4. Протестантизм: особливості віровчення і культу

Протестантизм - різновид християнства, виник у XVI ст., започаткував епоху Реформації.

В результаті в Західній і Північно-Західній Європі від пап­ства відмежувалися і незалежні стали так звані протестантські церкви: лютеранська, реформатська, анабаптистська, англі­канська, пуританська, пресвітеріанська, конгрегаціоналістська.

Заперечуючи католицьку ієрархію, протестанти відкинули рішення церковних соборів, послання пап - тобто «святий пе­реказ», а також культ Богородиці, святих ікон.

Оскільки протестанти взяли за основу не магічну релігій­ну дію {Богослужіння), а внутрішню віру, то літургія була усу­нена, а молитовні будинки більшості протестантських церков (сект) мало чим відрізняються від звичайних будинків. Вони лише повинні мати велику залу для усієї громади.

З семи (7) таїнств, що практикуються в католицизмі та православ'ї, протестантизм залишив лише два (2): хрещення (дорослих) і причастя.

До основних принципів протестантизму відносяться:

1) спасіння особистою вірою;

2) священство усіх віруючих;

3) виключний авторитет Біблії.

Подаючи характеристику протестантизму, визначимо особливості віровчення і культу, регіон діяльності йо­го частин.

1) Методисти - це секта англіканства, компромісна між католицизмом і протестантизмом.

Повністю порвавши з Римом, усунувши католицьке «чис­тилище» і заборонивши продаж індульгенцій, знищивши ікони та мощі, а також перейнявши протестантський принцип спасін­ня особистою вірою, англіканці і методисти не прийняли дру­гий принцип - священство усіх віруючих. Збережено ієрархіч­ний устрій безправ'я мирян. З обрядів практикуються хрещен­ня і причастя. Методистська громада розподілена на «класи» по 12 чоловік. На чолі - єпископ. Конференції віруючих - щорі­чно - вищий орган для даного округу.

2) Лютеранці. Виникла секта у 1517 р. Походить від прі­звища Мартина Лютера (нім.). В Біблії особливу увагу приді­ляють Новому Завіту, а в ньому Євангелію от Іоанна і послан­ня Павла.

Особливості культу: ікони усунені, хоч релігійні картини, вівтарі, свічки, розп'яття і органна музика збережені. Богослу­жіння проводиться рідною мовою. Католицька меса відкинута.

Перше місце посідає проповідь, пояснення тих чи інших пунктів віровчення. З таїнств визначаються лише два: хрещен­ня, причастя, Оскільки шлюб не вважається таїнством, дозво­ляється розлучення і другий шлюб. Найбільш поважними при­чинами для розлучення лютеранці вважають подружню невір­ність. Церква для них - «конгрегація святих», в якій правильно сповідується Євангеліє. Лютеранську громаду очолює виборна церковна рада і пастор, які залежать від місцевої влади.

3) Баптисти - найпоширеніший різновид протестантст­ва, нараховуває біля 75 млн. послідовників у всьому світі.

На Україні баптисти складають 80% від загальної кілько­сті членів протестантських церквей. Баптисти виникли у 1609 році, коли керівник Амстердамської групи конгрегаціоналістів Джон Сміт хрестився вдруге сам (обливанням) і хрестив вдруге своїх прихильників.

Звідси й назва «баптисти» (від грецького «баптизо» -хрестити водою).

Визнаючи загальнохристиянські догми («символ віри»), баптисти разом з тим заперечують роль церкви як посередниці між Богом і людьми. На відміну від лютеран, баптисти хрестять дорослих: хрещення, мовляв, це початок прилучення до віри.

Баптистський культ значно спрощений:

- не вшановуються ікони, християнські свята;

- богослужіння замінені молитовними зборами, які про­водяться кілька разів на тиждень, але обов'язково - у неділю і включають бесіду на релігійно-моральну тему, колективну мо­литву, співи релігійних пісень у супроводі музичних інструмен­тів. У першу неділю кожного місяця причащаються.

