8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами

Інструменти торгової політики, які використовуються для регулювання торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Міжнародна торгівля товарами і послугами регулюється кількома міжнародними організаціями серед числа яких головною є СОТ. Що стосується торгівлі послугами, то підписана в результаті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послугами – ГАТС (General Agreement on Trade in Services — GATS) стала одним із трьох основних компонентів світової торговельної системи поряд з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (1994 р.) та Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. ГАТС входить на правах додатку в угоду про СОТ , є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю послугами як надання послуги з тери­торії однієї країни на територію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом.

Серед основних положень угоди мож­на виділити наступні:

• міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС);

• ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного ре­жиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов'язані публікувати нове регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього);

• забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжна­родній торгівлі послугами.

Тим самим ГАТС поширює принципи ГАТТ на новий сегмент міжнародної торгівлі, що складає 20-25% її обсягу.

Особливістю ГАТС є те, що на першому етапі воно закріпило існуюче статус-кво в галузі торгівлі послугами, тобто країни домо­вилися початі переговори про лібералізацію торгівлі послугами з існуючого стану речей, по можливості не ускладнювати поточне регулювання. Так само як і ГАТТ, ГАТС передбачає можливість відступу від узгодженого РНС у випадку утворення інтеграційної спілки і з погляду національної безпеки. Кожна країна під час підписання ГАТС мала подати список вилучень із РНС, який буде проаналізований учасниками через п'ять років і в принципі пови­нен бути анульований через 10 років. Більше 70 країн зареєструва­ли вилучення з РНС. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі перего­ворів. Країна, що приймає ГАТС, може обговорити обмеження до­ступу послуг на свій ринок шляхом накладання обмежень на засіб їхньої доставки, на торгівлю, споживання послуг за кордоном, ко­мерційну присутність у країні, що приймає, на пересування особи, що надає послуги та ін. Рух послуг може також обмежуватися на основі угоди між країною, що надає послуги і країною, що їх прий­має, на основі критеріїв фахової кваліфікації осіб, що надають їх, відповідності послуг національним стандартам або шляхам ліцен­зування. До ГАТС включені зобов'язання сторін не накладати обме­ження на міжнародну торгівлю послугами в таких формах:

• квоти на обсяг наданих послуг;

• обмеження на вартість послуг;

• обмеження загального числа організацій, що надають послуги;

• обмеження числа фізичних осіб, що надають послуги;

• обмеження юридичних форм, у яких можуть бути зареєстровані організації, що надають послуги;

• обмеження участі іноземного капіталу в організаціях, що нада­ють послуги.

ГАТС сформувалася як комплексна угода: крім головних правил, що стосуються всіх видів послуг вона містить кілька додатків щодо специфічних послуг і секторів, а також схеми специфічних зобов’язань для кожного члена. Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою, тобто забезпечує так звані стартові умови та правила, які надалі уточнюватимуться, вдосконалюватимуться і коригуватимуться сторонами. Навіть за умов збереження значних обмежень в торгівлі послугами, які відображені в зобов'язаннях країн, ГАТС підвищує прозорість національних режимів у сфері послуг та є бар'єром, що запобігає подальшим обмеженням у національних режимах країн-членів. Очікується, що подальші переговори матимуть результатом значнішу лібера­лізацію торгівлі послугами загалом.

Методологічно ГАТС можна поділити на три головні складові:

— Загальні положення, що містять концепції, принципи та правила, які застосовуються до всіх заходів, що впливають на то­ргівлю послугами;

— Додатки, що стосуються регулювання специфічних сфер послуг та специфічних об'єктів;

— Специфічні зобов'язання кожного з членів (містяться в роз­кладах) щодо доступу на ринок та національного режиму.

Із чотирьох загальних зобов'язань у торговельній угоді — це режим найбільшого сприяння, національний режим, прозорість та доступ до ринку, — які визначені в ГАТС, лише прозорість та РНС є зобов'язаннями, що застосовуються до всіх сфер послуг, зазначених в Угоді; інші ж два — національний режим та доступ до ринку — є зобов'язаннями, що узгоджуються.

З юридичного погляду загальна система ГАТС складається з 6 частин:

Частина 1. Містить одну статтю, яка визначає торгівлю послу­гами шляхом характеристики 4-х різних способів здійснення тор­гівлі послугами між країнами. Ці способи зазвичай називають чо­тирма «способами постачання послуг».

Частина 2. Це головна частина Угоди, яка містить загальні обов'язки та правила. В цій частині визначаються принципи, з яких виводяться правила, включаючи підґрунтя для винятків.

Частина 3. Визначає, яким чином специфічні зобов'язання мають бути структуровані (за трьома напрямками: доступ на ри­нок, національний режим, додаткові зобов'язання).

Частина 4. Передбачає проведення прогресивної лібералізації з метою розширення торгівлі послугами, сприяння економічному рос­ту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються.

Частини 5 та 6. Охоплюють процедурні та інституціональні питання регулювання торгівлі послугами, зокрема, створення Ра­ди з торгівлі послугами.

Угода також має Додатки, чотири з яких стосуються окремих секторів сфери послуг .

Крім того, кожна країна-член має специфічні зобов'язання в сфері послуг, які є невід'ємною частиною ГАТС.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що ринок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.

1