Тема 2.4. Проголошення автономії України.

Мета:

Дидактична: проаналізувати причини загострення відносин Центральної Ради з більшовицьким урядом, визначити основні етапи їх боротьби, проаналізувати зміст ІІІ та IV універсалів;

Розвиваюча: розвивати в учнів уміння працювати з текстовими джерелами інформації, порівнювати їх зміст, вміння аналізувати та систематизувати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки;

Виховна: виховувати в учнів патріотичні почуття

Тип заняття: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: карта, ілюстрації, підручник, джерельні матеріали

Основні поняття: автономія, незалежність, більшовики, універсал, кадети, війна, "корніловський заколот", шовінізм

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Яке значення мало прийняття Першого універсалу?

2. Коли і в яких умовах був прийнятий Другий універсал Центральної Ради?

3. Які наслідки мала поразка самостійників для розвитку Української революції?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Політична ситуація в україні у липні-жовтні 1917 року

2. Війна радянської росії з українською народною республікою

3. Проголошення незалежності унр

1. Політична ситуація в україні у липні-жовтні 1917 року

Політична ситуація в Україні у липні-серпні 1917 р.:

• Більшовицька партія відмовилася від спроб мирним шляхом прийти до влади. 10 липня В. Ленін констатував: «Будь-які надії на мирний розвиток російської революції зникли остаточно». Тепер надія покладалася на збройне повстання і насильницьку ліквідацію існуючого політичного ладу.

• Шовіністична реакція – відроджуватися чорносотенні організації, що відверто виступали проти прагнення українського народу до самовизначення. Одна з них, «Союз малороссов имени Гоголя», проголосила своєю метою «боротьбу за Росію й проти України». 26 липня в Києві український полк – ім. Б. Хмельницького, дислокований у столиці України, вирушив на фронт. Під час від’їзду з київського вокзалу ешелон з богданівцями був обстріляний з кулеметів. Виконавці цієї кривавої акції – введені напередодні розправи до Києва полки донських козаків і кірасирів – не приховували своїх антиукраїнських настроїв. В. Винниченко писав, що, обеззброюючи богданівців з допомогою прикладів і нагайок, вони примовляли: «Ми вам покажемо автономію, хохляцькі морди!».

• Тимчасовим урядом було відкинуто «Статут Генерального Секретаріату». І розроблено документ «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні», де йшлося про «місцеве врядування».

Прорахунки Української Центральної Ради

• група самостійників, які залишалися в Центральній Раді, протестувала проти дій Тимчасового уряду і пропонувала відкинути його інструкцію. Демонстративне ігнорування петроградськими міністрами національних інтересів українського народу множило число незадоволених політикою центру, загострювало політичну обстановку.

• Центральна Рада не зуміла налагодити ефективне керівництво в Україні, забезпечити міста продовольством, домогтися порядку й законності. Не пішла вона назустріч прагненням селянства негайно розпочати аграрну реформу. Це негативно відбилося на її авторитеті.

• соціалістичні лідери Української Центральної Ради з недовір’ям ставилися до військових, особливо до офіцерів. Вони вважали, що революція кладе край необхідності тримати регулярну армію. Відтак у вирішальний час Рада втратила масову підтримку військ,.