Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СЗЛ, 5 курс.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
73.66 Кб
Скачать

Завдання для підготовчого періоду

  1. Дайте визначення понять „роман” і „повість”. Визначте жанр твору Дж.Селінджера.

  2. Подумайте і скажіть, хто ж насправді Голден Колфілд: самітник, бунтівник, егоїст чи сумління молодого представника американської нації.

  3. Поясніть символічну деталь портрета Голдена – „чуб із сивиною”, „з одного боку, з правого, в мене мільйон сивих волосин”.

Література

  1. Селинджер Дж.Д. Над пропастью во ржи. – Львов. – Высшая школа, 1987.

  2. Мулярчик. Сучасний реалістичний роман США. – М., 1988.

  3. Братко В. Письменник, якого завжди будуть читати. // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах. – 2002. - № 1. – С.11.

  4. Дудка Н. Віддзеркалення нонконформістського світовідчуття. Позакласне читання за творчістю Дж. Селінджера. // Зарубіжна література. – 2006. - № 8. – С.11-16.

  5. Скобельська О.І. Виклик над безоднею: роман Дж.Селінджера „Над прірвою у житі”. // Всесвітня література та культура. – 2004. - № 9. – С. 33-37.

  6. Марченко М.П., Савчук Р.П. Сенс просвітлення. Постмодернові роздуми про роман Дж.Селінджера „Над прірвою у житі”// Всесвітня література та культура. – 2001. - № 5. – С. 52.

  7. Козленко Р.О. „Де вони діваються взимку?” Матеріали до вивчення роману Селінджера „Над прірвою у житі”. // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 9. – С. 37-40.

  8. Єременко О.В. Дж.СЕлінджер „над прірвою у житі”, матеріали до варіативного вивчення. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. - № 4. – С.56-58.

  9. Красуцька І. Крутий обрив дійсності. // Вікно у світ. – 1999. – № 6. – С. 163-167.

Інструктивно-методичні рекомендації

Однією з найпомітніших подій у післявоєнній літературі Сполучених Штатів Америки стала поява (1951) роману „Над прірвою у житі”, головний герой якого назавжди увійшов у коло класичних персонажів світової літератури.

НАЗВА

Роберт Бернс: „Якщо кликав хтось когось ввечері у житі ”

ЖАНР Символіка назви

лірико-психологічний роман прірва між „дитячим” і „дорослим”

світами, прірва людської душі

ІДЕЙНО-ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ

ТЕМА ІДЕЯ ПРОБЛЕМАТИКА

Формування особистого Протест проти - формування і становлення

ставлення до світу у небезпечних тенденцій людської особистості в умовах

процесі глибоко інтимного у духовному житті суворих реалій життя;

сприйняття суспільства з суспільства. - людина і суспільство;

подвійною мораллю (світу - взаємостосунки з однолітками;

дорослих). - виховання сімейних відносин;

- мрії і реалії життя.

„Над прірвою у житі” – сповідь головного героя, який переживає момент внутрішнього переходу, кризу віднаходження себе самого, й, не криючись, переповідає читачам про свої відчуття й думки в момент „ініціації” – трагічного і болісного зростання, свідомого входження мислячої індивідуальності в суспільство, де задовго до неї встановлено правила гри й розподілено ролі. Ми зустрічаємося з героєм у приватній клініці, де напередодні Різдва він пригадує те, що сталося з ним рівно рік тому.

Дія триває протягом трьох трагічних днів з життя Голдена Колфілда: це час зламу і випробувань юнака. Через нетерпимість до брехні він не може вжитися в жодній із шкіл. Навчаючись уже в четвертій за переліком школі, знову виявляється виключеним, бо багато чого не приймає і не розуміє як у вчителях, учнях, так і в існуючих у школі порядках. Дивлячись у майбутнє, він не бачить нічого, крім сірої буденності. Голдену здається, що для нього в житті немає місця, адже його не цікавить жодна професія. Колфілд, опинившись у Нью-Йорку, пробує таке життя, яке за нормальних умов підліткові заборонено: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, Нью-Йорк богемний. Всі враження, пригоди, розмови, зіткнення із зовнішнім світом підсумовуються одним – усе проймаючим поняттям лицемірства і нещирості. „Доброчесність, порядність, рівність – все, що проголошується суспільством як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством і брехнею”.

Перед нами Америка середини ХХ століття, в якій головному герою дуже незатишно. Понад усе його пригнічують не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панують в США. Його обурює відсутність елементарної людяності, навколо він бачить лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи і бізнесу. Його очима читач спостерігає за навколишнім урбаністичним світом, де все протиприродно. Відтак Голден і Америка – два світи роману, повністю несумісні: герой „виламується” із системи, зараженої зухвальством, бездушністю і лицемірством. Він уособлює чистоту і щирість „світу дитинства”. Більш за все в житті герой боїться стати таким, як усі дорослі.

