
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Інструктивно-методичні матеріали
- •Практичне заняття № 2 Тема: Роман у. Еко «Ім'я троянди» - «гіпертекст» художньої літератури кінця хх століття. План
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Література
- •Інструктивно-методичний матеріал
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Література
- •Інструктивно-методичні рекомендації
- •Практичне заняття №4 Тема:Ідейно-тематичний аналіз повісті-притчі в. Голдінга «Володар мух» крізь призму постмодернізму план
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Інструктивно-методичний матеріал
- •Практичне заняття №5
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Інструктивно-методичний матеріал
Завдання для підготовчого періоду
Дайте визначення понять „роман” і „повість”. Визначте жанр твору Дж.Селінджера.
Подумайте і скажіть, хто ж насправді Голден Колфілд: самітник, бунтівник, егоїст чи сумління молодого представника американської нації.
Поясніть символічну деталь портрета Голдена – „чуб із сивиною”, „з одного боку, з правого, в мене мільйон сивих волосин”.
Література
Селинджер Дж.Д. Над пропастью во ржи. – Львов. – Высшая школа, 1987.
Мулярчик. Сучасний реалістичний роман США. – М., 1988.
Братко В. Письменник, якого завжди будуть читати. // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах. – 2002. - № 1. – С.11.
Дудка Н. Віддзеркалення нонконформістського світовідчуття. Позакласне читання за творчістю Дж. Селінджера. // Зарубіжна література. – 2006. - № 8. – С.11-16.
Скобельська О.І. Виклик над безоднею: роман Дж.Селінджера „Над прірвою у житі”. // Всесвітня література та культура. – 2004. - № 9. – С. 33-37.
Марченко М.П., Савчук Р.П. Сенс просвітлення. Постмодернові роздуми про роман Дж.Селінджера „Над прірвою у житі”// Всесвітня література та культура. – 2001. - № 5. – С. 52.
Козленко Р.О. „Де вони діваються взимку?” Матеріали до вивчення роману Селінджера „Над прірвою у житі”. // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 9. – С. 37-40.
Єременко О.В. Дж.СЕлінджер „над прірвою у житі”, матеріали до варіативного вивчення. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. - № 4. – С.56-58.
Красуцька І. Крутий обрив дійсності. // Вікно у світ. – 1999. – № 6. – С. 163-167.
Інструктивно-методичні рекомендації
Однією з найпомітніших подій у післявоєнній літературі Сполучених Штатів Америки стала поява (1951) роману „Над прірвою у житі”, головний герой якого назавжди увійшов у коло класичних персонажів світової літератури.




НАЗВА
Роберт Бернс: „Якщо кликав хтось когось ввечері у житі ”
ЖАНР Символіка назви
лірико-психологічний роман прірва між „дитячим” і „дорослим”
світами, прірва людської душі
ІДЕЙНО-ТЕМАТИЧНИЙ
АНАЛІЗ
ТЕМА ІДЕЯ ПРОБЛЕМАТИКА
Формування особистого Протест проти - формування і становлення
ставлення до світу у небезпечних тенденцій людської особистості в умовах
процесі глибоко інтимного у духовному житті суворих реалій життя;
сприйняття суспільства з суспільства. - людина і суспільство;
подвійною мораллю (світу - взаємостосунки з однолітками;
дорослих). - виховання сімейних відносин;
- мрії і реалії життя.
„Над прірвою у житі” – сповідь головного героя, який переживає момент внутрішнього переходу, кризу віднаходження себе самого, й, не криючись, переповідає читачам про свої відчуття й думки в момент „ініціації” – трагічного і болісного зростання, свідомого входження мислячої індивідуальності в суспільство, де задовго до неї встановлено правила гри й розподілено ролі. Ми зустрічаємося з героєм у приватній клініці, де напередодні Різдва він пригадує те, що сталося з ним рівно рік тому.
Дія триває протягом трьох трагічних днів з життя Голдена Колфілда: це час зламу і випробувань юнака. Через нетерпимість до брехні він не може вжитися в жодній із шкіл. Навчаючись уже в четвертій за переліком школі, знову виявляється виключеним, бо багато чого не приймає і не розуміє як у вчителях, учнях, так і в існуючих у школі порядках. Дивлячись у майбутнє, він не бачить нічого, крім сірої буденності. Голдену здається, що для нього в житті немає місця, адже його не цікавить жодна професія. Колфілд, опинившись у Нью-Йорку, пробує таке життя, яке за нормальних умов підліткові заборонено: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, Нью-Йорк богемний. Всі враження, пригоди, розмови, зіткнення із зовнішнім світом підсумовуються одним – усе проймаючим поняттям лицемірства і нещирості. „Доброчесність, порядність, рівність – все, що проголошується суспільством як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством і брехнею”.
Перед нами Америка середини ХХ століття, в якій головному герою дуже незатишно. Понад усе його пригнічують не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панують в США. Його обурює відсутність елементарної людяності, навколо він бачить лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи і бізнесу. Його очима читач спостерігає за навколишнім урбаністичним світом, де все протиприродно. Відтак Голден і Америка – два світи роману, повністю несумісні: герой „виламується” із системи, зараженої зухвальством, бездушністю і лицемірством. Він уособлює чистоту і щирість „світу дитинства”. Більш за все в житті герой боїться стати таким, як усі дорослі.
