4.6. Травлення у шлунку кролика

Шлунок кролика однокамерний, стравохідно-кишкового типу. Має підковоподібну форму завдяки розширеному куполу і витягнутому пілоричному відділу. Беззалозиста і кардинальна зони невеликі. Основну частину слизової займає фундальна зона, верхня частина якої утворює сліпий мішок. У слизової мішка залози представлені в основному головними клітинами, соляна кислота практично відсутня (рН 6,2 – 6,4). Пілорична зона приблизно в 3 рази менше фундальної, від якої вона відділена серпоподібною складкою. Об’єм шлунка в дорослих кроликів складає 130 – 160 мл, що менше обсягу сліпої кишки (200 – 230 мл).

Кролики – тварини в основному травоїдні. Перетравлення клітковини, що відбувається в їхній сліпій кишці шляхом бродіння, малоефективне внаслідок низької абсорбції продуктів ферментації. Це компенсується шляхом копрофагії, тобто поїдання власних фекаліїв. У кроликів як і в інших гризунів, у сліпій кишці, крім звичайного твердого кала, формуються особливого типу фекалії (більш м'які, світлі і великі), які тварини не роняють, а заковтують з анального отвору.

У шлунку м'які фекалії не мішаються з кормом, а розташовуються окремо у вигляді катишків у сліпому мішку. Покриті оболонкою, що складається з мікроорганізмів, перемішаних із неперетравленими рослинними клітинами, м'які фекалії піддаються в шлунку бродінню протягом декількох годин. Потім нижні шари вмісту насичуються кислим шлунковим соком і мікроорганізми – симбіонти гинуть. Основні продукти бродіння – леткі жирні кислоти і молочна кислота – засвоюються організмом.

Відсутність природної копрофагії знижує перетравлюємість целюлози й утилізацію білків. У шлунковому вмісті при цьому виявляється менше сухої речовини.

Шлунковий сік у кроликів виділяється безупинно, оскільки шлунок практично не буває порожнім. Загальна кількість соку за добу 75 – 150 мл. Чистий сік з ізольованого шлуночка донної частини має рН 0,7 – 1,2, містить пепсиноген і соляну кислоту (0,20 – 0,35%), в основному вільну. Величина рН змішаного вмісту шлунка коливається в межах 2,2 – 2,5.

При традиційній годівлі кроликів грубими, соковитими і концентрованими кормами половина вмісту шлунка переварюється й евакуюється в кишечник у середньому за 4 – 6 годин.

4.7. Особливості шлункового травлення у жуйних

Основними кормами жуйних є корми з великим вмістом клітковини і малим вмістом білків. Вони важко перетравлюються в травному тракті і погано використовуються організмом. Щоб одержати достатню кількість живильних речовин, тварини повинні поїдати рослинні корму у великих об’ємах. Тому істотною особливістю організму жуйних є наявність у їхньому травному тракті містких відділень, де об'ємний рослинний корм обробляється травними соками і зброджується.

У травоїдних, що мають однокамерний шлунок (кінь), цю функцію виконують сліпа та ободова кишки, а в жуйних (велика рогата худоба, кози, вівця, буйволи, північні олені) і верблюдів, - передшлунки, рубець, сітка, книжка (у мозоленогих книжки немає ).

У передшлунках перетравлюється і всмоктується основна частина поживних речовин. Неперетравлений корм, а також велика кількість бактеріального білка, полісахаридів і ліпідів, бактерій надходить у відділи травного тракту, що лежать нижче. Перший і найбільш важливий відділ, де починається інтенсивне перетравлення цих речовин, це – сичуг – справжній шлунок у жуйних, на відміну від попередніх відділів забезпечений секреторними залозами, що продукують шлунковий сік. Сік, що секретується залозами сичуга, за складом майже такий же, як шлунковий сік моногастричних тварин, але в зв'язку з наявністю передшлунків секреторна функція сичуга помітно відрізняється від останніх.

Об’єми камер шлунків жуйних змінюються з віком і характером годівлі. У новонароджених жуйних, під час харчування молоком, перші три камери маленькі, а сичуг відносно великий. У цей період об’єм сичуга у 2,6 рази перевищує об’єм рубця. В міру росту тварини і поїдання грубих рослинних кормів, що потребують бактеріального перетравлення, починають посилено розвиватися рубець і сітка. У тримісячних телят об’єм передшлунків у 3 раз перевищує об'єм сичуга. У дорослих тварин рубець складає біля 80 % ємності всього шлунка, сітка – 5 %, книжка – 7 – 8 % і сичуг – 7 – 8 %.

Таким чином, у дорослих тварин, для яких перетравлення корму шляхом бродіння має основне значення, рубець перетворюється в добре розвинуту бродильну камеру і за своїми розмірами набагато перевершує всі інші відділи шлунка. Ємкість рубця коливається від 100 до 300 л у корів і від 10 до 20 л у овець. Рубець сполучається з сіткою за допомогою рубцево-сіткового отвору. Слизова оболонка рубця позбавлена залоз і покрита сосочками, особливо сильно розвитими у вентральному мішку.

У новонароджених сосочки не розвиті. Ріст їх посилюється в міру розвитку бродильних процесів у рубці. Сосочки значно збільшують поверхню рубцевої стінки, необхідну для всмоктування продуктів перетравлення корму.