71

Витяг з наказу № 620 від 29.12.2003 року Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні

Рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню

I рівень – ЦРЛ і міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних з „низьким” ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим. Водночас вони мають:

• налагоджену систему визначення пацієнток високого ризику розвитку ускладнень перинатального періоду і скерування їх до установи вищого рівня;

• можливості діагностувати і забезпечити підтримувальне лікування непередбачених проблем матері і плода, що виникли під час пологів;

• можливості розпочати операцію кесарського розтину протягом 30 хв. після визначення необхідності її проведення;

• постійний запас препаратів крові, замінників крові та медикаментів для надання ургентної акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги;

• можливості надання анестезіологічної допомоги, а також проведення початкового (невідкладного) лабораторного обстеження цілодобово;

• можливості забезпечити надання медичної допомоги і догляд за здоровими доношеними новонародженими;

• можливості надати повну первинну реанімаційну допомогу, проводити кисневу терапію і стабілізувати життєві функції усіх немовлят, які народились в установі, до моменту їх переведення у лікарню вищого рівня.

I група динамічного спостереження (вагітні “низького” ризику розвитку ускладнень перинатального періоду).

II рівень – ЦРЛ і акушерські відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних “низького” і “високого” (за сукупністю факторів) ступеня ризику, а також виконують всі функції установ I рівня, в тому числі надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.

Установи II рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла > 1800 г (термін гестації ≥ 34 тиж.), які мають захворювання без значних порушень життєвих функцій.

І і ІІ група динамічного спостереження (вагітні “низького” та “високого” ризику розвитку ускладнень перинатального періоду).

III рівень – міський пологові будинки, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров`я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень за відсутності ВУЗів, які мають у своєму складі відділення інтенсивної терапії новонароджених та раннього неонатального нагляду; НДІ ПАГ АМН України.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних “вкрай високого” та “високого” ступеня перинатального ризику з важкою акушерською й екстрагенітальною патологією і надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим, а також виконують всі функції установ I-II рівня.

Установи III рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла ≤ 1800 г і терміном гестації ≤ 33 тиж. незалежно від наявної патології, а також усім новонародженим з важкими формами захворювань або будь-якими порушеннями життєвих функцій.

Додаток 2 до Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги

Вимоги до етики та деонтології в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці

Професійна діяльність лікарів-акушерів-гінекологів пов’язана з вирішенням складних деонтологічних питань: оскільки ситуації, що виникають під час консультування або надання медичної допомоги жінкам у зв’язку із зачаттям, виношуванням, народженням, вигодовуванням дитини, виникненням захворювань жіночих статевих органів стосуються інтимних сторін життя жінки та її оточуючих. Це вимагає від персоналу лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю дотримуватись в своїй роботі певних деонтологічних та морально-етичних правил, норм поведінки.

Процес пологів є серйозним стресовим фактором для жінок. Медичні працівники, що надають медичну допомогу під час вагітності та пологів, повинні пам’ятати про це і своїми діями створювати атмосферу спокою, довіри, впевненості у позитивному результаті пологів. Персоналом акушерського закладу вагітна жінка, роділля, породілля має сприйматись не як об’єкт проведення певних медичних маніпуляцій з метою її розродження, а, насамперед, як особистість і основний учасник у важливому моменті її життя – пологах.

На всіх етапах надання акушерської допомоги жінці забезпечується право на своєчасне отримання від медичних працівників інформації щодо стану її здоров’я та плода (новонародженого), всіх медичних втручань та обстежень, їх необхідності або доцільності, можливих наслідків. Така інформація надається лікарем, акушеркою або медичною сестрою в спокійній обстановці з урахуванням психологічного стану жінки (за її бажанням – конфіденційно). Після отримання інформації жінці пропонується дати згоду на проведення їй або її дитині медичних втручань.

З метою уникнення конфліктних ситуацій, ускладнень під час пологів та після пологового періоду процес надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим персоналом родопомічних закладів доцільно здійснювати на засадах взаєморозуміння з пацієнтами, поваги до них, залучення їх до прийняття рішень щодо тактики надання медичної допомоги. Нормальний психоемоційний стан вагітної, роділлі сприяє фізіологічному перебігу пологів та післяпологового періоду.

1. Питання психологічної підтримки жінки під час пологів, роль та завдання медичних працівників, які надають їй медичну допомогу.

1.1. Завданням медичних працівників, які беруть участь в пологах є створення спокійної, доброзичливої, психологічно комфортної для роділлі та осіб, які її супроводжують, обстановки, спостереження за станом роділлі і плода, надання своєчасного та необхідного обсягу медичної допомоги.

1.2. Під час пологів необхідно дотримуватись принципів конфіденційності та інтимності: в пологовому залі забезпечується знаходження однієї роділлі та її (за бажанням) членів родини, завданням яких є психологічна підтримка роділлі та медичний персонал, що безпосередньо веде пологи. Жінці також забезпечується право обрати людину для психологічної підтримки в пологах та повагу медичного персоналу до її вибору.

1.3. Під час пологів створюються умови постійного інформування та взаєморозуміння щодо перебігу пологів та необхідних медичних втручань.