
- •49 Травлення
- •Травлення
- •План лекції
- •План лекції
- •6.2. Механізм секреції підшлункового соку
- •6.3. Секреція підшлункового соку на різні харчові речовини
- •1. Суть травлення
- •Еволюція травного тракту
- •2. Споживання корму. Механізми голоду і спраги
- •3. Травлення в ротовій порожнині
- •Вміст сечовини й електролітів у слині овець
- •4. Травлення в шлунку
- •4.1 Склад і реакція шлункового соку собаки
- •4.2 Секреція шлункового соку
- •Секреція шлункового соку на різні корми
- •4.3 Моторика шлунка
- •4.4 Перехід їжі зі шлунка у кишечник
- •Особливості шлункового травлення у сільськогосподарських тварин Шлункове травлення у коня
- •4.5. Шлункове травлення у свині
- •4.6. Травлення у шлунку кролика
- •4.7. Особливості шлункового травлення у жуйних
- •Шлункове травлення в молодняка у молочний та перехідний періоди
- •4.8. Жуйні періоди, їхній механізм і значення
- •4.9 Моторика передшлунків
- •4.10. Роль мікрофлори і мікрофауни у рубцевому травленні
- •4.11. Обмін вуглеводів у рубці
- •4.12. Обмін летких жирних кислот
- •4.13. Обмін азотовмісних сполук у рубці
- •4.14. Всмоктування у передшлунках
- •5. Травлення у сичугу.
- •6. Травлення в кишечнику Вивчення підшлункового соковиділення
- •6.1. Сік підшлункової залози.
- •6.2. Механізм секреції підшлункового соку
- •6.3. Секреція підшлункового соку на різні харчові речовини
- •Особливості секреції підшлункового соку у сільськогосподарських тварин
- •7. Жовч, її утворення і виділення
- •8. Кишковий сік
- •8.1. Механізм секреції кишкового соку
- •8.2. Секреція кишкового соку в сільськогосподарських тварин
- •9. Моторна функція кишечника
- •10. Процеси всмоктування в кишечнику та їх регуляція
- •10.1. Всмоктування в різних відділах травного тракту
- •10.2. Регуляція всмоктування
- •11. Травлення у товстому кишечнику
- •12. Функціональний взаємозв'язок різних відділів травного тракту
- •13. Особливості травлення в домашньої птиці
Секреція шлункового соку на різні корми
Як криві соковиділення, так і перетравлююча сила шлункового соку не залишаються постійними і залежать від кількості і якості їжі.
Роздивимося як приклад криві соковиділення на м'ясо, молоко і хліб. споживанні м'яса крива соковиділення, досягнувши свого максимуму в перший час, тримається на високому рівні і другий час. Це пояснюється тим, що при перетравленні м'яса швидко починають діяти хімічні подразники: екстрактивні речовини м'яса і продукти його перетравлення. Тому м'ясо швидко перетравлюється і переходить до кишечника, то вже з третьої години кількість соку починає швидко падати. Під час споживання хліба, секреція, досягнувши свого максимуму в перший час, починає різко падати. Це пов'язано з тим, що в хлібі мало хімічних подразників, а продукти перетравлення білків з'являються пізно, тому що рослинні білки перетравлюються повільно. Цим пояснюється і тривалість секреції під час споживання хліба (10 годин). Під час споживання молока відділення соку внаслідок того, що молоко є слабким подразником рецепторів ротової порожнини, а жир, якого багато в молоці, гальмує соковиділення, йде повільно і досягає максимуму до другого або третього часу. Починаючи з другої – третьої години зростає сокогонна дія продуктів перетравлення білків і нейтрального жиру. Завдяки цьому крива соковиділення в другу фазу тримається на високому рівні. Швидке перетравлення веде до швидкого припинення секреції. Через 5 – 6 годин соковиділення на молоко припиняється.
На різні сорти їжі виділяється і різний за кислотністю і перетравною силою шлунковий сік. Його кислотність найвища при споживанні м'яса – у середньому – 0,56 %, при споживанні молока – 0,49 %, при споживанні хліба – 0,47 %, а перетравна сила найбільша при споживанні хліба трохи менша при споживанні м'яса і низька під час споживання молока. Це залежить від того, що рослинні білки хліба важко гідролізується пепсином, а жир молока знижує травну силу шлункового соку.
Секреція залоз шлунка значно змінюється при зміні якості кормів, особливо при зміні його смакових якостей.
4.3 Моторика шлунка
У шлунку є три шари м'язів, розташовані в поздовжньому поперечному і косому напрямках. Скорочення цих м'язів викликає рух шлунка. У пілоричному відділі шлунка є два сфінктера – пілоричний і препілоричний. Ці сфінктери регулюють перехід вмісту шлунка в кишечник.
Для вивчення рухів шлунка користуються графічним записом або рентгеноскопією.
Вивчення рухової функції шлунка показало таке. При відсутності їжа в шлунку стінки його внаслідок тонусу м'язів стикаються один з одним. Вхідний отвір відкритий. Перші порції зі стравоходу потрапляють в область дна шлунка і поступово пошарово наповняють його порожнину. Пілоричний сфінктер у цей час закритий. При ковтанні стінки шлунка розслаблюються і нова порція їжі знаходить собі місце в шлунку.
Скорочення в шлунку подрозділяють на ритмічні (у вигляді хвиль, яки ідуть одна за одною) і тонічні (коли м’язи довгостроково залишаються напруженими). Ритмічні скорочення починаються в кардіальній частині шлунка і поширюються в напрямку до пілоричної. Найбільшої сили ці скорочення досягають у пілоричної частині, що призводить до відокремлювання цієї частини від іншої частини шлунка.
Ритмічні скорочення сприяють просуванню їжі в шлунку. Шари їжі, що прилягають до стінок шлунка, цими скороченнями поступово просуваються до пілоричної частини. Цьому сприяє і тонічне скорочення стінок шлунка, що створює високий тиск у його порожнині.
Вміст шлунка порціями переходить у пілоричну частину, де завдяки потужним скороченням відбувається його перемішування. Рухи шлунка під час процесу травлення пов'язані з подразненням його рецепторів хлористоводневою кислотою, а також помірним розтягом його їжею. На рух шлунка впливають і деякі хімічні речовини, як, наприклад, гістамін, продукти розщеплення білків, розчини солей.
Регуляція рухів шлунка здійснюється через нервову систему, причому по блукаючих нервах до шлунка йдуть стимулюючі імпульси, а по симпатичних – гальмуючі. На моторну функцію шлунка впливають фактори зовнішнього середовища – шум, подразнення тварини. Це вказує, що рух шлунка знаходиться під контролем великих півкуль головного мозку. У той же час, якщо перерізати нерви, що йдуть до шлунка, він продовжує скорочуватися. Можна спостерігати подібне скорочення і на смужці, яку вирізають зі стінки шлунка. Отже, непосмугованим м'язовим елементам шлунка притаманний автоматизм, здійснюваний як за рахунок розташованих тут нервових сплетень, так і за рахунок автоматії самих непосмугованих м'язів.