Лейтмотив книги – рядок з вірша Роберта Бернса, винесений у заголовок, рядок, який Голден, не дочувши, витлумачив собі як дитячу пісеньку про невинність серед природи, яку треба вберегти від падіння у прірву дорослості. Недаремно своїм єдиним покликанням у цьому світі він вважає фантастичну роль ловця, людини, яка оберігає маленьких дітей, що бавляться на величезному полі, в житі, від падіння у прірву. Головна проблема полягає у збереженні дитячої чистоти і щирості: не дати „світу дорослих” занапастити невинне дитинство… Саме про це і мріє Голден Колфілд.
Перед нами герой із чутливою душею, розвиненою уявою, неабияким культурним рівнем. Його вразлива, емоційна натура реагує на негаразди в суспільстві, на стосунки між людьми, дорослими і підлітками, на всілякі конфлікти й суперечки хворобливо й подекуди упереджено, що призводить юнака до розчарувань і стресу. Він категорично не приймає будь-яку фальш, глибоко внутрішньо протестує проти всього надуманого, показного у навколишньому світі. Голдена бісить загальноприйнята вульгарність, банальність, що стала нормою поведінки. Йому гидкі і солоденька реклама школи Пенсі, і фальш директора Хааса, і благодійництво „похоронного” ділка Оссенбергера, і непорядність Стредлейтера.
„Не люблю”, „терпіти не можу”, „ненавиджу” – ось слова-рефрени, які часто вживає Голден. На формування його характеру найбільше впливає вік героя – шістнадцять років. Він наче опинився між двома світами дитячим і „дорослим”, але повністю не належить жодному з них. Деколи він більше безпорадний, ніж дитина, деколи розумніший, ніж старі, а частіше – все разом. Він перебуває у становленні, у пошуку, він формується.
Голдена Колфілда не можна назвати благородним молодим джентльменом, бо він може бути брехливим, лінивим, егоїстичним, непослідовним. Однак його щирість та відвертість, з якою він розповідає про себе, безпосередньо компенсує багато недоліків його ще несформованих характеру та свідомості.
Чуйна натура шістнадцятирічного юнака має таку властивість, що всі люди, з якими йому доводиться зустрічатися, ніби стають частиною його самого, ніколи не полишають його байдужим:
ГОЛДЕН КОЛФІЛД
- не сприймає світ і правила гри, які той нав’язує кожному; - замкнутий у собі.
- рятівник дітей від прірви подорослішання; - його мрія – поля жита.
|
ІМ’Я |
СИМВОЛІКА |
РОЛЬ У ЖИТТІ ГОЛДЕНА |
Фібі |
„сяюча” |
Просвітлює настрій Голдена, дає йому справжнє щастя, утримує його від необдуманих вчинків. |
|
Саллі Гайс |
„обманний туман” |
Голден нітиться під її поглядом, вона затуманює його свідомість. |
|
Фейс Кавендіщ |
„підсолоджений жувальний тютюн” |
Віра Голдена в те, що він може виглядати дорослішим. |
|
Джеймс Касл |
„високі ідеали” |
Смерть Касла викликає паралель з поступовим падінням здоров’я Голдена. |
|
Еклі |
„вигуки огиди” |
На його прикладі Голден вказує на фальш, що панує у Пенсі. |
|
Карл Льюс |
„світло” |
Голден захоплюється Карлом через його високий інтелект. |
|
Вард Стредлейтер |
„широко розставляти ноги” |
Характеризує його вдачу, нахабність, самовпевненість |
Образ Голдена Колфілда тісно пов’язаний з основними мотивами:
Червона мисливська шапка з великим козирком і навушниками символізує виклик, який кидає Колфілд усім ровесникам, дорослим, життю; стає для нього рятівною соломинкою, за яку він хапається у скрутну хвилину.
Качки – символ ставлення героя до всього живого загалом, а не лише до людей чи суспільства. Він розуміє, що Всесвіт вибудовано з дріб’язку.
Спортивні ігри, що ними захоплюються в школах, стають символом для героя поділу суспільства на сильних і слабких „гравців”.
„Ловець у житі” з’являється тоді, коли в душі Голдена запанувала нестійка, але дорогоцінна гармонія. Це мета його життя – опікуватися дитячою грою на ланах життя, які обриваються безоднею; тобто жити для когось, а не для себе.
Мотив Різдва, коли герой переживає духовне відродження, воскресіння. Покликання героя – нести в жорстокий, недобрий світ добро, гармонію, радість, щирість дитинства.
Голден ніби насправді „переходить” з дитинства у доросле життя, і цей перехід дається йому важко. Завершується роман поверненням героя додому. На закінчення Колфілд говорить, що не знає, що буде далі. Але очевидно, що одна з найбільших криз у житті підлітка відбулася. До дитинства повернутися неможливо, дорослішати необхідно.