Вправи та запитання

1. Яких значень набудуть функції:

а) SIN(0); б) ABS(–1); в) SQR(25); г) INT(4.8); д) SGN(–5)?

2. Яких значень набудуть функції:

а) INT(5/2); б) ABS(4–SQR(36)); в) COS(INT(1/2));

г) EXP(2–2); д) SQR(ABS(–4))?

3. Записати мовою Бейсик такі вирази:

а) ; б) ; в),\ ;

г) ; д) .

4. Записати мовою Бейсик такі вирази:

а) ; б) ;

в) ; г) ; д) .

5. Які помилки допущені у записаних арифметичних виразів:

а) SIN(5X) + COSX;

б) 3*X + 2Y/(5*x – 2*Y;

в) – A* – 5/ – 2 ;

г) SIN(ABS(2*X)

д) 2,51X + 7A + A8 + .5E1 ?

6. Яких значень набудуть змінні в результаті виконання операторів присвоєння, якщо раніше виконувались оператори А=4, В=2:

а) A1=A + 2*B;

б) A2=A*A + 2/B;

в) A3=SQR(A) – B*A;

г) A4=A^2 + B^4;

д) A5=1.4E1*A + A*B/0.2E1 ?

7. Яких значень набудуть змінні в результаті виконання операторів присвоєння, якщо А=2, В=5, С=0:

а) A1=(2*A – 3*B)/(.6E1 – B);

б) A2=SIN(2*C)/COS(A +B);

в) A3=A/.2E1 + B + 5*A/(B + C);

г) A4= INT(B/A) + B/A + SGN(B/A);

д) A5=A + B*A/(C + A*B) ?

8. Які стандартні функції Ви знаєте?

9. Сформулюйте правило пріоритетів.

10. Сформулюйте правило дужок.

11. Як оформлюють арифметичні вирази?

12. Від чого залежить тип результату під час обчислення арифметичного виразу?

13. Від чого залежить тип результату після виконання оператора присвоєння?

1. Використання оператора присвоєння. Оператори присвоєння використовують, якщо потрібно надати початкові значення змінних.

W=2.4 a=s w1=SS

2. Оператор INPUT. Оператор уведення даних з клавіатури INPUT дає змогу не вносити змін у програму під час повторного її виконання.

Оператор уведення даних з клавіатури має вигляд

INPUT [;] [“Коментарі {;/,}] <список вводу>,

де INPUT (ввести) – службове слово. У списку вводу через кому чи крапку з комою пишемо імена змінних, значення яких задаватимемо з клавіатури, [;] – забороняє переміщення курсору на новий рядок, символ [,] – забороняє вивід на екран знаку “?”.

Дія оператора. Виконання програми тимчасово припиняється. На екрані дисплея з’являється запит комп’ютера у вигляді знака запитання: ? і система чекатиме введення даних. Користуючись клавіатурою, набираємо список значень, розділяючи їх комами, і натискаємо клавішу вводу.

П р и к л а д 2. INPUT A, B, C, D$

? 5, 10, –2.5, “MADONNA” (Натискаємо – “ENTER”)

Змінна А отримає значення 5, В – значення 10, с – значення – 2.5, а D$ – значення “MADONNA”. Лапки в текстових сталих тут можна не писати.

Для уникнення помилок під час уведення даних з клавіатури оператор INPUT можна використовувати з текстовою підказкою, яка записується в коментарях.

6. Виведення результатів

1. Оператор PRINT. Для виведення результатів виконання програми на екран дисплея використовують оператор виведення, який має вигляд

<n> PRINT <список виведення> [{ , / ; / TAB / SPC}]

.

Елементами списку виведення можуть бути сталі, змінні або вирази. Їх відокремлюють комами або крапками з комами.

Дія оператора.

1. На екран дисплея виводяться відповідні значення сталих, змінних та арифметичних виразів.

2. Якщо елементи списку відокремлені крапкою з комою, то числові значення виводяться через один пропуск, а текстові – без пропуску. Додаткові пропуски забезпечує функція SPC (кількість пропусків), якщо її зазначити у списку.

3. Якщо елементи списку відокремлені комою, то для кожного значення відводиться 16 позицій, які називаються зоною. В одному рядку виведення є 5 зон. Дані вирівнюються на початок зони.

