
- •Розділ 1. Гроші і грошові системи
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Походження і необхідність грошей
- •Суть і вартість грошей
- •3. Форми функціонування грошей
- •4. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса
- •1. Суть та економічна основа грошового обігу
- •2. Потоки грошового обігу та їх балансування
- •3. Класифікація грошового обігу за економічним змістом і формою платежу
- •4. Маса грошей в обігу. Грошові агрегати і грошова база
- •5. Швидкість обігу грошей та його вплив на кількість грошей в обігу
- •6. Закон кількості грошей, необхідних для забезпечення обігу
- •7. Механізм поповнення маси грошей в обігу
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Сутність грошового ринку та особливості його функціонування
- •Потоки грошового ринку та їх характеристика
- •Класифікація грошового ринку:
- •1. За видами інструментів, які застосовуються для переміщення грошей від покупців до продавців:
- •2. За характером взаємозв'язків між суб'єктами грошового ринку, які реалізуються через потоки грошей та інструменти ринку:
- •3. За економічним призначенням грошових коштів, які купуються на ринку:
- •Попит на гроші та чинники, що на нього впливають
- •Пропозиція грошей та чинники, що на неї впливають
- •Тема 4. Грошові системи
- •Сутність грошової системи та її елементи
- •Види грошових систем та їх розвиток
- •1. Залежно від форми, в якій функціонують гроші, виділяють такі види грошових систем:
- •3. За характером регулювання національної валютної системи грошові системи можуть бути:
- •Створення та розвиток грошової системи України
- •Державне регулювання грошового обігу
- •Грошово-кредитна політика та її інструменти
- •Монетизація бюджетного дефіциту
- •Лекція 5. Інфляція і грошові реформи
- •Суть, види та закономірності розвитку інфляції
- •Загальні причини інфляції. Причини інфляції в Україні
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •Державне регулювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи
- •1. Суть валюти і валютних відносин. Класифікація валют
- •2. Валютний ринок та його класифікація. Операції на валютному ринку
- •3. Валютний курс та фактори, що впливають на його рівень
- •4. Валютні системи та валютна політика
- •5. Світова та міжнародні валютні системи
- •Еволюція Світової валютної системи
- •Лекція 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •1. Загальні основи теорії грошей. Номіналістична та металістична теорія грошей
- •2. Класична кількісна теорія грошей. Вклад і. Фішера в розвиток кількісної теорії грошей
- •Кон’юнктурна теорія цінностей грошей м.І. Тугана-Барановського
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Неокласичний варіант кількісної теорії грошей (Дж. М. Кейнс)
- •Сучасний монетаризм. Внесок Фрідмана у його формування
- •Розділ 2. Кредит і банки
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •1. Суть та функції кредиту
- •2. Принципи кредитування та умови банківського кредитування
- •3. Форми кредиту та його види
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку
- •9.1. Суть, призначення та види фінансового посередництва
- •9.2. Банки в ринковій економіці: види, принципи побудови та організаційна структура
- •9.3. Банківська система України: формування та основні функції
- •9.4. Небанківські фінансово-кредитні організації
- •Тема 10. Центральні банки в системі монетарного управління та банківського регулювання
- •Призначення, роль та основи організації центрального банку
- •2. Походження та розвиток центральних банків
- •Функції центрального банку
- •Грошово-кредитна політика центральних банків
- •Місце центрального банку в системі банківського регулювання та нагляду
- •Тема 11. Комерційні банки
- •1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •2. Пасивні операції банків. Формування власного капіталу комерційного банку та його значення. Залучення коштів комерційних банків, їх склад і характеристика
- •3. Активні операції комерційних банків, їх суть і класифікація
- •4. Банківські ризики і їх класифікація
- •Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні. Відносини мвф з Україною
- •2. Світовий банк. Структура світового банку. Фінансова діяльність світового банку
- •2.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Функції мбрр
- •2.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •2.3. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •2.3. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (багі)
- •3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації
- •4. Європейський банк реконструкції та розвитку. Статус банку. Інструменти єбрр
- •5. Банк міжнародних розрахунків. Функції бмр. Операції бмр. Комітети бмр
2. Класична кількісна теорія грошей. Вклад і. Фішера в розвиток кількісної теорії грошей
Класична кількісна теорія виникла в XVI—XVII ст. з метою пояснення впливу грошей на економічні процеси суспільства виключно кількісною величиною, зокрема зміною маси грошей в обігу. Характерною ознакою кількісної теорії є положення про вплив зміни кількості грошей на рівень ринкових цін і вартість грошей. Чим більше грошей в обігу, тим нижча їх вартість і вищі ринкові ціни і, навпаки, чим менша кількість грошей в обігу, тим вища їх вартість і нижчий рівень ринкових цін.
Впливаючи на ціни товарів і послуг, кількість грошей впливає і на всі інші економічні процеси: зростання номінального обсягу ВВП, національного доходу, платоспроможного попиту та ін.
