- •Розділ 1. Гроші і грошові системи
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Походження і необхідність грошей
- •Суть і вартість грошей
- •3. Форми функціонування грошей
- •4. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса
- •1. Суть та економічна основа грошового обігу
- •2. Потоки грошового обігу та їх балансування
- •3. Класифікація грошового обігу за економічним змістом і формою платежу
- •4. Маса грошей в обігу. Грошові агрегати і грошова база
- •5. Швидкість обігу грошей та його вплив на кількість грошей в обігу
- •6. Закон кількості грошей, необхідних для забезпечення обігу
- •7. Механізм поповнення маси грошей в обігу
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Сутність грошового ринку та особливості його функціонування
- •Потоки грошового ринку та їх характеристика
- •Класифікація грошового ринку:
- •1. За видами інструментів, які застосовуються для переміщення грошей від покупців до продавців:
- •2. За характером взаємозв'язків між суб'єктами грошового ринку, які реалізуються через потоки грошей та інструменти ринку:
- •3. За економічним призначенням грошових коштів, які купуються на ринку:
- •Попит на гроші та чинники, що на нього впливають
- •Пропозиція грошей та чинники, що на неї впливають
- •Тема 4. Грошові системи
- •Сутність грошової системи та її елементи
- •Види грошових систем та їх розвиток
- •1. Залежно від форми, в якій функціонують гроші, виділяють такі види грошових систем:
- •3. За характером регулювання національної валютної системи грошові системи можуть бути:
- •Створення та розвиток грошової системи України
- •Державне регулювання грошового обігу
- •Грошово-кредитна політика та її інструменти
- •Монетизація бюджетного дефіциту
- •Лекція 5. Інфляція і грошові реформи
- •Суть, види та закономірності розвитку інфляції
- •Загальні причини інфляції. Причини інфляції в Україні
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •Державне регулювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи
- •1. Суть валюти і валютних відносин. Класифікація валют
- •2. Валютний ринок та його класифікація. Операції на валютному ринку
- •3. Валютний курс та фактори, що впливають на його рівень
- •4. Валютні системи та валютна політика
- •5. Світова та міжнародні валютні системи
- •Еволюція Світової валютної системи
- •Лекція 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •1. Загальні основи теорії грошей. Номіналістична та металістична теорія грошей
- •2. Класична кількісна теорія грошей. Вклад і. Фішера в розвиток кількісної теорії грошей
- •Кон’юнктурна теорія цінностей грошей м.І. Тугана-Барановського
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Неокласичний варіант кількісної теорії грошей (Дж. М. Кейнс)
- •Сучасний монетаризм. Внесок Фрідмана у його формування
- •Розділ 2. Кредит і банки
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •1. Суть та функції кредиту
- •2. Принципи кредитування та умови банківського кредитування
- •3. Форми кредиту та його види
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку
- •9.1. Суть, призначення та види фінансового посередництва
- •9.2. Банки в ринковій економіці: види, принципи побудови та організаційна структура
- •9.3. Банківська система України: формування та основні функції
- •9.4. Небанківські фінансово-кредитні організації
- •Тема 10. Центральні банки в системі монетарного управління та банківського регулювання
- •Призначення, роль та основи організації центрального банку
- •2. Походження та розвиток центральних банків
- •Функції центрального банку
- •Грошово-кредитна політика центральних банків
- •Місце центрального банку в системі банківського регулювання та нагляду
- •Тема 11. Комерційні банки
- •1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •2. Пасивні операції банків. Формування власного капіталу комерційного банку та його значення. Залучення коштів комерційних банків, їх склад і характеристика
- •3. Активні операції комерційних банків, їх суть і класифікація
- •4. Банківські ризики і їх класифікація
- •Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні. Відносини мвф з Україною
- •2. Світовий банк. Структура світового банку. Фінансова діяльність світового банку
- •2.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Функції мбрр
- •2.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •2.3. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •2.3. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (багі)
- •3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації
- •4. Європейський банк реконструкції та розвитку. Статус банку. Інструменти єбрр
- •5. Банк міжнародних розрахунків. Функції бмр. Операції бмр. Комітети бмр
Державне регулювання інфляції
Сучасна економічна наука двояко оцінює вплив інфляції на соціально-економічний розвиток. Більшість економістів визнає позитивний вплив повзучої інфляції на соціально-економічний розвиток. І лише на вищих стадіях вона набуває руйнівного характеру. Тому основна мета державного регулювання полягає в тому, щоб стримувати інфляцію в розумних межах.
Ефективний вплив збільшення грошової маси може відбуватися за таких умов:
1) в умовах вільної конкуренції діє механізм цін рівноваги. Тому під впливом додаткового попиту, що зумовлено додатковою кількістю грошей в обігу, підприємці будуть зацікавлені в розширенні виробництва товарів;
2) через збільшення попиту втягуються у сферу виробництва наявні на ринку резерви засобів виробництва і робочої сили;
а) вільний рух кредитного відсотка під впливом попиту і пропозиції на грошовому ринку дає можливість знижувати його в разі випуску в обіг додаткової маси грошей. Це призведе до зростання інвестицій і наступного розширення виробництва.
Сучасна антиінфляційна політика проводиться за такими напрямами:
Дефляційна політика.
Політика доходів.
Інтеграційна антиінфляційна політика (поєднання політики дефляцій і політики доходів).
Антиінфляційна політика в більшості країн з розвиненою ринковою економікою проводиться за кількома напрямами – дефляційної політики (регулювання попиту), політики доходів чи одним і другим напрямами одночасно.
Дефляційна політика включає ряд методів обмеження платоспроможного попиту через фіскально-бюджетний і кредитно-грошовий механізм. Щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються державні витрати. Це, зокрема, витрати на субсидії підприємствам, на соціальні потреби, на військово-промисловий комплекс. З метою вилучення з обігу зайвих грошей, посилюється податковий тиск на доходи, а також здійснюється реалізація державних позик.
Важливим інструментом політики дефляцій вважається кредитна рестрикція та пряме лімітування випуску готівки грошей в обігу. Для цього підвищується облікова ставка центрального банку, здійснюється регулювання відсоткової ставки за пасивними й активними операціями комерційних банків, збільшується норма обов'язкових резервів та інші заходи, що скорочують банківське кредитування економіки і цим стримується зростання грошової маси та платоспроможний попит. Така політика може негативно впливати на економічний розвиток виробництва. Політика доходів передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами. Такий контроль може зводиться до фіксації заробітної плати і цін на певному рівні (заморожування), або встановлення темпів їх зростання у певних межах.
Політика доходів передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами. Такий контроль може зводитися до фіксації заплати і цін на певному рівні («заморожування»), або встановлення темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту продуктивності праці або до того й іншого водночас.
Під впливом нових монетаристських ідей більшість країн відмовляється від прямого втручання держави в ціни і заробітну плату. Вони спрямовують свої антиінфляційні заходи на створення сприятливих умов для функціонування законів ринку і стимулювання приватного підприємництва. Такі заходи включають проведення антимонопольної політики, заохочення ринкової конкуренції, скорочення державних витрат на субсидії малорентабельним і слабо конкурентним підприємствам, введення гнучкої податкової політики, стимулювання підприємницької активності, зростання грошових заощаджень населення тощо. Усі ці заходи позитивно впливають на розвиток виробництва, підвищення його ефективності та продуктивності праці.