
- •Тема 1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти
- •1.2. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •1.3. Світове господарство та міжнародний ринок
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
- •2.1. Суб’єкти меду на мікроекономічному рівні
- •2.2. Макроекономічний рівень
- •Загальнодержавні органи
- •Координаційні органи
- •2.3.Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Регулювання міжнародної економічної діяльності україни
- •3.1. Основні концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки.
- •Цілі регулювання мед:
- •Правове регулювання мед включає:
- •Правові режими зед
- •Економічні інструменти регулювання меду
- •3.2.Митно - тарифне регулювання в міжнародній практиці
- •3.3.Застосування нетарифних інструментів та інтереси України
- •До нетарифних заходів регулювання відносяться:
- •Головні причини застосування нетарифного регулювання:
- •Класифікація нетарифних обмежень залежно від мети застосування
- •Класифікація нетарифних методів регулювання за механізмами дій:
- •Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Види ліцензій:
- •Види квот:
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка
- •1. Сутність операцій міжнародної купівлі–продажу товарів та їх різновиди
- •4. 2. Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах
- •4.3. Імпортна політика : загальні цілі та актуальні проблеми України
- •Контрольні запитання
- •ТЕма 5. Україна в товарообмінних операціях
- •Суть та форми товарообмінних операцій.
- •5.2. Бартерні операції
- •5.3. Торговельні компенсаційні операції
- •5.4. Промислові компенсаційні операції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Міжнародний контракт
- •6.1. Суть та структура міжнародного контракту
- •1. Преамбула
- •2. Предмет контракту
- •4.Базисні умови поставок
- •5. Ціна та загальна сума контракту
- •6.Якість товару
- •7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •8.Умови платежу
- •9.Здавання-прийняття товару
- •10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •11.Пакування та маркування товару
- •12.Відвантаження товару
- •13.Санкції
- •14.Страхування
- •15.Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •16.Арбітраж
- •17.Інші умови
- •18. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- •6.2. Основні види цін міжнародних контрактів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- •7.1. Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •7. 2. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Міжнародна торгівля послугами :критерії та українська специфіка
- •8.1. Сутність міжнародних послуг.
- •8.2. Класифікація послуг
- •8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
5.3. Торговельні компенсаційні операції
Торговельні компенсаційні операції — це такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні поставки кількох товарів (товарних партій).
Найбільш очевидною відмінністю компенсаційних операцій від бартеру є включення в операції обміну відразу кількох товарів (товарних партій) з кожного боку. Іншою відмінністю є принципова можливість використання грошової форми розрахунків, або компенсації у тих випадках, коли товарні цінності з одного боку не повністю покривають за вартістю поставки з іншої сторони. У зв’язку з цим інколи кажуть про повну компенсацію (коли йдеться про повне покриття імпортною закупівлею експортних поставок) або про часткову компенсацію (коли частина поставки, на яку «не вистачило» зустрічного товарного покриття, компенсується грошима).
Компенсаційні угоди означають обмін товарів відповідно до товарних списків, які готуються контрагентами. Кожний із контрагентів готує списки товарів: як тих, які він бажає продати, так і тих, які має намір купити. На переговорах сторони з’ясовують номенклатуру, кількісні параметри поставок, а також ціни обмінюваних товарів.
Особливістю зустрічних закупівель є зобов’язання експортера закупити (самостійно або через посередника) товари в країні імпортера на певну обумовлену суму. Фактично йдеться про певний відсоток від суми контракту відповідно до прагнення імпортера зберегти якомога більший обсяг валюти у власній країні, не здійснюючи безпосередньо виплати в іноземній валюті.
Серед різновидів зустрічних закупівель можуть бути такі контракти (й навіть джентльменські, тобто юридично не закріплені зобов’язання), за яких експортер погоджується закупити в країні імпортера певну кількість товарів протягом певного терміну. Інколи замість двостороннього обміну товарами та послугами компенсацією за односторонні поставки може бути надання права вкладати капітал у певні проекти. Ці зустрічні угоди називаються офсетними (англ. offset — компенсувати). Найчастіше такі різнотипні угоди укладаються у сферах торгівлі дорогою військовою продукцією, а також відповідно до потреб здійснювати поставки вузлів і деталей у сфері електроніки, телекомунікаційного обладнання, в рамках комплексних коопераційних проектів.
Особливим різновидом торговельних компенсаційних операцій, зустрічної торгівлі є авансові закупівлі. Такий тип угод має місце тоді, коли експортер здійснює попередні закупівлі продукції в майбутнього імпортера під зобов’язання останнього закупити в нього продукцію в майбутньому.
Викуп застарілої продукції — вид товарообмінних операцій, за якого відбувається часткова компенсація вартості нових машин і технічного обладнання застарілими аналогами. Цей вид торгівлі широкою використовують виробники і споживачі автомобілів, комп’ютерів, сільськогосподарської техніки та ін.
Операції з давальницькою сировиною — це такі товарообмінні трансакції, за яких підприємство однієї країни переробляє давальницьку сировину постачальника з іншої країни та поставляє останньому готову продукцію. Передумовами операцій з давальницькою сировиною є наявність в одній країні необхідних покладів корисних копалин, потужностей для їх видобування та підготовки сировини, а в іншій країні — промислового потенціалу, який необхідний для її перероблення.
Користь від операцій з давальницькою сировиною для країни-постачальника сировини пов’язана з технічною неможливістю здійснити її перероблення (або взагалі, або достатньо ефективно). Для країни-переробника подібні операції — це можливість завантажити виробництво, отримати оплату у валюті, додатковий доступ до джерел енергії або сировини.
Підвидом операцій на давальницькій сировині є толлінг (англ. tall — податок), який передбачає виготовлення виробником продукції з сировини чи матеріалів замовника. Договір толлінгу укладається або безпосередньо власником матеріалів, що піддаються переробленню, або згідно з домовленістю замовника з третьою стороною.
Згідно з толлінговою угодою переробник може отримувати як фінансову винагороду, так і частину сировини.