5.2. Харківщина багатонаціональна

Харківську область населяють представники понад 110 націо­нальностей. Найчисельнішою є корінна національність – українці – за переписом 2001 р., 70,7 % усього населення. Росіяни – друга за кількістю група – 25,6 %. Третє місце посідають євреї – 0,4 %, білоруси – 0,5 %, вірмени – 0,4 %, азербайджанці – 0,2 %, татари – 0,19 %, молдовани – 0,12 %, грузини – 0,15 %, поляки – 0,09 %, цигани – 0,9 %, узбеки – 0,08 %, німці – 0,05 %, греки – 0,055 %, болгари – 0,04 %.

Вільно володіли українською мовою 73 % населення області, російською – 91 %. Вважали рідною мовою мову своєї національності 84 % мешканців (українці, росіяни, туркмени, цигани, азербайджанці). Чверть поляків вважали рідною мовою українську, а більшість євреїв, татар, греків, німців – російську.

За сприяння облдержадміністрації на Харківщині створено 48 на­ціонально-культурних товариств, які згуртовані в Асоціацію національно-культурних об’єднань Харківської області. Кожна з ор­ганізацій національно-культурних товариств утворена згідно з власним статутом, зареєстрованим у відповідних інстанціях Міністерства юстиції України. Товариства мають статус юри­дичної особи і створені на підставі вільного волевиявлення громадян певної національності, що об’єднуються за спільними інтересами.

Товариства беруть активну участь у роботі владних структур з аналізу стану міжнаціональних відносин у соціально-економічному та культурному житті в області й Україні в цілому, у розробленні науково обґрунтованих рекомендацій для вдоскона­лення державної політики у сфері міжнаціональних відносин. Головна робота проводиться безпосередньо в національно-культурних товариствах. Наведемо деякі приклади.

Таблиця 2

Національний склад Харківщини (2001 р.)

Центр азербайджанської культури «Хатаї» був заснований у 1990 р. як культурно-просвітницька організація. Метою орга­нізації є пропаганда національної культури, побуту, звичаїв серед українських азербайджанців. У Харкові мешкає біля 30 тис. азербайджанців. На території України є 23 подібні організації, створені на добровільних засадах. Усі вони керовані Асоціацією національних громад азербайджанців із центром у Києві. У Харкові існує азербайджанська недільна школа, вчителі якої отримують зарплатню з бюджету Київського району м. Харкова. Товариство має відділ культури, відділ спорту, гуманітарний, юридичний та міжнародний відділи, функціонує жіноча рада товариства. Є також футбольна команда «Хатаї». Завдяки роботі товариства у співпраці з управлінням Південної залізниці було відкрито пряме залізничне сполучення Баку – Харків, що полегшує українським азербайджанцям зв’язки з етнічною батьківщиною. Товариство проводить роботу зі святкування релігійних та культурних свят, головним із яких є День солідарності азербайджан­ців усього світу – 28 грудня, Новруз Байрамук – 21- 22 березня, День незалежності Азербайджанської республіки – 28 травня. Азербайджанська релігійна громада, об’єднуючи віруючих азербайджанців, відзначає релігійні свята, проводить традиційні обряди, має свій молитвений дім. У 1998 р. при «Хатаї» був відкритий молодіжний клуб, працює табір відпочинку юних азербайджанців. Конгрес азербайджанців України випускає свою газету «Голос Азербайджану». «Хатаї» має зв’язки із Швейцарією та Данією, бере участь у Всесвітньому азербайджанському конгресі. Головна проблема товариства – брак коштів для реалізації своїх планів та забезпечення біженців, які досі не отримали відповідного статусу.

Із 1991 р. функціонує татарське культурне товариство «Дустлик», яке об’єднує близько 8 тис. татар, з них активно працюють 80-100 людей. «Дустлик» не має свого друкованого органу, але активно співпрацює з республіканськими й обласними ЗМІ, висвітлюючи плідну діяльність у галузі відновлення та розвитку татарської культури, мови, історії й традицій. Належну увагу товариство приділяє вихованню дітей і молоді за культурологічним, етнографічним, релігійним, гуманітарним напрямками. Головна проблема товариства – це брак коштів на проведення заходів, оренду приміщень. Між представниками всіх національних організацій м. Харкова та товариством «Дустлик» підтримуються дружні стосунки, спілкуються вони між собою російською мовою.

Таблиця 3