2. Види і класифікація ударів

Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути рис.2.1):

• удари військами (силами):

• оперативні;

• тактичні;

• вогневі удари:

• ракетні;

• ракетно-артилерійські;

• авіаційні.

В умовах застосування ядерної зброї можуть застосовуватися також ядерні удари.

3. Види маневру

Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Маневр проводиться за рішенням командира військової частини (підрозділу) в інтересах виконання завдань у бою.

Видами маневру є (рис. 2.2, 2.3):

• охоплення;

• обхід;

• відхід;

• маневр ударами;

• м аневр вогнем.

1. Маневр підрозділами

Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Охоплення здійснюється в щільній тактичній і вогневій взаємодії, обхід – у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом (далі – ТакПД).

Відхід – маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

2. Маневр вогнем

Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

Зосередженим називають вогонь декількох гармат БМП, гранатометів, кулеметів і т.д. , а також вогонь всіх вогневих засобів відділення, взводу, роти по одній важливій цілі або по частині бойового порядку противника. Зосередженням вогню досягається якомога швидше знищення або придушення противника.

Розподілом вогню називається такий вид маневру вогнем, при якому відділення або підрозділ одночасно веде вогонь по декількох окремих цілях.

Перенос вогню застосовується в тих випадках, коли ціль уражена і необхідно уразити іншу ціль, а також коли під час стрільби по цілі з'явилася нова, більш важлива, ціль, яку необхідно уразити негайно.

4. Класифікація вогню

Вогонь – ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, придушення, виснаження і руйнування. Вогонь (рис. 2.4) розрізняють за:

• тактичними завданнями, які вирішуються, – на знищення, при-душення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлен-ня тощо;

• видами зброї – зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (далі – БМП (БТР), артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів (далі – ПТРК), зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітних артилерійських комплексів (бойових машин, установок ) тощо;

• способами ведення – прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;

• напруженістю – короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо;

• напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний (рис. 2.5);

• способами стрільби – з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.;

• видами вогню – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.