4.9 Моторика передшлунків

Розвиток передшлунків супроводжується виникненням координованих механічних рухових процесів, які є важливим елементом роботи цього відділу травного тракту жуйних. Закономірно повторювані рухи передшлунків мають вирішальне значення для нормального проходження біохімічних процесів травлення і тим самим для загального стану і продуктивності жуйних. За допомогою центральної координації здійснюється рух сітки і рубця, відригування газів, жуйка, транспорт рідин і секреція слини.

Перемішування їжі і просування її від переддвір'я рубця до сичуга відбувається завдяки потужним скороченням м'язів передшлунків. Стравохідний жолоб і сітка скорочується одночасно. Скорочення сітки відбуваються в дві фази. У першу фазу сітка зменшується в розмірах приблизно на 50 %, потім злегка розслаблюється, після чого знову скорочується. При другій фазі порожнина сітки стискується майже цілком. Потім наступає розслаблення сітки. Двофазне скорочення сітки повторюються кожні 30 – 60 с. Під час відригування відбувається додаткове скорочення сітки і стравохідного жолоба. Після годівлі рух посилюється до 12 скорочень за 5 хв., а через годину після годівлі повертається до норми (6 – 7 скорочень за 5 хвилин).

Під час скорочення сітки вміст її виштовхується в переддвір'я рубця і частково в книжку. Потужністю скорочень сітки можна пояснити "вбивання" сторонніх тіл, що потрапили в сітку, через діафрагму в грудну порожнину і м'яз серця.

Слідом за скороченням стравохідного жолоба і сітки відбувається скорочення рубця. Скорочення рубця відбувається у формі почергового стягування його відділів. Кожний відділ під час скорочення зменшується в обсязі і частково вичавлює вміст у сусідній відділ, що до цього моменту знаходилася в розслабленому стані. Послідовність скорочення рубця така: переддвірь'я, дорзальний мішок, вентральний мішок, каудодорзальний сліпий виступ, каудовентральний сліпий виступ.

Перехід харчових мас із сітки в книжку відбувається в момент скорочення стравохідного жолоба і сітки. Значення книжки полягає в тому, що у ній всмоктується біля 60 – 70 % води ( 100 із 160 л), відбувається всмоктування мінеральних речовин, бікарбонатів.

Регуляція моторної діяльності передшлунків здійснюється рефлекторним шляхом. Під час прийому корму, жуйки і при умовно-рефлекторному харчовому збудженні відбувається виражене частішання скорочення передшлунків. Моторна діяльність передшлунків знижується в нічні часи, особливо в період сну.

У регуляції моторики передшлунків певне значення мають інтероцептивні взаємовідносини між різноманітними відділами шлунково-кишкового тракту. При наповненні передшлунків посилюється їхня моторна діяльність, а при наповненні сичуга, тонкого і навіть товстого кишечника відзначають гальмування скорочень сітки, рубця і книжки і зменшення евакуації вмісту. Моторна діяльність передшлунків залежить від фізичних і хімічних властивостей вмісту. Грубий вміст посилює моторику передшлунків.

Блукаючі нерви є чутливими і руховими для передшлунків. Двостороння перерізка цих нервів викликає атонію передшлунків і загибель тварини. Нервові центри моторної діяльності передшлунків розташовані в різних структурах головного мозку, починаючи від довгастого і закінчуючи корою великих півкуль. На скорочення передшлунків впливають ретикулярна формація стовбура мозку, гіпоталамус, таламус, гіппокамп, підкіркові вузли, лімбічна кора і премоторна зона кори головного мозку.

Для нормального функціонування рубця в ньому повинне знаходитися велика кількість рідини. Цим пояснюється багата секреція слини в жуйних. Вівці виділяють від 6 до 10, а велика рогата худоба 90 – 200 л слини за добу. У основному це забезпечується безупинною секрецією привушних слинних залоз. Крім цього слина виконує такі функції:

1. Нейтралізує кислий вміст рубця. Слина корови, що виділяється за 24 години, містить 300 – 350 г бікарбонату натрію, спроможного нейтралізувати 56 – 65 л 0,1 н розчину хлористоводневої кислоти. Крім бікарбонату натрію буферні властивості має також фосфат натрію, який є в слині . Рівень фосфатів у слині в 10 разів вище, ніж у крові. Кількість лугу, що виділяється слиною овець спроможне нейтралізувати третину масних кислот, що утворяться в рубці.

2. Багата секреція паротидної слини з низьким поверхневим натягом протистоїть розвитку тимпанії в жуйних.

3. Велике значення в підтримці активності рубцевої мікрофлори має аскорбінова кислота слини. Корова, що виділяє щодня 50 л слини, віддає в рубець біля 86 мг аскорбінової кислоти, що стимулює розвиток певних мікроорганізмів рубцевої популяції.

4. З слиною в рубець надходить сечовина і білки в об’ємі до 10 % добової потреби. У результаті багатого слиновиділення і ряду інших факторів, у передшлунках жуйних створюється рідке середовище, необхідне для розвитку мікробної популяції.