
- •Тема 1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти
- •1.2. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •1.3. Світове господарство та міжнародний ринок
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
- •2.1. Суб’єкти меду на мікроекономічному рівні
- •2.2. Макроекономічний рівень
- •Загальнодержавні органи
- •Координаційні органи
- •2.3.Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Регулювання міжнародної економічної діяльності україни
- •3.1. Основні концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки.
- •Цілі регулювання мед:
- •Правове регулювання мед включає:
- •Правові режими зед
- •Економічні інструменти регулювання меду
- •3.2.Митно - тарифне регулювання в міжнародній практиці
- •3.3.Застосування нетарифних інструментів та інтереси України
- •До нетарифних заходів регулювання відносяться:
- •Головні причини застосування нетарифного регулювання:
- •Класифікація нетарифних обмежень залежно від мети застосування
- •Класифікація нетарифних методів регулювання за механізмами дій:
- •Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Види ліцензій:
- •Види квот:
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка
- •1. Сутність операцій міжнародної купівлі–продажу товарів та їх різновиди
- •4. 2. Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах
- •4.3. Імпортна політика : загальні цілі та актуальні проблеми України
- •Контрольні запитання
- •ТЕма 5. Україна в товарообмінних операціях
- •Суть та форми товарообмінних операцій.
- •5.2. Бартерні операції
- •5.3. Торговельні компенсаційні операції
- •5.4. Промислові компенсаційні операції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Міжнародний контракт
- •6.1. Суть та структура міжнародного контракту
- •1. Преамбула
- •2. Предмет контракту
- •4.Базисні умови поставок
- •5. Ціна та загальна сума контракту
- •6.Якість товару
- •7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- •8.Умови платежу
- •9.Здавання-прийняття товару
- •10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •11.Пакування та маркування товару
- •12.Відвантаження товару
- •13.Санкції
- •14.Страхування
- •15.Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •16.Арбітраж
- •17.Інші умови
- •18. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- •6.2. Основні види цін міжнародних контрактів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- •7.1. Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •7. 2. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Міжнародна торгівля послугами :критерії та українська специфіка
- •8.1. Сутність міжнародних послуг.
- •8.2. Класифікація послуг
- •8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
4.3. Імпортна політика : загальні цілі та актуальні проблеми України
Імпорт товарів – це купівля та ввезення товарної продукції з-за кордону з метою їх реалізації на внутрішньому ринку та використання на території країни.
Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни , до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей. Це зокрема :
доступ до дешевих та більш якісних товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;
наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;
зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;
налагодження сталих виробничих зв’язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;
розвиток технології завдяки поширенню ввезення науково містких товарів.
Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, товари легкої і місцевої промисловості, машинобудування, електроніка, товари харчової промисловості.
Україна в значних обсягах імпортує паливно-енергетичні ресурси, що передусім пов’язано з неефективністю енергоспоживання в країні. Крім того, по номенклатурі вітчизняного імпорту позначається відставання з ряду важливих напрямків НТП та промислового розвитку.
Основні напрямки оптимізації імпорту в Україні в такому переліку заходів та регулюючих методик:
проведення радикальної раціоналізації енерго- та матеріалоспоживання, поширення заощадливих технологій у виробництві та в побуті;
перехід на використання альтернативних імпортних енергоносіїв сонячної, вітрової енергії, супутнього газу, метану, вугільних шарів, етилового спирту ( його джерелом можуть бути побічна продукція та відходи сільського господарства й агропереробки, зокрема цукрових буряків після технологічного процесу виготовлення цукру), доцільним є переведення ряду електростанцій, які використовують газ, на вугільне паливо;
збільшення розвідок та власного видобутку нафти й газу, більш повний видобуток промислових родовищ;
поширення виробництва на території України тих товарів іноземних марок, які характеризуються найкращими споживацькими властивостями та користуються високим попитом;
обмеження ввезення на територію України тієї продукції, яка заважає становленню молодих галузей обробної промисловості, та тих сфер виробництва, які не встигли вчасно реформуватися лише переходять на шлях ринкової діяльності ( не піднімаючи цієї концепції непродуктивним захистом підприємств з неефективним менеджментом);
запровадження ефективних механізмів антидемпінгових розслідувань та процедур стосовно тих іноземних фірм, які можуть бути звинуваченими у недобросовісній конкуренції;
розвиток альтернативних імпортним поставкам виробництв ( з урахуванням того, що магістральним напрямом формування відкритої економіки України має стати модель національної спеціалізації, а не економіки, яка будується за принципом “все-сам”);
стимулювання інвестицій у розвиток тих галузей економіки, які програють у міжнародній конкурентній боротьбі, зокрема і на національному ринку через об’єктивний дефіцит у них фінансових ресурсів.