Молитовні збори, на яких здійснюється обряд причастя, називаються «вечорами любові», а сам обряд - хлібопереломленням. Буханець спеціально випеченого хліба ламають зве­рху на шматки і кладуть на піднос. Потім великі шматки лама­ють на дрібніші. У спільну чашу наливають розбавлене вино. Кожний член громади з'їдає шматок хлібу і запиває ковтком зина.

Єдиний коровай - символ єдності громади. Після причас­тя всі цілуються один з одним - символ баптистського «братс­тва у Христі».

Сенс життя баптист вбачає в тому, щоб врятувати власну душу від гріха і підготуватися до гідної зустрічі з Христом на тому світі, а також залучити до своєї віри принаймі хоч одну людину.

Баптисти вперше в історії висунули (і підтримують) вимо­гу свободи совісті та відокремлення церкви від держави.

У Росію баптизм потрапив з Німеччини у середині ХіХ ст. В 1944 р. баптисти, євангельські християни, створили церкву євангельських християн-баптистїв (ЄХБ). В 1945 р. до неї при­єдналася частина п'ятидесятників, а в 1963 р. - братські мено­ніти.

На початку 60 років найактивніші члени розкололи церкву ЄХБ. «Баптисти-розкольники», як прозвали це угруповання у середовищі віруючих, не визнають законодавства про свободу совісті.

Інші різновиди протестантизму, які існують на Україні, ва­рто характеризувати у порівнянні з баптизмом, з кого вони ви­йшли.

4) Адвентизм виник у середині ХІХ ст. в США, коли бап­тистський проповідник Уїльям Міллер виступив з пророцтвом про друге пришестя Христа (пришестя з лат. - «адвентус», звідки назва секти).

Він «вираховував», що ця подія станеться між 21 березня 1843 р. і 21 березня 1844 р.

Коли ж пророцтво не підтвердилося, прихильники Міллера не розгубилися і заявили, що «пришестя» відбулося, але невидимо, у «Небесному Храмі». Що до пришестя Христа на Землю, то, мовляв, воно буде скоро, але точних строків назва­ти не можна.

Культ адвентистів мало чим відрізняється від баптистсь­кого. 3-4 разі на тиждень проводяться молитовні збори, їх фо-Рма та зміст такі самі, що й у баптистів. Причащання проводяться один раз на квартал, хрестять дорослих. Заперечують 1 безсмертя душі.

За вченням адвентистів, під час «другого пришестя» Хри­ста, Бог воскресить як тіла, так і душі померлих, після чого піддасть їх суду. Грішники будуть знищені назавжди, а правед­ники існуватимуть вічно.

«Друге пришестя» адвентисти ототожнюють зі «світовою пожежею», яка пов'язується з термоядерною війною, з «кінцем світу».

5) П'ятидесятники вийшли з баптизму наприкінці XIX ст. у США.

Назва секти походить від християнського свята п'ятидесятниці - на визначення євангельського переказу про зішестя Святого Духу на учнів Христа на 50-й день після його воскресіння.

На відміну від баптистів п'ятидесятники практикують не лише водне хрещення, а й хрещення «Святим Духом».

Вони вірять у можливість безпосереднього спілкування з Богом і одержання від нього так званих видимих дарів Святого Духа: здібності говорити на інших мовах (глосолалія), пророцт­ва, зцілення.

Хрещення Святим Духом - специфічний обряд, коли уча­сники молитовних зборів доводять себе до стану колективного психозу.

6) Свідки Єгови. Ця секта виникла наприкінці XIX ст. За­сновник - Чарльз Рассел, який у 1872 р. створив гурток «до­слідників Біблії». Змінивши ряд назв, секта врешті прийняла у 1931 р. назву «Свідки Єгови». Вірять в єдиного Бога Єгову. Готуються до «армагеддону» - кінця світу.