
- •Тема 1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти
- •1.2. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •1.3. Світове господарство та міжнародний ринок
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
- •2.1. Суб’єкти меду на мікроекономічному рівні
- •2.2. Макроекономічний рівень
- •Загальнодержавні органи
- •Координаційні органи
- •2.3.Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Регулювання міжнародної економічної діяльності україни
- •3.1. Основні концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки.
- •Цілі регулювання мед:
- •Правове регулювання мед включає:
- •Правові режими зед
- •Економічні інструменти регулювання меду
- •3.2.Митно - тарифне регулювання в міжнародній практиці
- •3.3.Застосування нетарифних інструментів та інтереси України
- •До нетарифних заходів регулювання відносяться:
- •Головні причини застосування нетарифного регулювання:
- •Класифікація нетарифних обмежень залежно від мети застосування
- •Класифікація нетарифних методів регулювання за механізмами дій:
- •Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Види ліцензій:
- •Види квот:
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка
- •1. Сутність операцій міжнародної купівлі–продажу товарів та їх різновиди
- •4. 2. Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах
- •4.3. Імпортна політика : загальні цілі та актуальні проблеми України
- •Контрольні запитання
- •ТЕма 5. Україна в товарообмінних операціях
- •Суть та форми товарообмінних операцій.
- •5.2. Бартерні операції
- •5.3. Торговельні компенсаційні операції
- •5.4. Промислові компенсаційні операції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Міжнародний контракт
- •6.1. Суть та структура міжнародного контракту
- •1. Преамбула
- •2. Предмет контракту
- •4.Базисні умови поставок
- •5. Ціна та загальна сума контракту
- •6.Якість товару
- •7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •8.Умови платежу
- •9.Здавання-прийняття товару
- •10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •11.Пакування та маркування товару
- •12.Відвантаження товару
- •13.Санкції
- •14.Страхування
- •15.Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •16.Арбітраж
- •17.Інші умови
- •18. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- •6.2. Основні види цін міжнародних контрактів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- •7.1. Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •7. 2. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Міжнародна торгівля послугами :критерії та українська специфіка
- •8.1. Сутність міжнародних послуг.
- •8.2. Класифікація послуг
- •8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
Інструменти торгової політики, які використовуються для регулювання торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Міжнародна торгівля товарами і послугами регулюється кількома міжнародними організаціями серед числа яких головною є СОТ. Що стосується торгівлі послугами, то підписана в результаті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послугами – ГАТС (General Agreement on Trade in Services — GATS) стала одним із трьох основних компонентів світової торговельної системи поряд з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (1994 р.) та Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. ГАТС входить на правах додатку в угоду про СОТ , є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю послугами як надання послуги з території однієї країни на територію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом.
Серед основних положень угоди можна виділити наступні:
міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС);
ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов'язані публікувати нове регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього);
забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі послугами.
Тим самим ГАТС поширює принципи ГАТТ на новий сегмент міжнародної торгівлі, що складає 20-25% її обсягу.
Особливістю ГАТС є те, що на першому етапі воно закріпило існуюче статус-кво в галузі торгівлі послугами, тобто країни домовилися початі переговори про лібералізацію торгівлі послугами з існуючого стану речей, по можливості не ускладнювати поточне регулювання. Так само як і ГАТТ, ГАТС передбачає можливість відступу від узгодженого РНС у випадку утворення інтеграційної спілки і з погляду національної безпеки. Кожна країна під час підписання ГАТС мала подати список вилучень із РНС, який буде проаналізований учасниками через п'ять років і в принципі повинен бути анульований через 10 років. Більше 70 країн зареєстрували вилучення з РНС. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі переговорів. Країна, що приймає ГАТС, може обговорити обмеження доступу послуг на свій ринок шляхом накладання обмежень на засіб їхньої доставки, на торгівлю, споживання послуг за кордоном, комерційну присутність у країні, що приймає, на пересування особи, що надає послуги та ін. Рух послуг може також обмежуватися на основі угоди між країною, що надає послуги і країною, що їх приймає, на основі критеріїв фахової кваліфікації осіб, що надають їх, відповідності послуг національним стандартам або шляхам ліцензування. До ГАТС включені зобов'язання сторін не накладати обмеження на міжнародну торгівлю послугами в таких формах:
квоти на обсяг наданих послуг;
обмеження на вартість послуг;
обмеження загального числа організацій, що надають послуги;
обмеження числа фізичних осіб, що надають послуги;
обмеження юридичних форм, у яких можуть бути зареєстровані організації, що надають послуги;
обмеження участі іноземного капіталу в організаціях, що надають послуги.
ГАТС сформувалася як комплексна угода: крім головних правил, що стосуються всіх видів послуг вона містить кілька додатків щодо специфічних послуг і секторів, а також схеми специфічних зобов’язань для кожного члена. Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою, тобто забезпечує так звані стартові умови та правила, які надалі уточнюватимуться, вдосконалюватимуться і коригуватимуться сторонами. Навіть за умов збереження значних обмежень в торгівлі послугами, які відображені в зобов'язаннях країн, ГАТС підвищує прозорість національних режимів у сфері послуг та є бар'єром, що запобігає подальшим обмеженням у національних режимах країн-членів. Очікується, що подальші переговори матимуть результатом значнішу лібералізацію торгівлі послугами загалом.
Методологічно ГАТС можна поділити на три головні складові:
— Загальні положення, що містять концепції, принципи та правила, які застосовуються до всіх заходів, що впливають на торгівлю послугами;
— Додатки, що стосуються регулювання специфічних сфер послуг та специфічних об'єктів;
— Специфічні зобов'язання кожного з членів (містяться в розкладах) щодо доступу на ринок та національного режиму.
Із чотирьох загальних зобов'язань у торговельній угоді — це режим найбільшого сприяння, національний режим, прозорість та доступ до ринку, — які визначені в ГАТС, лише прозорість та РНС є зобов'язаннями, що застосовуються до всіх сфер послуг, зазначених в Угоді; інші ж два — національний режим та доступ до ринку — є зобов'язаннями, що узгоджуються.
З юридичного погляду загальна система ГАТС складається з 6 частин:
Частина 1. Містить одну статтю, яка визначає торгівлю послугами шляхом характеристики 4-х різних способів здійснення торгівлі послугами між країнами. Ці способи зазвичай називають чотирма «способами постачання послуг».
Частина 2. Це головна частина Угоди, яка містить загальні обов'язки та правила. В цій частині визначаються принципи, з яких виводяться правила, включаючи підґрунтя для винятків.
Частина 3. Визначає, яким чином специфічні зобов'язання мають бути структуровані (за трьома напрямками: доступ на ринок, національний режим, додаткові зобов'язання).
Частина 4. Передбачає проведення прогресивної лібералізації з метою розширення торгівлі послугами, сприяння економічному росту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються.
Частини 5 та 6. Охоплюють процедурні та інституціональні питання регулювання торгівлі послугами, зокрема, створення Ради з торгівлі послугами.
Угода також має Додатки, чотири з яких стосуються окремих секторів сфери послуг .
Крім того, кожна країна-член має специфічні зобов'язання в сфері послуг, які є невід'ємною частиною ГАТС.
Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що ринок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.
1