Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Тернопольский национальный экономический университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

metodichni_vkazivki_do_kursovogo_proektu_D_m.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2025

Размер:

4.36 Mб

Скачать

☆

1 / 61 2 3 4 5 6 > Следующая >>>

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ КОЛЕДЖ

Розглянуто та схвалено

на засіданні комісії загальнотехнічних

дисциплін

Протокол №10 від 10 травня 2000 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ПРЕДМЕТУ

“ДЕТАЛІ МАШИН”

для студентів спеціальності №5.090239 “Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання”

Житомир

2000

ВСТУП

Курсове проектування є одним з етапів вивчення предмету «Деталі машин». Метою курсового проектування є:

систематизування, закріплення і розширення теоретичних знань, а також розвинення розрахунково-графічних навичок студентів;

ознайомлення студентів з конструкціями типових деталей і вузлів і надбання навичок самостійного розв’язування інженерно-технічних задач, вміння розраховувати і конструювати механізми і деталі загального призначення на основі знань отриманих після вивчення загальноосвітніх і загально технічних дисциплін;

допомога в оволодінні технікою розробки конструкторських документів на різних стадіях проектування;

надбання навичок захищати самостійно прийняте технічне рішення.

В процесі розробки курсового проекту студент повинен:

дати аналіз призначення і умов, в яких знаходиться кожна деталь, і найбільш раціональне конструктивне рішення з врахуванням технологічних, монтажних, експлуатаційних і економічних вимог;

провести кінематичні розрахунки;

визначити сили, які діють на ланки вузла;

провести розрахунок конструкцій на міцність;

розв’язати питання, пов’язані з вибором матеріалу і найбільш технологічних форм деталей;

продумати процес монтажу і демонтажу окремих вузлів і машини в цілому.

Курсове проектування починається з отримання від керівника індивідуального завдання.

Виконання курсового проекту починають з ознайомлення з технічним завданням, опрацюванням його з врахуванням місця встановлення привода, реальних умов експлуатації та основних технічних характеристик.

Потім потрібно приступити до вивчення літературних джерел, аналізу відомих технічних рішень по аналогічним приводам. При цьому потрібно критично підходити до вивчення джерел. Непотрібно забувати, що техніка розвивається. Те, що вважалось правильним вчора, сьогодні може бути не найкращим.

Виконання курсового проекту потребує вміння організувати свою працю, вірно розподілити час та сили на окремі етапи роботи. Працювати слід регулярно, не допускати «заборгованості», яка починає психічно пригнічувати.

Рекомендується вести чернетку в зошиті великого формату, бажано в клітинку, тільки олівцем, чітко і акуратно. На зовнішній стороні обкладинки чернетки накреслити кінематичну схему машинного агрегату і виписати вихідні дані. На листках чернетки лишити поле шириною 50 мм для зауважень і рекомендацій керівника.

Закінчується проект оформленням пояснювальної записки та графічного матеріалу . Пояснювальна записка оформляється згідно вимог СТП

Всі роботи по проекту повинні бути закінчені не пізніше ніж за 5 днів до захисту та за два тижні до екзаменаційної сесії.

1. Кінематична схема машинного агрегата.

1.1. Кінематична схема машинного агрегата.

Вивчити і накреслити схему машинного агрегату. Проаналізувати призначення і конструкцію елементів приводного пристрою; вибрати місце установки машинного агрегату.

Графічну частину треба виконати на креслярському папері формату А4 олівцем. Робота повинна включати: кінематичну схему машинного агрегату відповідно до технічного завдання; основний напис, який виконується за формою 1; перелік елементів схеми; вихідні дані для проектування.

Умовне графічне позначення в схемах ГОСТ 2.721-74; 2.770-68 (табл.1.1 і мал. 1.2. додаток 1 , або 1).

1.2.Умови експлуатації машинного агрегата.

Проаналізувати за схемою призначення машинного агрегату і вивчити конструкцію елементів привода за атласом. Вибрати місце установки машинного агрегату на одному з місцевих виробництв і тим самим визначити умови експлуатації машинного агрегату - кількість робочих змін, періодичність включення, характер робочого навантаження, реверсивність та інше.

1.3.Строк служби приводного пристрію.

Строк служби (ресурс) Lh, год., обчислити за формулою:

Lh=365 LрКрtзLзКз, (1.1)

де Lр - строк служби привода, роки;

Кр - коефіцієнт річного використання;

Кр=Ч / 365 , (1.2)

де Ч- число робочих днів за рік;

tз - тривалість зміни, год;

Lз - число змін;

Кз - коефіцієнт змінного використання.

При обчисленні ресурсу роботи треба врахувати години на профілактику, поточний ремонт, неробочі дні в залежності від характеру виробництва.

2.ВИБІР ДВИГУНА. КІНЕМАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПРИВОДА.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ І ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ

ДВИГУНА.

Визначити потрібну потужність робочої машини Ррм, кВт:

Ррм = F - якщо в вихідних даних на проектування вказано значення тягової сили F, кН, і лінійної швидкості , мс, тягового органа робочої машини;

Ррм = Т - якщо вказано значення обертаючого моменту Т, кНм, і кутової швидкості , радс, тягового органа робочої машини.

Визначити загальний коефіцієнт корисної дії (ККД) привода:

зпвпмпкпс, (2.1)

де зп, вп, м, пк, пс – відповідно коефіцієнти корисної дії закритої передачі (редуктора), відкритої передачі, муфти, підшипників кочення і підшипників ковзання.

Значення ККД передач і підшипників вибрати з табл.2.1.

2.1.3.Визначити потрібну потужність двигуна Рдв, кВт:

Рдв= Ррм. (2.2)

Визначити номінальну потужність двигуна Рном, кВт.

