Етапи підготовки і рішення задач на еом

Рішення задачі на ЕОМ являє собою складний процес, що включає в себе кілька етапів: постановка задачі, її математичне формулювання, вибір методу рішення, розробка алгоритму, складання програми, налагодження і рішення задачі.

Постановка задачі припускає точні формулювання задачі і мети, які необхідно досягти при рішенні.

Математичне формулювання полягає в записі умови задачі за допомогою математичних позначень, формул, залежностей, у визначенні вихідних даних і форми видачі результатів обчислень. Задача повинна бути сформульована чітко й однозначно.

Вибір методу рішення задачі визначає чисельний математичний метод, що дозволяє звести рішення до послідовного виконання чотирьох арифметичних дій. У більшості випадків та сама задача може розв'язуватися декількома чисельними методами, що є предметом особливої області математики – обчислювальної математики. На даному етапі вибирається метод, що найкраще забезпечує виконання вимог поставленої задачі.

Розробка алгоритму рішення задачі чи алгоритмізація задачі являє собою перший етап програмування. У процесі його виконання встановлюється необхідна послідовність арифметичних і логічних дій, за допомогою яких може бути реалізований обраний числовий метод.

Якщо для даної задачі неможливо скласти алгоритм, що володіє властивостями (детермінованість: дискретність: масовість):то дана задача не може бути розв’язана на ЕОМ.

Наступний етап програмування – складання програми – полягає в записі алгоритму мовою програмування. Мова програмування являє собою сукупність символів і правил їхнього використання для опису процесів рішення задач на ЕОМ і обробляється спеціальною програмою – транслятором. Транслятор перекладає вихідний текст програми на внутрішню мову машини.

Розрізняють два види трансляторів: компілятори й інтерпретатори.

Компілятор переводить текст програми, написаний мовою високого рівня, в еквівалентну робочу програму в машинних кодах, що після повного перетворення запускається в роботу.

Інтерпретатор робить трансляцію кожного окремого оператора вихідної програми і відразу ж його виконує. Інтерпретуюча програма (транслятор) повинна знаходитися в оперативній пам’яті протягом усього часу виконання програми користувача. При інтерпретації швидкість виконання програми істотно знижується, однак при цьому є можливість діалогового режиму підготовки, налагодження і виконання програми, представленої мовою високого рівня.

Налагодження програми необхідне для виявленні й усунення помилок у програмі, допущених на попередніх етапах. Частина помилок формального характеру, допущених при написанні програми. виявляє транслятор, роблячи синтаксичний аналіз. Транслятор виявляє помилки і повідомляє про них. указуючи їхній тип і місце в програмі. Такі помилки називаються помилками часу трансляції або синтаксичними помилками.

Ситуації, не дозволені правилами мови, можуть виникнути і при виконанні програми, наприклад ділення на нуль чи шукання кореня квадратного з від’ємного числа. Такі помилки називаються помилками часу виконання.