НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ»

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ВІЙСЬКОВО-ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра загальновійськових та правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри загальновійськових та

правових дисциплін

полковник С.Ю.Поляков

« _____ » ___________________ 20­____р.

Навчальна дисципліна: ТАКТИКА

ЛЕКЦІЯ № 2

Блок змістовних модулів 1 «Тактична підготовка солдата та командира відділення»

Змістовий модуль 1.3 «Механізоване відділення в бою»

Заняття 1.3.1 «Механізоване відділення в бою. Робота командира відділення з організації бою»

Харків

Тема: Механізоване відділення в бою. Робота командира відділення з організації бою

Навчальний потік: курс факультету

Час:  80 хв.

Місце: лекційна аудиторія

Навчальні та виховні цiлi:

Вивчити:

• організацію і озброєння механізованого відділення Сухопутних військ України;

• дії механізованого відділення в обороні та в наступі;

• порядок і зміст роботи командира механізованого відділення щодо організації бою;

• способи і засоби управління механізованим відділенням в бою.

Виховувати:

• широкий оперативно-тактичний кругозір;

• зацікавленість щодо вивчення навчальної дисципліни.

Навчальні питання i розподілення часу (слайд 2):

№ з./п.	Зміст занять, навчальні питання	Час, хв.
І	Вступна частина	5
ІІ	Основна частина	70
	Організаційно-штатна структура та озброєння механізованого відділення.	30
	Загальні положення щодо організації бою механізованим відділенням.	30
	Робота командира відділення з організації бою.	10
ІІІ	Заключна частина	5

Навчально-матеріальне забезпечення: 

1. Діапроектор Infocus;

2. Слайди за темою лекції, підготовані за комп’ютерною програмою Microsoft PowerPoint;

3. Схеми.

Навчальна література :

1. Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина ІІІ. Взвод, відділення, екіпаж танка. — Київ: Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, 2010. — 260 с., 31 дод..

2. Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах: Методичний посібник. – Київ: ГУБП СВ України, 2002, – 48 с.;

3. Приемы и способы действий солдата в бою. — М.: Воениздат, 1982;

4. Посмітюх О.І., Полушкін О.В. Механізоване відділення у бою. – Львів: Львівський ВІ, 2004, - 91 с.

Зміст лекції

ВСТУП 7

1. Організаційно-штатна структура та озброєння механізованого відділення 8

1.1 Склад механізованого відділення 8

1.2 Озброєння механізованого відділення 8

1.2.1 Бойова машина піхоти БМП-2 8

1.2.2 Бронетранспортер БТР-80 10

1.2.3 Стрілецька зброя механізованого відділення 11

1.2.3.1 Автомат Калашникова АК-74 (рис 1.3, слайд 8) 11

1.2.3.2 Ручний кулемет Калашникова РПК-74 (рис 1.4, слайд 9) 12

1.2.3.3 Станковий кулемет Калашникова ПКМС (рис 1.5, слайд 10) 12

1.2.3.4 Снайперська гвинтівка Драгунова СВД (рис 1.6, слайд 11) 13

1.2.3.5 Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 (рис 1.7, слайд 12) 14

1.2.4 Екіпіровка військовослужбовців відділення 15

1.2.5 Обов’язки особового складу відділення 16

2. Загальні положення щодо організації бою механізованим відділенням 16

2.1 Форми застосування військових частин і підрозділів 16

2.2 Характеристика і складові бою (слайд 13) 16

2.2.1 Визначення і види бою 16

2.2.2 Види і класифікація ударів 17

2.2.3 Види маневру 18

2.2.3.1 Маневр підрозділами 18

2.2.3.2 Маневр вогнем 19

2.2.4 Класифікація вогню 19

2.3 Загальновійськовий бій і його характерні риси 21

2.4 Способи ведення загальновійськового бою 22

2.5 Основні принципи загальновійськового бою 22

2.5.1 Постійна бойова готовність 23

2.5.2 Відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям 23

2.5.3 Рішучість, активність і безперервність ведення бою 23

2.5.4 Організація і підтримання безперервної взаємодії 24

2.5.5 Раптовість дій і застосування військової хитрості (введення противника в оману) 24

2.5.6 Застосування маневру підрозділами, ударами та вогнем 24

2.5.7 Усебічне забезпечення бою 25

2.5.8 Повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання 25

2.5.9 Тверде і безперервне управління підрозділом 25

2.5.10 Захист військ 26

2.5.11 Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів 26

2.6 Види зброї 26

2.7 Шикування підрозділів при веденні тактичних дій 27

2.7.1 Похідний порядок 27

2.7.2 Передбойовий порядок 27

2.7.3 Бойовий порядок 27

2.7.3.1 Вимоги до бойового порядку 27

2.7.3.2 Складові бойового порядку механізованого взводу 28

2.7.3.3 Складові бойового порядку механізованого відділення 28

2.8 Підготовка загальновійськового бою 28

2.8.1 Організація майбутніх дій відділення 28

2.8.1.1 Загальний порядок роботи командира відділення після отримання бойового завдання 28

