4. Правова охорона надр

Охорона надр є об'єктивною необхідністю забезпечення інтересів нинішнього і майбутніх поколінь народу України.

Основними вимогами у галузі охорони надр є:

• забезпечен­ня повного і комплексного геологічного вивчення надр,

• до­держання встановленого законодавством порядку користу­вання надрами,

• раціональне вилучення і використання за­пасів корисних копалин,

• недопущення шкідливого впливу видобувних робіт на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок, свердловин і підземних споруд, а також шкідливого впливу техногенного та природного характеру на багатство надр, родовища корисних копалин, наприклад, в результаті затоплення, пожежі, інших факторів, що нега­тивно впливають на якість корисних копалин, промислову цінність родовищ, ускладнюють їх розробку.

Користувачі надр, органи державного гірничого нагляду, виконавчої влади в межах своєї компетенції, установи і органі­зації, діяльність яких пов'язана з використанням і охороною надр повинні забезпечити виконання вимог законодавства, а також затверджених у встановленому порядку стандартів, норм і правил щодо охорони надр і безпечного користування ними.

З метою раціонального і ефективного використання багат­ства надр забороняється проектування і будівництво населе­них пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підля­гають забудові, і отримання даних про відсутність корисних копалин на цих ділянках. Лише у виняткових випадках за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду допускається забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення і будівництво на них споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за умови передбачення і забезпечення можливості видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення визначається відповідним По­ложенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 17 січня 1995 р. № 33.

Забудова площ залягання корисних копалин місцевого зна­чення, а також розміщення на ділянках їх залягання підзем­них споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копа­лин, допускається за погодженням з відповідними місцеви­ми радами.

Охороні підлягають ділянки надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність. У разі виявлення при корис­туванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінера­логічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологіч­них та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки та культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані дер­жавні органи.

5. Відповідальність за порушення законодавства про надра

Порушення законодавства про надра тягне за собою дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову, кримінальну відповідальність.

Посадові особи підприємств і організацій, винні у пору­шенні вимог законодавства про надра, притягаються до дисциплінарної і матеріальної відповідальності згідно трудового законодавства. Відповідно до ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне користу­вання надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 4 до 6 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самовільне користування надрами та забудова площ заля­гання корисних копалин з порушенням установленого по­рядку припиняються без відшкодування понесених витрат.

У галузі охорони надр ст. 57 КлАП України передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу (від 4 до 6 нео­податковуваних мінімумів доходів громадян — для громадян і від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів — для посадових осіб) за самовільну забудову площ залягання ко­рисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, бу­дівель і споруд, від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спос­тережних свердловин на підземні води, а також маркшейдер­ських і геодезичних знаків.

Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призво­дить до необфунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, їх наднормативні втрати, псування родовищ ко­рисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів тягнуть за собою накладення штра­фу на посадових осіб у такому ж розмірі.

Така ж відповідальність застосовується до посадових осіб за невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, що ліквідуються або консервуються, у стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації, порушення вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр, втрату геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ (ст. 57,58 КпАП).

Притягати до адміністративної відповідальності винних мають право органи державного гірничого нагляду. Органи Міністерства охорони навколишнього природного середо­вища та ядерної безпеки України розглядають серед інших також справи про адміністративні правопорушення у галузі використання надр. Кримінальний кодекс України перед­бачає кримінальну відповідальність за незаконне, тобто з порушенням установленого законом порядку, видобування громадянами корисних копалин (крім загальнопоширених). Таке правопорушення карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видо­бування.

Ті самі дії, вчинені на територіях природно-заповідного фонду, або якщо вони завдали великої шкоди державі, або вчинені повторно, або з попереднім зговором групою осіб, а так само організація посадовою особою видобування корис­них копалин з порушенням установленого законом порядку караються позбавленням волі на строк до п'яти років з кон­фіскацією незаконно добутого і знарядь видобування

Відповідно до Кримінального кодексу України порушення правил безпеки гірничих робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров'ю людей або завідомо могло спричинити людські жертви чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви, карається позбавленням волі на строк до восьми років.