13 Вопрос)

Енциклопедичні словники пояснюють не реєстрові слова, а позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні постаті. В енциклопедичному словнику, дивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України.

Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині тощо

Крім енциклопедичних словників є енциклопедичні та інші довідники, бібліографічні показчики тощо, які допомагають орієнтуватися в інформації з різних галузей знань, в соціально-культурних питаннях. Такі словники відіграють надзвичайно велику роль у навчанні, так як дають можливість при необхідності швидко знайти матеріал з певного предмету, який подається в такій літературі чітко і лаконічно. Це, в свою чергу, дає можливість швидко і якісно зорієнтуватися і організуватися для написання більш масштабної роботи – курсової, реферату, наприклад. Щодо професійної діяльності, то інформація, отримана з даної літератури, може реально допомогти систематизувати знання з певного предмету, можливо, навіть дізнатись щось нове, сучасніше.

14 Вопрос)

Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. Саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при венському дворі) слово етикет почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.

Етикет - це кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.

Нині узвичаєно виокремлювати за сферою використання діловий етикет - норми поведінки і спілкування різних соціальних груп. Визначальна ознака його - співпраця і взаємопорозуміння.

Основну частину етикету загалом становить мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет, які нині виокремлюють авторитетні фахівці з проблем культури спілкування.

Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми .Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні ,культурні відносини, тому що не можна існувати не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень. Етикет - слово французького походження , що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів . Онови цих правил поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення ,обумовлені суспільним ладом країни ,специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями. Розрізняють кілька видів етикету, основним з який є: -придворний етикет -строго регламентований порядок і форми обходження ,установлені при дворах монархів; -дипломатичний етикет- правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах з один одним на різних дипломатичних прийомах ,візитах, переговорах; -військовий етикет - звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності; -загальногромадянський етикет - сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним. Більшість правил дипломатичного, військового і загальногромадянського етикету тією чи іншою мірою збігаються. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами додається більше значення, оскільки відступ від них чи порушення цих правил може завдати шкоди престижу чи країни її офіційним представникам і привести до ускладнень у взаєминах держав. В міру змін умов життя людства, росту утворень і культури одні правила поведінки змінюються іншими. Те, що раніш вважалося непристойним ,ставати загальноприйнятим , і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними : дотримання їх залежить від місця ,часу й обставин. Поводження, неприпустиме в одному місці і за одних обставин ,бути доречним в іншім місці і за інших обставин. Норми етикету ,на відміну від норм моралі є умовними ,вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим ,а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини ,його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильне поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів ,сприяє досягненню взаєморозуміння ,створює гарні, стійкі взаємини. Слід зазначити ,що тактовна і вихована людина поводиться відповідно до норм етикету не тільки на офіційних церемоніях ,але і будинку. Справжня ввічливість ,в основі якої лежить доброзичливість, обумовлюється актом, почуттям міри, що підказує, що можна, а чого не можна робити за тих чи інших обставин. Така людина ніколи не порушить суспільний порядок ,ні словом , ні вчинком не скривдить іншого, не образить його достоїнства. На жаль,зустрічаються люди з подвійним стандартом поводження : один - на людях, іншої - будинку. На роботі ,зі знайомими і друзями вони ввічливі, попереджувальні, а будинку ж із близькими не церемоняться, грубі і не тактовні. Це говорить про невисоку культуру людини і погане виховання. Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті ,на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях ,переговорах. Отже етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури ,моральності моралі ,виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість,людяність - в області моральної культури і про красу, порядок, благоустрій, побутовій доцільності - в області культури матеріальної.