4. Під час виведення числових сталих одна позиція відводиться на знак числа. Знак плюс не виводиться. Його замінює пропуск.

5. Якщо списку нема, то виконується пропуск одного рядка.

6. Наступний оператор PRINT виводитиме інформацію в наступному рядку. Але якщо список попереднього оператора закінчується комою чи крапкою з комою, то наступний оператор PRINT буде виводити дані в тому ж рядку.

7. Текстові сталі у списку використовують для виведення текстів, оформлення результатів, побудови таблиць. Крапку з комою після текстової сталої можна не писати.

8. Якщо у списку стоять дві коми підряд, то пропускається одна зона, три коми – дві зони і т. д.

Довідка 1. Оператор виведення інформації на друкарський пристрій має вигляд

<n> LPRINT список виведення

.

3*. Формати виведення числових даних. Результати виконання програми рекомендують виводити на екрані у зручному для читання та подальшого опрацювання вигляді, тобто у потрібному форматі. З цією метою використовують оператор виведення з форматом, який має вигляд

<n> PRINT USING формат; список виведення.

Тут PRINT USING (друкувати, використовують формат). Формат – це текстове дане, зображення якого містить символи керування форматом виведення. Символи бувають звичайні або спеціальні.

Для виведення числових даних використовують спеціальні символи:

#, ^, $, кома, крапка.

Спеціальний символ # резервує одну позицію для цифри. Якщо число велике, то використовують групу символів (наприклад, ###). Вони задають довжину поля виведення, тобто позиції, в які буде виводитися число. Група може містити крапку, яка позначатиме місце розташування десяткової крапки. Поле виведення складається з поля виведення цілої частини та поля виведення дробової частини числа.

Дія оператора.

1. Ціле число або ціла частина числа вирівнюється до правого краю відведеного поля, а зайві позиції зліва заповнюються пропусками.

2. Розміщення дійсного числа визначається крапкою.

3. Зайві позиції після крапки заповнюються нулями.

4. Якщо дробова частина більша від відповідного поля, то число округлюється.

5. Якщо ціла частина числа або знак (–) не вміщуються у відведеному полі, то формат ігнорується, виводиться символ % і все число.

6. В одному форматі можна описати одне або декілька форматних полів. Кожному форматному полю відповідає черговий елемент списку виведення.

7. Звичайні символи використовують для наочного оформлення результатів. Вони виводяться на екран у тих позиціях, які зазначені у форматі. У програмі, наведеній нижче, це такі символи: А1=, А2=, А3=.

П р и к л а д 1.

10 А1=5.6426

20 В1=2064.2

30 А2=50.2

40 В2= – 20.4131

50 PRINT USING “ A1= # # . # # _ _ B1= # # # # . # # “; A1; B1

60 PRINT USING “ A2= # # . # # _ _ B2= # # # # . # # “; A2; B2

ЛІНІЙНІ ПРОГРАМИ

5. Структура лінійної програми. Проста (лінійна) програма складається переважно з операторів у ведення – виведення (READ, INPUT, PRINT), присвоєння (LET) та операторів REM, STOP, END та ін. Ці оператори називають простими. Розглянемо оператори REM, STOP, END.

Оператор-коментар. Оператор-коментар використовують для внесення пояснень у текст програми. Він має вигляд

REM текст

де REM (пояснення) – службове слово, після якого розміщують текст пояснень. Це описовий оператор. Він не виконує активної дії і може бути у будь-якому місці програми, але в рядку є єдиним або останнім оператором. Найчастіше цей оператор використовують на початку програми. У деяких Бейсік-системах службове слово REM можна замінити знаком оклику (!), а в нових версіях – апострофом (’).

Оператор зупинки (використовують зрідка). У будь-якому місці програми може бути оператор зупинки виконання програми

STOP

Він зупиняє виконання програми. На екран виводиться повідомлення про зупинку. Часто це використовують, щоб переписати проміжні результати з екрана дисплея. Виконання програми можна продовжити за допомогою команди-детективи, яку вводять з клавіатури, або команди CONT з меню середовища (чи натискання клавіші F5 у середовищі Qbasic).

Оператор END. Цей оператор складається з одного службового слова.

END

Він означає, що роботу за даною програмою завершено, і є не обов’язковим у програмі.