8 Вопрос)

Норми літературної вимови в українській мові

Сьогодні професіоналізм для всіх нас має велике значення, якщо ви знаєтесь на своїй справі, Вас цінують і звісно, у Вас є можливість отримувати за це відповідну до рівня винагороду.

Ця стаття має на меті ознайомити з правилами літературної вимови всіх працівників мовленнєвого жанру, дикторів радіо і телебачення, музичних ведучих, режисерів, сценаристів і всіх тих, хто так чи інакше пов`язаний з мовою і мовленням, а також тих, хто просто цим цікавиться. Сподіваємось, що вона допоможе Вам стати справжніми професіоналами.

Отже, ОРФОЕПІЯ-а саме цей розділ мовознавства нас зараз цікавить, займається вивченням нормативної літературної вимови і встановленням системи правил літературної вимови. А основні норми української літературної вимови складаються з правил вимови голосних, приголосних звуків, звукосполучень, слів іншомовного походження та з правил вживання наголосу.

Вимова голосних звуків

Одразу звертаємо Вашу увагу на те, що в українській мові, на відміну від, наприклад, російської, голосні звуки є звуками повного творення, вони завжди вимовляються повнозвучно не тільки під наголосом, але і в ненаголошеній позиції і не зазнають редукції в мовленнєвому потоці. Ця особливість української мови є одною з найголовніших складових ознак її милозвучності.

Звук [а] ніколи не скорочується! І не переходить у звуки [е] [и] [і], як це часто простежується в російській мові і спостерігається у вимові її носіїв. Наприклад: [ ланка ], [ ал'бом ] ,[ танок ];

Звук [о] завжди звучить виразно і ніколи не переходить в [а], в ненаголошеній позиції, перед наголошеним складом з [у], звучить як [о] наближений до [у]

Наприклад: [ зоузул'а ], [ роузумниj ];

Звук [о] не виявляє нахилу до [у], якщо він виступає сполучним голосним у складних словах, а також в деяких словах іншомовного походження

Наприклад: [ однокурсник ], [ борд'ур ];

Немає наближення [о] до [у] у префіксах: до-, об-, про-, о-, роз-, а також у суфіксах: -от-, -ону-

Наприклад: [ роздумати], [ одужати ], [ wисота ], [ рwонути ];

Звук [у] у всіх позиціях виразний, вимовляється чітко, лише у позиції перед приголосним може ослаблюватись до нескладотворчого, як у слові аудиторія, де він вимовляється дещо не повною мірою.

Звук [і] вимовляється чітко, незалежно від свого походження

Наприклад: [ к`ін`], [ c`ік ], [ гарн`і];

Як [і], що наближається до [и] реалізується в деяких словах на початку: [ іинод'і], але в запозичених словах цього явища не спостерігається [ істота]. Також з наближенням до [и] звук [і] вимовляється у закінченнях орудного відмінка прикметників чоловічого і середнього роду однини [ син'іих], [ безкраjіих] і у давальному відмінку множини [ син`іими]. Так само вимовляється [і] і у закінченнях присвійних займенників: твіий, твойіих.

[іи] також у вимові суфіксів: -ина- , -ине-, -ин-, -ище-, -истий-, -итий- і найчастіше після й.

Голосний [е] у своєму основному вияві вимовляється під наголосом, ненаголошений [е] чітко вимовляється у таких випадках:

У побічно наголошених складах: теплотехніка;

На початку слів, після паузи: епоха, екран;

Коли цей звук закінчує слово: море, тепле, ціле;

У закінченнях іменників: сонцем, полем, гостеві;

Якщо цей [е] виступає сполучним голосним у складному слові: болезаспокійливий;

В інших позиціях вимовляється [е] з наближенням до [и], особливо яскраво це наближення виявляється перед складом з [і], [у], [и].

Голосний [и] у своєму основному вияві вимовляється під наголосом, ненаголошений [и] чітко вимовляється у таких випадках:

У побічно наголошених складах: миловар;

У ненаголошеній позиції перед й, що стоїть у кінці слова та перед наголошеним складом з и: прийти;

У ненаголошеному закритому складі закінчення слова: добрим, перших, веселим;

У формі 2-ої особи однини наказового способу дієслів першої дієвідміни: витри;

В інших позиціях вимовляється [и] з наближенням до [е], з більшим наближенням до [е] він вимовляється перед складом з наголошеним [е].

Крім того треба зазначити, що на вимову ненаголошених [е], [и] впливає темп мовлення, у прискореному темпі це наближення виявляється більше.