2. Управління вогнем під час виконання завдання

Управління вогнем у ході виконання завдання включає:

• розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку їх важливості, визначення черговості ураження;

• вибір виду зброї і боєприпасів, види і способи ведення вогню (стрільби), цілевказання, постановку вогневих завдань;

• спостереження за результатами вогню і його корегування;

• контроль за витратою боєприпасів.

Розвідка наземних і повітряних цілей. Розвідка цілей противника ведеться спостерігачами, а в разі необхідності – усім особовим складом взводу (відділення, танка, обслуги) у призначених секторах. З БМП (БТР, танків) у всіх видах воєнних дій ведеться кругове спостереження. Сектори повинні забезпечити виявлення противника і призначаються залежно від розташування прицілів, приладів спостереження, бійниць і розміщення особового складу.

Порядок знищення цілей. У першу чергу знищуються протитанкові засоби, броньовані машини на передньому краї і в найближчій глибині, обслуги кулеметів і мінометів, снайпери, артилерійські корегувальники, авіанавідники і командири підрозділів противника. Вибір засобів ураження повинен забезпечити надійне знищення розвіданих цілей.

Постановка (уточнення) вогневих завдань. Під час постановки (уточнення) вогневих завдань командири вказують:

• кому (якому вогневому засобу);

• де (цілевказання);

• що (найменування цілі);

• завдання (знищення, придушення, зруйнування тощо).

Цілевказання може здійснюватися:

• від орієнтирів (місцевих предметів);

• від напрямку руху (атаки);

• за азимутальним покажчиком;

• трасуючими кулями і снарядами;

• розривами снарядів;

• сигнальними засобами;

• також наведенням приладів і зброї в ціль.

Цілевказання екіпажам вертольотів (літаків) здійснюється тільки за розпорядженням старшого командира методом позначення місця цілі вогнем стрілецької зброї і озброєнням БМП (БТР) трасуючими кулями (снарядами), а також з використанням технічних засобів наведення і цілевказання за наявності авіаційного навідника. Завдання на позначення місця цілі ставиться так, як вогневе завдання із указанням часу відкриття вогню.

Корегування вогню здійснюється від місця розташування цілі, орієнтирів (місцевих предметів) і розривів снарядів із указанням величини відхилення за дальністю і напрямком.

Контроль за витратою боєприпасів здійснює командир відділення. Про витрату половини і трьох чвертей боєкомплекту командир відділення зобов'язаний доповісти командиру взводу і, за можливістю, поповнити боєкомплект до норми.

2. Порядок управління відділенням

Командир відділення керує підлеглими командами, які подає голосом, сигнальними засобами та особистим прикладом, а в разі наявності засобів зв’язку використовує їх. Під час дій у пішому порядку він завжди перебуває з відділенням.

Усередині БМП (БТР) командир відділення управляє діями підлеглих командами по радіо (переговорному пристрою) голосом і встановленими сигналами.