
- •6.110101 "Ветеринарна медицина"
- •Перелік тем, завдань і питань, які виносяться на самостійну роботу студентів
- •Теми самостійної аналітично-наукової роботи з дисципліни "Основи охорони праці"
- •Критерії оцінювання Самостійної роботи з дисципліни «Основи охорони праці»
- •Правове і нормативне регулювання охорони праці
- •Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •Охорона праці підлітків та інвалідів.
- •3. Нормування робочого часу та часу відпочинку.
- •Питання для самоконтролю
- •Правові та організаційні основи охорони праці
- •Питання для контролю
- •Література:
- •Організація охорони праці на підприємстві
- •Питання для контролю
- •Література:
- •Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •4. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •Питання для самоконтролю
- •Освітлення виробничих приміщень
- •Питання для контролю
- •Література:
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •Питання для контролю
- •Література:
- •Загальні вимоги безпеки
- •Питання для контрою
- •Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •Питання для контролю
- •Література:
- •Рекомендована література Базова
Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
спеціально уповноважений центральний орган з нагляду за охороною праці
(Державна служба промислової безпеки та гірничого нагляду);
спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці, і
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні й не підконтрольні.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законами України "Про охорону праці", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи.
4. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
Ст.41 ЗУ "Про охорону праці".
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.
Питання для самоконтролю
1. Система державного управління охороною праці в Україні.
2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.
3. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
4. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
5. Основні права державних інспекторів органів державного нагляду.
6. Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці.
7. Основні завдання, які покладаються на державний комітет України з нагляду за охороною праці.
9. Компетенції Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.
СР 5
Освітлення виробничих приміщень
1.Експлуатація освітлювальних установок.
2. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники.
3.Загальний підхід до проектування систем освітлення.
Мета роботи: ознайомитися з вимогами при експлуатації систем виробничого освітлення, з джерелами освітлення.
На основі набутих теоретичних знань студент повинен
знати:
джерела освітлення;
загальний підхід до проектування систем освітлення;
вміти:
підбирати необхідне освітлення.
Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття.
Надійність та ефективність природного і штучного освітлення залежить від своєчасності і ретельності їх обслуговування.
Освітлювальною електроустановкою називається спеціальний електротехнічний пристрій, призначений для освітлення територій, приміщень, будинків і споруд.
Освітлювальна електроустановка промислового підприємства являє собою складний комплекс, що складається з розподільних пристроїв, магістральних і групових електричних мереж, різних електроустановочних приладів, освітлювальної арматури (світильників) і джерел світла, а також підтримуючих конструкцій та кріпильних деталей. Характерною особливістю освітлювальних електроустановок є різноманітність схем, які застосовуються, і способів виконання електропроводок, конструкцій світильників та джерел світла. В сучасних потужних електроустановках застосовують складні пристрої автоматики і телеуправління.
Електричними джерелами світла є лампи розжарювання, люмінесцентні лампи низького тиску, ртутні лампи високого тиску. Світильники освітлювальних електроустановок призначені для освітлення об'єктів (предметів, робочих поверхонь, виробничих площ тощо), які знаходяться на відстані, що не перевищує, як правило, 25 м. Світильник складається з арматури і джерела світла. Джерело світла знаходиться всередині арматури, яка забезпечує необхідний розподіл світлового потоку джерела світла і захист його від механічних пошкоджень та впливу зовнішнього середовища.
Правильна експлуатація освітлювальних установок заключається в забезпеченні їх безперебійної роботи і підтримці необхідної освітленості кожного виробничого приміщення. Це досягається уважним обслуговуванням установок, регулярним чищенням освітлювальних приладів, своєчасною заміною ламп, що вийшли з ладу, виконанням поточного і капітального ремонтів.
Питання для контролю
Джерела штучного освітлення.
Періодичність чищення світильників.
Вимоги при проектуванні систем освітлення.
Література:
Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: навч.посібн. / В.Ц.Жидецький. - Львів:Укр.академія друкарства, 2006.- С.127-134.
Москальова В.М. Основи охорони праці: підручник / В.М.Москальова -К.: Професіонал, 2005. - С.251-260.
Трахтенберг І.М. Гігієна праці та виробнича санітарія: підручник / І.М.Трахтенберг. - Київ, 1998. – С.140-148.
СР 6
Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного, оптичного діапазону. Іонізуючі випромінювання
1.Електромагнітні поля.
2.Випромінювання радіочастотного діапазону
3.Випромінювання оптичного діапазону
4.Іонізуючі випромінювання
Мета роботи: вивчити шкідливі фактори (оптичні випромінювання, електромагнітні поля і випромінювання), їх вплив та засоби захисту від шкідливої дії на людину .
На основі набутих теоретичних знань студент повинен
знати:
основні поняття та характеристики електромагнітних випромінювань;
як визначаються рівні названих факторів та їх нормування;
як впливає випромінювання на організм людини;
заходи щодо зниження електромагнітних, лазерних випромінювань;
засоби індивідуального захисту.
вміти:
визначати рівні випромінювань;
нормувати ці показники;
застосовувати заходи щодо зниження рівнів електромагнітних, лазерних випромінювань;
використовувати засоби індивідуального захисту.
Найбільш розповсюдженими негативними факторами, які впливають на людину є електромагнітні випромінювання. Вони завдають великої шкоди здоров’ю та виробничій діяльності людини. В результаті негативних впливів, що виникають під дією перерахованих небезпек, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується виникнення травм, знижується продуктивність праці.