Показники зовнішньої заборгованості у європейських країнах за 2008 – 2010 рр. [67]

Країни	Сукупний зовнішній борг до ВВП, %	Зовнішній борг уряду до ВВП, %	Зовнішній борг ЦБ до ВВП, %	Зовнішній приватний борг до ВВП, %	Міжнародна інвестиційна позиція до ВВП, %	Валютні резерви до сукупного зовнішнього боргу, %	Зовнішній борг до експорту, %
2008
Україна	56,60	6,66	2,63	47,31	-22,38	31,03	150,12
Іспанія	71,23	9,96	1,50	59,77	-37,56	1,77	399,15
Італія	50,01	22,87	0,01	27,13	-9,92	9,10	211,60
Португалія	135,26	-	-	-	-46,10	3,61	586,50
Греція	69,23	36,66	6,75	25,83	-34,21	1,40	849,48
Ірландія	423,81	14,73	11,35	397,73	-32,81	0,09	946,59
Ісландія	637,26	23,79	16,62	596,85	-46,76	3,19	2071,37
2009
Україна	88,01	15,17	5,29	67,55	-34,25	25,66	249,03
Іспанія	88,32	14,94	2,07	71,30	-49,16	2,18	601,02
Італія	62,40	27,38	0,01	35,00	-10,19	10,05	364,13
Португалія	159,35	-	-	-	-57,41	4,31	897,99
Греція	90,48	48,70	10,88	30,90	-44,28	1,85	1605,62
Ірландія	546,78	24,83	17,68	504,27	-51,88	0,18	1132,07
Ісландія	990,86	42,15	13,41	937,30	-29,04	3,23	2851,38
2010
Україна	76,56	14,18	4,29	58,10	-27,60	29,56	-
Іспанія	104,46	17,49	6,27	80,70	-54,18	2,20	-
Італія	72,38	33,45	0,04	38,89	-10,39	10,50	-
Португалія	147,53	32,11	21,13	94,30	-65,50	6,15	-
Греція	115,85	49,09	22,60	44,17	-58,13	1,71	-
Ірландія	692,20	31,89	26,17	634,17	-56,80	0,15	-
Ісландія	903,58	40,28	15,32	847,97	-23,42	3,65	-

Внаслідок проявів світової фінансової кризи 2008 р. міжнародні інвестори почали реагувати відстроченням своєї дебіторської заборгованості. Вимоги інвесторів не обминули і позичальників Греції – уряду та приватного сектору.

На початку 2010 р. боргові зобов’язання до оплати міжнародним інвесторам з боку Греції були оцінені в 72,1 млрд. доларів США. В квітні 2010 р. грецький уряд, не дивлячись на знов випущені ним довгострокові облігації під високі процентні ставки, оголосив про неможливість сплати за поточними зовнішніми і внутрішніми зобов’язаннями (дефіцит бюджету становив 13,6% від ВВП) і попросив допомоги в Європейського центрального банку і МВФ з метою погасити борги.

Наслідком цих подій стало ухвалення Європейською Комісією за сприяння МВФ Програми стабільності і зростання, згідно з якою Греція була вимушена піти на жорсткі фіскальні заходи – привести дефіцит бюджету до рівня 3% від ВВП. Міністерство фінансів Греції намітило цільові показники поступового зниження дефіциту бюджету – до 8,7% у 2010 р., до 5,6% у 2011 р., до 2,8% у 2012 р. та до 2% у 2013 р. Розпочатий курс урядових реформ призвів до широкомасштабних соціальних протестів навесні 2010 р. Заради того, щоб зберегти стабільність зони євро і не допустити неконтрольованого відтоку капіталу внаслідок зростаючої недовіри міжнародних інвесторів економікам країн уряди Латвії, Литви, Естонії (країн, що взяли орієнтир на швидке входження в Європейський валютний союз), Італії, Франції, Португалії одними з перших почали фіскальну рестрикцію, що потягнуло за собою невдоволення європейського суспільства. Не дивлячись на попереджувальні заходи, як урядова, так і приватна зовнішня заборгованість невпинно продовжила зростати у 2010 р. в Греції, Іспанії, Ірландії.

Як вказують в своїх роботах економісти Б. Айхенгрін, П. де Грауве, К. Райнхарт, Ч. Виплош ймовірність оголошення дефолту є дуже високою в Португалії, Ірландії та Іспанії. Р.Кабрал бачить єдиний вихід з ситуації – негайно розпочати процедуру реструктуризації публічних боргів в країнах Єврозони з критичним станом зовнішньої заборгованості. Звичайно, це призведе до кредитної рестрикції внаслідок зростання процентних ставок, поглиблення економічної рецесії і потенційних втрат кредиторів на спільному ринку ЄС, однак дасть хороші сигнали для кредитних ринків, а країни-дебітори в майбутньому вимушені будуть зіштовхнутись з вищими процентними ставками за новими кредитами і вищим ступенем відповідальності перед європейською спільнотою. Водночас економісти вважають, що на рівні Європейської Комісії та Ради ЄС необхідно директивно встановити більш жорсткі обмежувальні стелі зовнішньої публічної заборгованості для урядів країн зони євро та інших країн ЄС.

З таблиці 9.1 видно, що українська економіка виглядає фінансово досить стабільно порівняно з європейськими країнами з високим ступенем ризику ймовірності оголошення дефолту. Якщо у кризовий 2009 р. усі без винятку показники зовнішньої фінансової залежності суттєво погіршились для України, то вже у 2010 р. вони поступово стабілізуються [67].

Отже, сьогодні фактично усі країни залучають позикові ресурси і мають зовнішні непогашені борги; більшість із них є нетто боржниками, у тому числі і серед розвинутих країн.

Так, зовнішній борг США, які до середини 70-х років очолювали кредитне донорство у світі, за останні 10 років досяг 14,7 трлн. дол. США (станом на 01.04.2011 р.). Проте, зовнішньоборгова позиція США не викликає значних побоювань. Загальний зовнішній борг залишається меншим ніж ВВП країни, а зовнішній борг узагальненого уряду лише незначним чином перевищує 40% ВВП. Особливістю боргової позиції США є також те, що левова частка зовнішніх боргів є доларо-номінованими. Тобто країна, по суті, не може опинитися в дефолтному стані, пов’язаному з неспроможністю виконати свої зовнішні зобов’язання [68].