2.8.1.2 З’ясування завдання і оцінка обстановки 29

2.8.1.3 Бойовий наказ командира відділення 29

2.8.1.4 Організація взаємодії та управління 30

2.8.1.5 Організація забезпечення бойових дій 30

2.8.2 Підготовка підрозділу до виконання завдання 30

2.8.2.1 Підготовка особового складу 30

2.8.2.2 Підготовка озброєння і майна 30

2.8.3 Практична робота в підрозділі і контроль 31

2.9 Управління діями і вогнем відділення 31

2.9.1 Управління вогнем 31

2.9.1.1 Підготовка вогню 31

2.9.1.2 Управління вогнем під час виконання завдання 32

2.9.2 Порядок управління відділенням 33

2.9.2.1 Правила роботи на радіостанціях 33

2.9.2.2 Сигнали управління 33

2.9.2.3 Сигнали оповіщення 34

2.9.2.4 Порядок передачі сигналів, команд і постановки завдань по радіо 34

2.10 Доповідь старшому командиру 36

2.11 Оборонний бій механізованого відділення 36

2.11.1 Загальні положення 36

2.11.2 Механізоване відділення в обороні 37

2.11.2.1 Бойова позиція механізованого відділення 37

2.11.2.2 Бойовий порядок механізованого відділення в обороні 38

2.11.2.3 Інженерне обладнання бойової позиції відділення 39

2.11.2.4 Система вогню механізованого відділення 39

2.12 Наступальний бій механізованого відділення 40

2.12.1 Загальні положення 40

2.12.2 Механізоване відділення в наступі 41

2.12.2.1 Бойове завдання механізованого відділення 41

2.12.2.2 Бойовий порядок механізованого відділення 41

2.12.2.3 Особливості наступу механізованого відділення з ходу 42

2.12.2.4 Особливості наступу на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним 43

2.12.2.5 Атака 44

2.12.2.6 До переходу противника в наступ (слайд 36) на позиції відділення постійно несе службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника та знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець, який розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції. Решта особового складу залежно від обстановки проводить інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні бойової машини піхоти (бронетранспортера) або відпочиває. 51

2.12.2.7 Під час вогневої підготовки атаки (слайд 39) противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу ховається в щілини (бліндажі), на дні окопів і траншей або в бойовій машині піхоти (бронетранспортері) в готовності швидко зайняти свої місця на позиції. 52

2.12.2.8 Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) відділення негайно приготовляється до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї відділення. 52

2.12.2.9 По мірі підходу противника до переднього краю оборони (слайд 40) вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки та інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойової машини піхоти, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується. 52

2.12.2.10 У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення (слайд 41), ближній до нього солдат з підходом танка на відстань 25…30 м метає по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат приготовляється для знищення екіпажу, який залишає уражений танк. 53

2.12.2.11 З підходом піхоти противника до позицій на відстань 30…40 м (слайд 42) відділення закидає його гранатами. Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем впритул, гранатами та в рукопашній сутичці. Розповсюдження противника по траншеї і ходу сполучення повинно бути затримано вогнем та швидким установленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень. 53

2.12.2.12 Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем. 53

2.12.2.13 Бойова машина піхоти (слайд 43) веде вогонь самостійно і за командою (сигналом) командира відділення. У випадку обходу або вклинення противника в оборону бойова машина піхоти під прикриттям вогню відділення займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих позицій проводиться тільки за наказом командира взводу. 53

2.12.2.14 Після відбиття атаки противника (слайд 44) командир відділення зобов'язаний: перевірити стан особового складу і зброї відділення; поповнити ракети і боєприпаси; підготувати відділення до відбиття повторних атак; вжити заходів щодо відновлення траншеї і окопу для бойової машини піхоти (бронетранспортера); доповісти командиру взводу про результати бою. 53

2.13 Наступ 53

2.13.1 Загальні положення 53

2.13.2 Механізоване відділення в наступі 55

2.13.2.1 Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником (слайд 51) відділення починає з вихідної позиції (із траншеї, окопу). 55

2.13.2.2 Під час наступу з ходу (слайд 58) командир механізованого відділення з початком розгортання взводу у бойовий порядок виводить бойову машину піхоти (бронетранспортер) на свій напрямок, уточнює навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) і механіку-водію (водію) об'єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (напрямок наступу) місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення. 58