Лейтмотив книги – рядок з вірша Роберта Бернса, винесений у заголовок, рядок, який Голден, не дочувши, витлумачив собі як дитячу пісеньку про невинність серед природи, яку треба вберегти від падіння у прірву дорослості. Недаремно своїм єдиним покликанням у цьому світі він вважає фантастичну роль ловця, людини, яка оберігає маленьких дітей, що бавляться на величезному полі, в житі, від падіння у прірву. Головна проблема полягає у збереженні дитячої чистоти і щирості: не дати „світу дорослих” занапастити невинне дитинство… Саме про це і мріє Голден Колфілд.

Перед нами герой із чутливою душею, розвиненою уявою, неабияким культурним рівнем. Його вразлива, емоційна натура реагує на негаразди в суспільстві, на стосунки між людьми, дорослими і підлітками, на всілякі конфлікти й суперечки хворобливо й подекуди упереджено, що призводить юнака до розчарувань і стресу. Він категорично не приймає будь-яку фальш, глибоко внутрішньо протестує проти всього надуманого, показного у навколишньому світі. Голдена бісить загальноприйнята вульгарність, банальність, що стала нормою поведінки. Йому гидкі і солоденька реклама школи Пенсі, і фальш директора Хааса, і благодійництво „похоронного” ділка Оссенбергера, і непорядність Стредлейтера.

„Не люблю”, „терпіти не можу”, „ненавиджу” – ось слова-рефрени, які часто вживає Голден. На формування його характеру найбільше впливає вік героя – шістнадцять років. Він наче опинився між двома світами дитячим і „дорослим”, але повністю не належить жодному з них. Деколи він більше безпорадний, ніж дитина, деколи розумніший, ніж старі, а частіше – все разом. Він перебуває у становленні, у пошуку, він формується.

Голдена Колфілда не можна назвати благородним молодим джентльменом, бо він може бути брехливим, лінивим, егоїстичним, непослідовним. Однак його щирість та відвертість, з якою він розповідає про себе, безпосередньо компенсує багато недоліків його ще несформованих характеру та свідомості.

Чуйна натура шістнадцятирічного юнака має таку властивість, що всі люди, з якими йому доводиться зустрічатися, ніби стають частиною його самого, ніколи не полишають його байдужим:

ГОЛДЕН КОЛФІЛД

- не сприймає світ і правила гри, які той нав’язує кожному;

- замкнутий у собі.

- рятівник дітей від прірви подорослішання;

- його мрія – поля жита.

ІМ’Я

СИМВОЛІКА

РОЛЬ У ЖИТТІ ГОЛДЕНА

Фібі

„сяюча”

Просвітлює настрій Голдена, дає йому справжнє щастя, утримує його від необдуманих вчинків.

Саллі Гайс

„обманний туман”

Голден нітиться під її поглядом, вона затуманює його свідомість.

Фейс Кавендіщ

„підсолоджений жувальний тютюн”

Віра Голдена в те, що він може виглядати дорослішим.

Джеймс Касл

„високі ідеали”

Смерть Касла викликає паралель з поступовим падінням здоров’я Голдена.

Еклі

„вигуки огиди”

На його прикладі Голден вказує на фальш, що панує у Пенсі.

Карл Льюс

„світло”

Голден захоплюється Карлом через його високий інтелект.

Вард Стредлейтер

„широко розставляти ноги”

Характеризує його вдачу, нахабність, самовпевненість

Образ Голдена Колфілда тісно пов’язаний з основними мотивами:

Червона мисливська шапка з великим козирком і навушниками символізує виклик, який кидає Колфілд усім ровесникам, дорослим, життю; стає для нього рятівною соломинкою, за яку він хапається у скрутну хвилину.

Качки – символ ставлення героя до всього живого загалом, а не лише до людей чи суспільства. Він розуміє, що Всесвіт вибудовано з дріб’язку.

Спортивні ігри, що ними захоплюються в школах, стають символом для героя поділу суспільства на сильних і слабких „гравців”.

Ловець у житі” з’являється тоді, коли в душі Голдена запанувала нестійка, але дорогоцінна гармонія. Це мета його життя – опікуватися дитячою грою на ланах життя, які обриваються безоднею; тобто жити для когось, а не для себе.

Мотив Різдва, коли герой переживає духовне відродження, воскресіння. Покликання героя – нести в жорстокий, недобрий світ добро, гармонію, радість, щирість дитинства.

Голден ніби насправді „переходить” з дитинства у доросле життя, і цей перехід дається йому важко. Завершується роман поверненням героя додому. На закінчення Колфілд говорить, що не знає, що буде далі. Але очевидно, що одна з найбільших криз у житті підлітка відбулася. До дитинства повернутися неможливо, дорослішати необхідно.