- •Тема 1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти
- •1.2. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •1.3. Світове господарство та міжнародний ринок
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
- •2.1. Суб’єкти меду на мікроекономічному рівні
- •2.2. Макроекономічний рівень
- •Загальнодержавні органи
- •Координаційні органи
- •2.3.Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Регулювання міжнародної економічної діяльності україни
- •3.1. Основні концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки.
- •Цілі регулювання мед:
- •Правове регулювання мед включає:
- •Правові режими зед
- •Економічні інструменти регулювання меду
- •3.2.Митно - тарифне регулювання в міжнародній практиці
- •3.3.Застосування нетарифних інструментів та інтереси України
- •До нетарифних заходів регулювання відносяться:
- •Головні причини застосування нетарифного регулювання:
- •Класифікація нетарифних обмежень залежно від мети застосування
- •Класифікація нетарифних методів регулювання за механізмами дій:
- •Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Види ліцензій:
- •Види квот:
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка
- •1. Сутність операцій міжнародної купівлі–продажу товарів та їх різновиди
- •4. 2. Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах
- •4.3. Імпортна політика : загальні цілі та актуальні проблеми України
- •Контрольні запитання
- •ТЕма 5. Україна в товарообмінних операціях
- •Суть та форми товарообмінних операцій.
- •5.2. Бартерні операції
- •5.3. Торговельні компенсаційні операції
- •5.4. Промислові компенсаційні операції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Міжнародний контракт
- •6.1. Суть та структура міжнародного контракту
- •1. Преамбула
- •2. Предмет контракту
- •4.Базисні умови поставок
- •5. Ціна та загальна сума контракту
- •6.Якість товару
- •7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •8.Умови платежу
- •9.Здавання-прийняття товару
- •10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •11.Пакування та маркування товару
- •12.Відвантаження товару
- •13.Санкції
- •14.Страхування
- •15.Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •16.Арбітраж
- •17.Інші умови
- •18. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- •6.2. Основні види цін міжнародних контрактів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- •7.1. Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •7. 2. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Міжнародна торгівля послугами :критерії та українська специфіка
- •8.1. Сутність міжнародних послуг.
- •8.2. Класифікація послуг
- •8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
5.4. Промислові компенсаційні операції
Промислові компенсаційні операції — це поставки з однієї країни до іншої машин та обладнання, будівництво промислових об’єктів і передання технологій, які оплачуються зворотними поставками товарів, виготовленими з їх використанням.
Алгоритм реалізації подібних операцій включає такі етапи:
Надання виробником — виконавцем робіт довгострокового кредиту для фінансування оплати будівельно-конструктурських робіт, закупівлі машин та обладнання.
Власне проведення будівельно-конструкторських робіт і поставки необхідних машин та обладнання, надання інжинірингових послуг із подальшим переходом промислових об’єктів, зданих «під ключ», у власність замовника.
Виробництво та поставка на експорт (як кредитору, так і іншим споживачам, покупцям) продукції промислового об’єкта з відрахуваннями валютної виручки на погашення кредиту.
Класичною формою промислових компенсаційних операцій є так звані «бай-бек» (buy-back) операції, сутністю яких є, власне, зустрічні поставки: створення однією країною в іншій промислових потужностей і компенсація витрат з боку останньої відповідною продукцією. Затримка із зустрічними поставки товарів у порядку компенсації замовником-виробником може погашатися у грошово-валютній формі або рівноцінною продукцією якогось іншого підприємства у країні замовника.
Угода про «розподіл продукції» передбачає пропорційний розподіл виробленої продукції між учасниками промислових компенсаційних операцій, причому частка, яка відшкодовується як плата за контрактними зобов’язаннями, становить 20—30, інколи до 40 %.
Ще одним варіантом промислових компенсаційних операцій є механізм «експлуатаційної компенсації», за якого структура, котра здійснювала введення промислового об’єкта, сама експлуатує його, отримуючи відповідну компенсацію, після чого об’єкт передається замовникові.
Вигоди, які пов’язані з реалізацією промислових компенсаційних операцій, виявляються в забезпеченні будівельникам об’єктів і постачальникам машин та обладнання доступу до сировинних ресурсів, ринків технологічної продукції та будівельно-монтажних послуг, залучення на вигідних умовах до виробничих ланок, які можуть увійти для них у більш загальний технологічний процес. Переваги замовників об’єктів — це можливості акумуляції капіталів, відкриття додаткових резервів для промислового піднесення, створення нових робочих місць, виходу на ринки, які забезпечуються довготерміновими коопераційними контрактами та налагодженням сталих зв’язків із контрагентами.
Недоліком промислових компенсаційних операцій інколи називають негнучкість цієї форми коопераційної торгівлі, яка потребує акумуляції великих капіталів, дуже значних за обсягом і тривалих кредитів, а також масштабних урядових гарантій і страхувального забезпечення. Відзначається і віддаленість термінів окупності інвестицій.
Контрольні запитання
Визначте природу міжнародних товарообмінних операцій.
Назвіть основні види міжнародних товарообмінних операцій.
У чому полягає природа бартерних операцій і що їх відрізняє від компенсаційних угод?
У чому полягають переваги зустрічних операцій у товарній торгівлі й ускладнення при їх реалізації?
Що таке промислові компенсаційні операції?
Яке значення мають міжнародні товарообмінні операції для перехідної економіки України?
