Тема 2. Релігія як сфера духовної культури.

Лекція 1. Релігія як сфера духовної культури: визначення, структура, функції релігії та її роль у житті суспільства.

1. Визначення поняття «релігія».

2. Особливості релігійної віри у надприродне

3. Структура релігії

4. Функції релігії

Основні поняття: релігія, релігійна свідомість, релігійні відносини і діяльність, релігійні організації та інститути, церква, секта, деномінація.

Література

1. Болотова В.В. Релігієзнавство: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни. – Севастополь: СВМІ, 2005.

2. Глушак А.С. Методичні рекомендації до семінарських і практичних занять з релігієзнавства. - Севастополь: СВМ1 ім. П.С.Нахімова,2001.

3. Глушаков О.Р. Релігієзнавство. Курс лекцій. - Севастополь: СВМІ, 2003.

4. Калінін Ю.А, Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. - К., 2000.

5. Колодний А. Релігієзнавство. - К., 1987.

6. Колодний А. Релігієзнавчий словник. - К., 1998.

7. Косуха П.І. Наука про походження релігії. - К., 1978.

8. Круглов А.А. Основы религиоведения. – Минск, 2002.

9. Лобовик Б.А. Религия как социальное явление. - К., 1982.

10. Лубський В.І. Релігієзнавство.- К., 1997.

11. Основы религиоведения. Учебное пособие для студентов высш. уч. заведений/ Под общ. ред. М.Н. Яблокова.- М., 1998.

12. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современые религии. Курс лекций.- М., 2000.

13. Релігієзнавство. Навч. посібник/ Національна Академія внутрішніх справ України.- К., 1998.

14. Скибицкий М. Мировоззрение, естествознание, теология. -М.,1988.

15. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. - М., 1986.

16. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. -М., 1985.

1. Визначення поняття «релігія».

Слово «релігія» походить від латинського «religiо» і означає «зв'язок». У тлумаченні богословів релігія - це все те, що зв'язує, з'єднує людину з божественністю («святе письмо», культ тощо).

Отже, богословське визначення релігії виходить із віри в існування Бога. Відзначимо, що релігія - це явище дуже скла­дне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним; воно поєднує в собі елементи раціонального (моральні установи) та ірраціонального (фантастичні образи надприродних істот - ангелів, чортів тощо).

Релігія є однією з найдавніших форм суспільної свідомості - однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного. У свідомості первісної людини панівне значення мали міфологічні та магічні уявлення. З часом магію змінює релі­гія як нова панівна форма суспільної свідомості.

Фантастичні образи релігії - це форма відображення дійсності, притаманна усім народам. Вона е необхідним ступенем сприйняття світу, обумовлена функціями головного мозку і має таке саме право на існування, як і раціональне наукове знання.

Отже, релігія є однією з форм суспільної свідомості, яка відображає дійсність в образах і міфах і утверджує віру в їхню реальність.

Релігія, на відміну від таких форм суспільної свідомості, як мораль, політика, право претендує на універсальне відо­браження дійсності.

Вона виступає і як світогляд, а саме - як система погля­дів на світ і місце людини в ньому, на принципи їхньої повсяк­денної поведінки.

Таким чином: релігія як форма суспільної свідомості та світогляд є однією з найдавніших і найпоширеніших галузей духовної культури людства.

Отже, суттєва особливість релігії полягає в тому, що вона е фантастичною формою відбиття дійсності.

Однак з фантазією ми зустрічаємося також у науці й ми­стецтві, які дають поштовх абстрактному мисленню та допо­магають моделювати світ речей і відносини, які природа, сус­пільне буття не дають у готовому вигляді. Така фантазія спо­нукає людину до пошуку істини, до дії.

Релігійна фантазія також моделює світ речей і відносин, але релігійний образ видається за реально існуючий об'єкт. В цьому є велика різниця. Головною ознакою будь-якої релігії є віра у надприродне, віра у потойбічні сили.