення берлінської блакиті

На чому ґрунтується відокремлення плюмбуму(ІІ) хлориду від інших хлоридів ІІ аналітичної групи ?

На різній розчинності у гарячій воді

На різній розчинності у хлоридній кислоті

На різній розчинності у лугах

На різній розчинності у розчині аміаку

На різній розчинності у сульфатній кислоті

На чому ґрунтується розділення арґентум хлориду від меркурій(І) хлориду ?

На різній розчинності у розчині аміаку

На різній розчинності у хлоридній кислоті

На різній розчинності у лугах

На різній розчинності у гарячій воді

На різній розчинності у сульфатній кислоті

При проведенні аналізу суміші катіонів за систематичним ходом аналізу необхідно відокремити катіони третьої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Для цього використовують:

1 М розчин сульфатної кислоти в присутності етанолу

розчин калію хромату

розчин натрію карбонату

розчин амонію оксалату

розчин амонію карбонату

У суміші знаходяться катіони стронцію та кальцію. Дією якого реагенту можна розділити ці катіони?

Насиченого розчину амонію сульфату

Розчину калію дихромату

Розчину амонію оксалату

Розчину калію хромату

Розчину натрію сульфату

До досліджуваного розчину додали розчин калію хромату. Випав осад жовтого кольору, який не розчиняється в ацетатній кислоті. Це свідчить про присутність у розчині катіонів:

барію

кальцію

натрію

кобальту

Магнію

В розчині, що аналізується, міститься кальцію хлорид і натрію хлорид. Для ідентифікації іонів кальцію до розчину додали розчин:

амонію оксалату

барію хлориду

натрію хлориду

калію йодиду

калію перманганату

Катіони кальцію входять до складу деяких фармацевтичних препаратів. Фармакопейною реакцією для виявлення катіонів кальцію є реакція з розчином:

Амонію оксалату

Кислоти хлоридної

Калію йодиду

Амонію гідроксиду

Натрію гідроксиду

До досліджуваного розчину додали 1 М розчин сульфатної кислоти. Випав осад білого кольору, який не розчиняється у кислотах і лугах, але розчиняється в концентрованому розчині амонію сульфату. Це свідчить про присутність в розчині:

катіонів

кальцію

катіонів аргентуму

катіонів

барію

катіонів

стронцію

катіонів плюмбуму

В якісному аналізі для виявлення іонів стронцію використовують так-звану гіпсову воду. Гіпсова вода – це:

насичений розчин CaSO4 у воді

розчин Br2 у воді

насичений розчин CO2 у воді

розчин Ba(NO3)2

у воді

річкова вода

Який катіон ІІІ аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) знаходиться у розчині, якщо при нагріванні з гіпсовою водою через деякий час розчин стає каламутним ?

Стронцію

Кальцію

Магнію

Свинцю (ІІ)

Ртуті (ІІ)

В якісному аналізі при осадженні сульфатів катіонів третьої аналітичної групи (Ca2+, Sr2+, Ba2+) з метою зменшення розчинності сульфатів у розчин додають:

етиловий спирт

дистильовану воду

бензол

хлороформ

аміловий спирт

З якою метою поряд з використанням групового реактиву ІІІ аналітичної групи використовують етиловий спирт?

Для забезпечення повноти осадження всіх катіонів цієї групи

Для подальшого розчинення утворених осадів.

Для дробного осадження катіонів

Для зміни рН середовища

Для запобігання комплексоутворення.

Яким реагентом і якою реакцією можна однозначно виявити іони Са2+ в розчині ?

Мікрокристало-скопічно з розведеною сульфатною кислотою

Мікрокристало-скопічно з натрію плюмбуму гексанітро-купратом(ІІ)

Дією розчину калію дихромату

Дією реактиву Чугаєва (диме-тилгліоксиму)

Дією розчину натрію сульфату

Який аналітичний ефект слід чекати від дії калію гексаціаноферату(ІІ) на катіон Са2+?

Утворення білого дрібнокристаліч-ного осаду

Випадання жовто-зелених кристалів

Появи коричневого забарвлення

Утворення комплексної сполуки голубого кольору

Появи «бурого кільця»

Щоб перевести осад ВаSО4 в розчин можна використати:

взаємодію осаду з насиченим розчином натрію карбонату при нагріванні

взаємодію осаду з розведеною сульфатною кислотою при нагріванні

взаємодію осаду з концентрованою сульфатною кислотою при нагріванні

взаємодію осаду з концентрованими розчинами лугів при нагріванні

осад є нерозчинним

У систематичному ході аналізу для переведення сульфатів ВаSО4, SrSO4, CaSO4 у карбонати використовують:

насичений розчин Na2CO3, t

насичений розчин СaCO3, t

насичений розчин (NH4)2CO3, t

насичений розчин MgCO3, t

насичений розчин CO2, t

Вкажіть причину проведення переосадження сульфатів катіонів

ІІІ аналітичної групи до карбонатів при систематичному аналізі:

нерозчинність сульфатів у кислотах та лугах

нерозчинність сульфатів у воді

розчинність сульфатів у воді

розчинність сульфатів у кислотах

розчинність сульфатів у лугах

Досліджуваний розчин утворив білий осад з розчином барію хлориду, нерозчинний ні у кислотах, ні у лугах. Який склад отриманого осаду ?

Барію сульфат

Барію сульфіт

Барію карбонат

Барію оксалат

Барію фосфат

В лабораторії необхідно ідентифікувати катіон калію. Можна використати:

натрію гідроген-тартрат

ректив Неслера

розчин хлоридної кислоти

натрію карбонат

цинкуранілацетат

На аналіз поступила безбарвна кристалічна речовина, добре розчинна у воді. При проведенні проб з груповими реагентами (2 н. HCl, 2 н. H2SO4, 2 н. NaOH, концентрованим розчином NH3) усі реакції дали негативний результат. Проба з реактивом Неслера також дала негативний результат. При додаванні до розчину натрію гексанітрокобальтату (ІІІ) утворився жовтий кристалічний осад, що свідчить про наявність в розчині:

катіонів калію

іонів амонію

катіонів натрію

катіонів літію

катіонів магнію

До розчину, який містить катіони

ІІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) додали невелику кількість концентрованого розчину аміаку і 3-4 краплі розчину формальдегіду. Пробірку занурили у гарячу воду і на стінках пробірки з’явилась дзеркальна плівка. Наявність якого катіону обумовлює цю реакцію?

Арґентуму

Меркурію(І)

Плюмбуму(ІІ)

Барію

Літію