Першим, хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів, був французький економіст Ж. Боден. У своєму трактаті «Відповідь на парадокси де Мальструа» він дійшов висновку, що високі ціни хоч і зумовлюються багатьма чинниками, проте основним серед них є збільшення кількості золота й срібла. Інші економісти XVI—XVII ст., розробляючи цю ідею Ж. Бодена, поступово перетворили її у прямолінійний і механічний варіант кількісної теорії, що обмежувався двома висхідними постулатами:
- постулатом причинності, за яким зростання товарних цін зумовлюється зростанням кількості грошей в обороті;
- постулатом пропорційності, за яким зростання товарних цін визначається зростанням маси грошей.
Важливий внесок у кількісну теорію зробив англійський економіст Дж. Локк. Він вважав, що вирішальним чинником, який регулює і визначає вартість грошей (у даному разі золота й срібла), є їх кількість. Цей висновок Дж. Локка був використаний ідеологами промислової буржуазії, що почала розвиватися, для критики меркантилізму. Вони протиставляли його прибічникам твердження, що нагромадження золота й срібла не може зробити націю багатшою, тому що результатом такого нагромадження буде знецінення дорогоцінних металів і зростання товарних цін. На їхню думку, справжнє багатство нації пов'язане не з мертвими запасами золота й срібла, як вважали маркантилісти, а зі створенням мануфактур, використанням у них живої праці. Відтак ідеї кількісної теорії сприяли розвінчанню меркантилізму та металістичної концепції грошей.
У період становлення капіталістичних відносин основні ідеї кількісної теорії найчіткіше сформулював та поглибив англійський економіст Д. Юм. У нарисі «Про гроші» (1752) він висунув і обґрунтував принцип, який у сучасній літературі називається «постулатом однорідності»: подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння абсолютного рівня всіх цін, виражених у грошах, але не зачіпає відносних мінових співвідношень окремих товарів. Своїм «постулатом однорідності» Д. Юм дав поштовх до формування концепції «нейтральності грошей» у ринковій економіці та екзогенного, нав 'язаного ззовні характеру зміни грошової маси в обігу, які ввійшли до арсеналу сучасної монетарної теорії взагалі.
Своїм дослідженням кількісної теорії Д. Юм зробив важливий внесок також у розвиток наукового уявлення про цінність грошей. Він висунув і обґрунтував ідею про представницький характер цінності грошей, згідно з якою:
1) гроші вступають в обіг без власної цінності, а набувають її в обігу внаслідок обміну певної маси грошей на певну масу товарів;
2) сформована в обігу цінність грошей визначається цінністю товарів, що реалізовані, і є суто умовною, а величина її залежить від кількості грошей в обігу: чим вона більша, тим менша маса товарної цінності буде припадати на одну грошову одиницю.
Тут Д. Юм, по суті, примкнув до номіналістичної теорії грошей, надав їй більшої реальності, чим зміцнив теоретичну базу подальшого розвитку кількісної теорії.
Роль кількісного фактора визнавали не тільки представники номіналістичної теорії, а й багато з тих дослідників, які стояли на позиціях трудової теорії вартості. Зокрема, класики політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо, які заклали основи трудової теорії і зробили значний внесок в обґрунтування трудової вартості грошей, разом з тим, як і послідовний кількісник Д. Юм, бачили в грошах лише технічного посередника в обміні товарів, недооцінюючи такі важливі їх функції, як міра цінності та засіб нагромадження. Тому цілком логічно, що вони не відкидали й постулатів кількісної теорії грошей, поширюючи її і на повноцінні гроші.
Певну роль кількісний фактор відігравав і в теорії грошей К. Маркса. Він однозначно визнавав залежність товарних цін від кількості грошей при неповноцінних паперових грошах. Що стосується повноцінних грошей, то К. Маркс, слідом за Т. Туком, вважав, що в обороті їх може бути лише певна, об'єктивно зумовлена рівнем цін кількість.
Найвідомішим прибічником і захисником класичної кількісної теорії уже в XIX ст. був американській економіст І. Фішер. Він повністю сприйняв класичні постулати цієї
теорії і спробував математично довести їх справедливість. У своїй роботі «Купівельна сила грошей» він запропонував формулу «рівняння обміну»:
,
де М— кількість грошей в обороті;
V— швидкість обігу грошей за певний період;
Р — середній рівень цін;
Q — фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані за цей період.
Справедливість цієї формули ні в кого не викликає сумніву, адже вона базується на товарообмінній операції, в якій сума грошового платежу завжди дорівнює грошовій оцінці проданого товару. А в сукупності цих операцій за певний період грошовий компонент (М • V) завжди буде відповідати товарному компоненту (Р • Q). Оскільки у рівнянні Фішера вся маса грошей (М) призначена для реалізації товарів і послуг (Р • Q), його концепція дістала назву «трансакційного варіанта».
З
наведеної
формули випливає, що
,
тобто рівень цін визначається трьома
чинниками:
1) масою грошей;
2) швидкістю їх обігу;
3) фізичним обсягом виробленого продукту, що певною мірою спростовувало постулати кількісної теорії.