
- •49 Травлення
- •Травлення
- •План лекції
- •План лекції
- •6.2. Механізм секреції підшлункового соку
- •6.3. Секреція підшлункового соку на різні харчові речовини
- •1. Суть травлення
- •Еволюція травного тракту
- •2. Споживання корму. Механізми голоду і спраги
- •3. Травлення в ротовій порожнині
- •Вміст сечовини й електролітів у слині овець
- •4. Травлення в шлунку
- •4.1 Склад і реакція шлункового соку собаки
- •4.2 Секреція шлункового соку
- •Секреція шлункового соку на різні корми
- •4.3 Моторика шлунка
- •4.4 Перехід їжі зі шлунка у кишечник
- •Особливості шлункового травлення у сільськогосподарських тварин Шлункове травлення у коня
- •4.5. Шлункове травлення у свині
- •4.6. Травлення у шлунку кролика
- •4.7. Особливості шлункового травлення у жуйних
- •Шлункове травлення в молодняка у молочний та перехідний періоди
- •4.8. Жуйні періоди, їхній механізм і значення
- •4.9 Моторика передшлунків
- •4.10. Роль мікрофлори і мікрофауни у рубцевому травленні
- •4.11. Обмін вуглеводів у рубці
- •4.12. Обмін летких жирних кислот
- •4.13. Обмін азотовмісних сполук у рубці
- •4.14. Всмоктування у передшлунках
- •5. Травлення у сичугу.
- •6. Травлення в кишечнику Вивчення підшлункового соковиділення
- •6.1. Сік підшлункової залози.
- •6.2. Механізм секреції підшлункового соку
- •6.3. Секреція підшлункового соку на різні харчові речовини
- •Особливості секреції підшлункового соку у сільськогосподарських тварин
- •7. Жовч, її утворення і виділення
- •8. Кишковий сік
- •8.1. Механізм секреції кишкового соку
- •8.2. Секреція кишкового соку в сільськогосподарських тварин
- •9. Моторна функція кишечника
- •10. Процеси всмоктування в кишечнику та їх регуляція
- •10.1. Всмоктування в різних відділах травного тракту
- •10.2. Регуляція всмоктування
- •11. Травлення у товстому кишечнику
- •12. Функціональний взаємозв'язок різних відділів травного тракту
- •13. Особливості травлення в домашньої птиці
4.9 Моторика передшлунків
Розвиток передшлунків супроводжується виникненням координованих механічних рухових процесів, які є важливим елементом роботи цього відділу травного тракту жуйних. Закономірно повторювані рухи передшлунків мають вирішальне значення для нормального проходження біохімічних процесів травлення і тим самим для загального стану і продуктивності жуйних. За допомогою центральної координації здійснюється рух сітки і рубця, відригування газів, жуйка, транспорт рідин і секреція слини.
Перемішування їжі і просування її від переддвір'я рубця до сичуга відбувається завдяки потужним скороченням м'язів передшлунків. Стравохідний жолоб і сітка скорочується одночасно. Скорочення сітки відбуваються в дві фази. У першу фазу сітка зменшується в розмірах приблизно на 50 %, потім злегка розслаблюється, після чого знову скорочується. При другій фазі порожнина сітки стискується майже цілком. Потім наступає розслаблення сітки. Двофазне скорочення сітки повторюються кожні 30 – 60 с. Під час відригування відбувається додаткове скорочення сітки і стравохідного жолоба. Після годівлі рух посилюється до 12 скорочень за 5 хв., а через годину після годівлі повертається до норми (6 – 7 скорочень за 5 хвилин).
Під час скорочення сітки вміст її виштовхується в переддвір'я рубця і частково в книжку. Потужністю скорочень сітки можна пояснити "вбивання" сторонніх тіл, що потрапили в сітку, через діафрагму в грудну порожнину і м'яз серця.
Слідом за скороченням стравохідного жолоба і сітки відбувається скорочення рубця. Скорочення рубця відбувається у формі почергового стягування його відділів. Кожний відділ під час скорочення зменшується в обсязі і частково вичавлює вміст у сусідній відділ, що до цього моменту знаходилася в розслабленому стані. Послідовність скорочення рубця така: переддвірь'я, дорзальний мішок, вентральний мішок, каудодорзальний сліпий виступ, каудовентральний сліпий виступ.
Перехід харчових мас із сітки в книжку відбувається в момент скорочення стравохідного жолоба і сітки. Значення книжки полягає в тому, що у ній всмоктується біля 60 – 70 % води ( 100 із 160 л), відбувається всмоктування мінеральних речовин, бікарбонатів.
Регуляція моторної діяльності передшлунків здійснюється рефлекторним шляхом. Під час прийому корму, жуйки і при умовно-рефлекторному харчовому збудженні відбувається виражене частішання скорочення передшлунків. Моторна діяльність передшлунків знижується в нічні часи, особливо в період сну.
У регуляції моторики передшлунків певне значення мають інтероцептивні взаємовідносини між різноманітними відділами шлунково-кишкового тракту. При наповненні передшлунків посилюється їхня моторна діяльність, а при наповненні сичуга, тонкого і навіть товстого кишечника відзначають гальмування скорочень сітки, рубця і книжки і зменшення евакуації вмісту. Моторна діяльність передшлунків залежить від фізичних і хімічних властивостей вмісту. Грубий вміст посилює моторику передшлунків.
Блукаючі нерви є чутливими і руховими для передшлунків. Двостороння перерізка цих нервів викликає атонію передшлунків і загибель тварини. Нервові центри моторної діяльності передшлунків розташовані в різних структурах головного мозку, починаючи від довгастого і закінчуючи корою великих півкуль. На скорочення передшлунків впливають ретикулярна формація стовбура мозку, гіпоталамус, таламус, гіппокамп, підкіркові вузли, лімбічна кора і премоторна зона кори головного мозку.
Для нормального функціонування рубця в ньому повинне знаходитися велика кількість рідини. Цим пояснюється багата секреція слини в жуйних. Вівці виділяють від 6 до 10, а велика рогата худоба 90 – 200 л слини за добу. У основному це забезпечується безупинною секрецією привушних слинних залоз. Крім цього слина виконує такі функції:
Нейтралізує кислий вміст рубця. Слина корови, що виділяється за 24 години, містить 300 – 350 г бікарбонату натрію, спроможного нейтралізувати 56 – 65 л 0,1 н розчину хлористоводневої кислоти. Крім бікарбонату натрію буферні властивості має також фосфат натрію, який є в слині . Рівень фосфатів у слині в 10 разів вище, ніж у крові. Кількість лугу, що виділяється слиною овець спроможне нейтралізувати третину масних кислот, що утворяться в рубці.
Багата секреція паротидної слини з низьким поверхневим натягом протистоїть розвитку тимпанії в жуйних.
Велике значення в підтримці активності рубцевої мікрофлори має аскорбінова кислота слини. Корова, що виділяє щодня 50 л слини, віддає в рубець біля 86 мг аскорбінової кислоти, що стимулює розвиток певних мікроорганізмів рубцевої популяції.
З слиною в рубець надходить сечовина і білки в об’ємі до 10 % добової потреби. У результаті багатого слиновиділення і ряду інших факторів, у передшлунках жуйних створюється рідке середовище, необхідне для розвитку мікробної популяції.