Тема 2.1. Воєнні дії на території України в 1914 – 1917 рр.
Мета:
Дидактична: розглянути хід воєнних дій на українських землях у 1914 р.; розкрити суть політики російської адміністрації; ознайомити учнів зі станом українського національного руху в Наддніпрянській Україні;
Розвиваюча: розвивати вміння складати синхроністичну таблицю, робити висновки.
Тип заняття: лекція
Обладнання: підручник Г. Турченка, ілюстрації, схеми, карта.
Основні поняття: Галицька битва, русифікація, Греко-католицька церква,
Основні дати: 10 серпня-13 вересня 1914 р.- Галицька битва; 15 вересня 1914 р.- депортація митрополита А. Шептицького; 16 жовтня 1914 р.- обстріл німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії.
Хід заняття
І. Організація навчальної діяльності
1. Коли почалася Перша світова війна?
А) 28 червня 1914 р. В) 1 серпня 1914 р. Б) 28 липня 1914 р. Г)1 липня 1914 р.
2. Який термін відповідає визначенню: «Глобальне збройне протистояння країн, у якому політичні питання розв'язуються збройними засобами, - це ...»?
А. Локальний конфлікт.
Б. Світова війна.
В. Громадянська війна.
Г. Міжнаціональна війна.
3. Установіть хронологічну послідовність історичних подій.
A. Утворення Антанти.
Б. Утворення Троїстого союзу.
B. Убивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда.
Г. Початок Першої світової війни.
4. Розкрийте суть політики російської адміністрації на західноукраїнських землях щодо:
а) української інтеліґенції;
б) греко-католицької церкви.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
План заняття
Воєнні дії на території України у 1914 р.
Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини
Воєнні дії у західноукраїнських землях у 1915-1917 рр.
Воєнні дії на території України у 1914 р.
Уряди провідних європейських країн вважали, що війна буде швидкоплинною. Військові запаси Російської імперії були розраховані лише на тримісячну кампанію. До початку боїв армії Антанти налічували 6,2 млн, а Центральних держав - 3,6 млн осіб.
З початком війни територія України перетворилась на арену жорстоких боїв між російською армією та військами австро-німецького блоку. На австрійському фронті російська армія, що вела бойові дії на українських землях, мала спочатку значні успіхи. Так, однією з найбільших успішних битв, що провели росіяни у 1914 р., була битва в Галичині 5(18) серпня – 8(21) вересня), в якій з обох сторін брали участь понад 1,5 млн. вояків. Спочатку успіх був на боці австро-угорської армії, але росіяни отримавши підкріплення, захопили Львів, потім – Галич, взяли в облогу Перемишль і вийшли до Карпат.
З
вернімося
до джерел
З листа с.Шептицького братові митрополиту а.Шептицькому
“…Росіяни атакують. Ми зазнали поразки. В районі Гнилої Липи точаться тяжкі бої…”
Із “Спогадів” о.Брусилова
“…Багата поміщицька садиба князя Радзивілла мала відбиток військового лихоліття: розкішні клумби витоптані, кущі жасмину та бузку поламані, ганок з колонами засмічено, кругом люди …, метушня – тут розташувався штаб російської 8-ї армії…Ось до ганку, ледь не розтоптавши людей, підлітає на коні козацький сотник. Сам почорнів від втоми, але обличчя сіяє. Він махає конвертом і кричить:“ Лист Його Високому сіятельству!” Розкривши конверт я проговорив рівним голосом, воліючи не показати своєї радості:“ Панове! Наші передові частини увійшли до Львова!” Від криків “Ура!” затремтіли стіни старої родової маєтності…”
Галицька битва завершилась поразкою для Австро-Угорщини, яка втратила близько 400 тис. вояків. Російські війська захопили більшу частину Галичини та Буковини. Вихід росіян до Карпат відкривав перед ними шлях до Угорщини.
Під час бойових дій 1914 року січові стрільці проявили себе добре підготовленими та надійними вояками в австро-угорських збройних формуваннях. Попередні плани австрійського командування – використовувати легіонерів як витратний матеріал з тим щоб поступово його позбутися у боях з противником – були змінені: січовикам почали доручати важливі ділянки фронту. Так, австрійське командування доручило українським січовим стрільцям оборону Ужоцького перевалу, який вони мужньо захищали з 25 по 28 вересня. Це було перше бойове хрещення січовиків, і вони витримали його з честю, не пропустивши ворога.
Відступаючи, австро-угорська влада розгорнула масштабні репресії проти українського населення, вважаючи, що причиною поразки була зрада українців, які нібито таємно допомагали росіянам. Наприклад, місцева влада Закарпаття повідомляла у Будапешт: «В українському народі помітні симпатії до росіян всюди проявляються, на їх прихід сподіваються». Тисячі людей за звинуваченням у зраді були відправлені в спеціальні табори в Австрії. Особливо відзначився жорстоким режимом табір Талергоф у Штірії, який називали «українською Голгофою», де лише від тифу загинуло понад 1 тис. осіб. Всього під час репресій було страчено майже 36 тис. українців.
У листопаді 1914 р. австро-угорські і російські війська після виснажливих боїв перейшли до оборони і до кінця року активних дій не вели.