Значення номінальної потужності вибрати з табл. 2.2 за величиною, більшою, але найближчою до потрібної потужності Рдв:

Рном  Рдв.

Вибрати тип двигуна:

Кожному значенню номінальної потужності відповідає в більшості не один, а декількох типів двигунів з різними частотами обертання, синхронними 3000, 1500, 1000, 750 об/хв. Треба враховувати, що двигуни, що двигуни з великою частотою обертання (синхронною 3000 об/хв) мають низький робочий ресурс, а двигуни з низькими частотами (синхронними 750 об/хв) дуже металоємкі, тому їх не бажано використовувати без особливої необхідності в приводах загального призначення малої потужності.

Таблиця 2.1 - Значення ККД механічних передач (без врахування витрат в підшипниках)

Тип передачі

Закрита

Відкрита

Зубчата:

циліндрична

конічна

Червячна з передаточним

числом u :

вище за 30

14 до 30

8 до 14

Ланцюгова

Пасова:

плоским пасом

клиновим (поликлиновим)

пасами

0,96...0,97

0,95... 0,97

0,70...0,75

0,80...0,85

0,85...0,95

0,95...097

0,93...0,95

0,92...0,94

0,90...0,93

0,96...0,98

0,95...0,97

ПРИМІТКА: 1.Для червячної передачі попереднє значення ККД приймають 0,75...0,85. 2. Витрати в підшипниках на тертя приймають: для однієї пари підшипників кочення 0,99...0,995; для однієї пари підшипників ковзання 0,98...0,99. 3. Витрати в муфті прийняти 0,98.

Таблиця 2.2.Діапазон потужностей трьохфазних асинхронних двигунів серії 4А, кВт

Синхронна

Тип двигуна

частота обертання, об/хв

56В

63А,В

71А,В

80А,В

90 L

100S,L

112M, MA,MB

132SM

160S

3000

1500

1000

750

0,25

0,37;

0,55

0,25; 0,37

0,25

0,75; 1,1

0,55;

0,75

0,37; 0,55

0,25

1,5; 2,2

1,1; 1,5

0,75; 1,1

0,37; 0,55

3,0

2,2

1,5

0,75; 1,1

4,0; 5,5

3,0; 4,0

2,2

1,5

7,5

5,5

3,0; 4,0

2,2; 3.0

7,5

5,5; 7,5

4,0; 5,5

7,5

2.2 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДАТОЧНОГО ЧИСЛА ПРИВОДА І

ЙОГО СТУПЕНІВ.

Визначити частоту обертання приводного вала робочої машини nрм, об/хв:

Для пасових конвеєрів, вантажопідйомних та інших машин:

звідки nрм = , (2.3)

де  - швидкість тяглового органу, м/с; D - діаметр барабана, мм;

Для ланцюгових конвеєрів:

, звідки nрм = , (2.4)

де  - швидкість конвеєра, м/с; z - число зубів ведучої зірочки тяглового органу; р - шаг тяглового ланцюга, мм.

Визначити передаточне число привода для всіх варіантів типів двигуна при заданій номінальній потужності Рном.

; ; ; ... (2.5)

Визначити передаточні числа ступенів привода.

Вибираємо передаточне число редуктора uзп постійним з табл.2.3. і змінюємо передаточне число відкритої передачі.

... (2.6)

Для того, щоб габарити передач не були дуже великими, треба притримуватись деяких середніх значень uзп і uвп по можливості не доводячи їх до найбільшого значення.

Визначити максимально допустиме відхилення частоти обертання приводного вала робочої машини , об/хв:

, (2.7)

де , % - допустиме відхилення швидкості приводного вала робочої машини.

Визначити допустиму частоту обертання приводного вала робочої машини з урахуванням відхилення [n_РМ], об/хв:

[n_РМ] = n_РМ . (2.8)

2.2.6.Визначити фактичне передаточне число привода u_ф:

u_ф= n_ном/ [n_РМ]. (2.9)

2.2.7. Уточнити передаточні числа закритої і відкритої передач у відповідності з вибраним варіантом розбивки передаточного числа привода

u_оп= u_ф/ u_зпабо u_зп= u_ф/ u_оп; (2.10)

при цьому краще уточнити u_оп, лишивши незмінним стандартне значення u_зп.

Таблиця 2.3 - Рекомендовані значення передаточних чисел

Закриті зубчаті передачі (редуктори) одноступеневі циліндричні і конічні (СТ СЭВ 221-75):

1-й ряд - 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3;

2-й ряд - 2,24; 2,8; 3,55; 4,5; 5,6; 7,1.

Закриті червячні передачі (редуктори) одноступеневі для червяка з числом витків Z₁=1; 2; 4 (ГОСТ 2144-75):

1-й ряд - 10; 12,5; 16; 20; 25; 31,5;

2-й ряд - 11,2; 14; 18; 22,4; 28; 35,5.

Відкриті зубчаті передачі: 3...7.

Ланцюгові передачі: 2...5.

Пасові передачі всіх типів: 2...4.

2.3. ВИЗНАЧЕННЯ СИЛОВИХ І КІНЕМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

ПРИВОДА.

Силові і кінематичні параметри приводу обчислюють на валах, виходячи з потрібної (розрахункової) потужності двигуна і його номінальної частоти обертання. Результати обчислень звести в табл.2.5

Таблиця 2.4 - Визначення силових і кінематичних параметрів приводу

Параметр

Вал

Послідовність зєднання елементів приводу

за кінематичною схемою

дввпзпмрм

двмзпвпрм

Потужність

Р, кВт

дв

рм

Рдв