
- •Тема 1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти
- •1.2. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •1.3. Світове господарство та міжнародний ринок
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
- •2.1. Суб’єкти меду на мікроекономічному рівні
- •2.2. Макроекономічний рівень
- •Загальнодержавні органи
- •Координаційні органи
- •2.3.Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Регулювання міжнародної економічної діяльності україни
- •3.1. Основні концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки.
- •Цілі регулювання мед:
- •Правове регулювання мед включає:
- •Правові режими зед
- •Економічні інструменти регулювання меду
- •3.2.Митно - тарифне регулювання в міжнародній практиці
- •3.3.Застосування нетарифних інструментів та інтереси України
- •До нетарифних заходів регулювання відносяться:
- •Головні причини застосування нетарифного регулювання:
- •Класифікація нетарифних обмежень залежно від мети застосування
- •Класифікація нетарифних методів регулювання за механізмами дій:
- •Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Види ліцензій:
- •Види квот:
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка
- •1. Сутність операцій міжнародної купівлі–продажу товарів та їх різновиди
- •4. 2. Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах
- •4.3. Імпортна політика : загальні цілі та актуальні проблеми України
- •Контрольні запитання
- •ТЕма 5. Україна в товарообмінних операціях
- •Суть та форми товарообмінних операцій.
- •5.2. Бартерні операції
- •5.3. Торговельні компенсаційні операції
- •5.4. Промислові компенсаційні операції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Міжнародний контракт
- •6.1. Суть та структура міжнародного контракту
- •1. Преамбула
- •2. Предмет контракту
- •4.Базисні умови поставок
- •5. Ціна та загальна сума контракту
- •6.Якість товару
- •7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •8.Умови платежу
- •9.Здавання-прийняття товару
- •10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •11.Пакування та маркування товару
- •12.Відвантаження товару
- •13.Санкції
- •14.Страхування
- •15.Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •16.Арбітраж
- •17.Інші умови
- •18. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- •6.2. Основні види цін міжнародних контрактів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- •7.1. Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •7. 2. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Міжнародна торгівля послугами :критерії та українська специфіка
- •8.1. Сутність міжнародних послуг.
- •8.2. Класифікація послуг
- •8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
1.3. Світове господарство та міжнародний ринок
Сам факт існування відкритих економік породжує інший феномен — світове господарство як системну цілісність та динамічний організм. Світове господарство є своєрідним середовищем, у якому відбуваються міжнародні економічні зв’язки між країнами та будь-яка міжнародна економічна активність підприємницьких структур, а також окремих людей. Повномасштабне входження України до системи світового господарства на вигідних для неї умовах має сприяти розвиткові ринкових інститутів, виробничої та банківсько-кредитної сфер, стимулювати науково-дослідницьку, інноваційну діяльність, інформаційний обмін із зовнішнім оточенням.
У практичному ж контексті, визначаючи основні критерії організації міжнародної економічної діяльності в країні та способи адаптації до умов світового господарства, необхідно виходити з об’єктивної оцінки його природи, поточного стану та тенденцій.
Світове господарство — це динамічна система взаємозв’язаних національних економік та відносин між належними до них суб’єктами економічного життя, яка діє на принципах міжнародного поділу праці та охоплює усі стадії циклу економічного відтворення. Світове господарство реалізується в різноманітних формах міжнародної економічної діяльності, які відповідають економічним інтересам підприємницьких та державних структур.
Динамізм цієї системи зумовлюється чинниками історичного розвитку — еволюцією соціально-економічних механізмів, науково-технічним прогресом, кількісним збільшенням валових обсягів світового виробництва та міжнародного обміну, свідомою політикою, яка спрямовується на створення умов міжнародного співробітництва.
Сучасні ринкові реалії дають підстави розглядати світове господарство саме як самостійну системну цілісність, із властивими тільки їй закономірностями, суб’єктним складом та проблемами.
Практичним механізмом, який реалізує закономірності світового господарства та міжнародної економічної діяльності, є інститут міжнародного ринку. Міжнародний ринок (або міжнародні ринки) — продукт історичного розвитку економік країн, процесів виробництва. Разом з тим він постає ключовим фактором політики держав та підприємницьких агентів.
Сказане стосується й України. Протягом століть Русь-Україна була одним із учасників міжнародного ринку. Причому рівень активності та характер її ринкової діяльності визначався долею самої держави: була вона самостійним учасником торгівлі та інших форм співробітництва чи входила окремими своїми територіями до складу сусідніх імперій.
Міжнародний ринок — це динамічна система, яка поєднує в єдиний господарський механізм різнонаціональних продавців та покупців, виробників та споживачів товарів за допомогою цінових та споживчих критеріїв обміну з використанням нормативно-правової та інституційної інфраструктури міжнародних економічних відносин.
Розвиток міжнародного ринку відбувається паралельно та в умовах складних і багатобічних зворотних зв’язків зі сферою виробництва, прискорюючи його й отримуючи від нього імпульси щодо збільшення обсягів товарів, які перебувають в обігу, та диверсифікації, якісної модифікації форм і предметів обміну. Міжнародний ринок став набувати ознаки єдиної світової системи (кажуть про створення світового ринку) наприкінці ХІХ ст.