Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи з охорони праці.

Завдання 1. (Оцінюється в 1б.)

Згідно з методикою інтегрального бального оцінювання важкості праці розроблена таблиця з критеріями бального оцінювання санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється від одного до шести балів, залежно від його кількісного значення, що відповідає кількості категорій важкості праці (підручник Керб Л.П. Основи охорони праці стр. 207 - 208). Так, один бал одержують ті елементи, значення яких відповідають стандартам або нижчі за санітарні норми і гранично допустимі рівні (концентрації), два бали — ті, що відповідають гранично допустимим рів­ням (концентраціям). Вищі бали диференціюються залежно від величини перевищення норм або кратності перевищення гранично допустимого рівня (концентрації). Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою:

де — величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найбільше балів;  — арифметична сума величини рівнів усіх елементів за винятком ; п — загальна кількість факторів.

Якщо питома вага дії того чи іншого елемента умов праці менше за восьмигодинну зміну, оцінювання елемента умов праці визначається за формулою:

, де — максимальне оцінювання елемента умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів; t — час дії елемента в частках робочої зміни.

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості (табл.1).

Таблиця 1

Категорія важкості праці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Інтегральна бальна оцінка	до 18	від 19 до 33	від 34 до 45	від 46 до 53	від 54 до 58	від 59 до 69
Доплати за умови праці	—	—	4—8 %	12—16 %	20 %	24 %

Завдання 2. (Оцінюється в 1б.)

Для виконання цього завдання приймаємо, що спочатку в приміщенні була температура така ж, як і зовні (літній період), і вона піднялась до температури повітря, що видаляється із приміщення. Кількість тепла (Q, Дж), яке виділяється у приміщенні за одну годину, дорівнює

де 3600 – кількість секунд в часі, сек.;

W - сумарна потужність джерел виділення тепла, Вт ( );

N - кількість джерел виділення тепла (кількість людей у приміщенні);

g - потужність виділення тепла однією особою, яка коливається в межах від 100 до 230 Вт залежно від фізичного навантаження.

Це тепло йде на нагрівання повітря, яке було у приміщенні об'ємом V, і нагрівання повітря, яке надійшло в приміщення за одну годину. Отже, за цей час об'єм повітря, яке нагрілося до температури Т₂, становить V+KV.

Кількість тепла, яка йде на нагрівання повітря з теплоємністю С і масою від температури Т1 до температури Т2 визначається за формулою

Об'єм повітря пов'язаний з його масою формулою:

де - густина повітря.

Прирівнюючи праві частини рівнянь, що описують кількість виділеного тепла і тепла, що пішло на нагрівання повітря, знаходимо шукану різницю температур:

Завдання 3. (Оцінюється в 1б.)

Коефіцієнт стану умов праці К_УП характеризує міру відповідності фактичних умов праці нормативним. У зв’язку з тим, що не всі елементи умов праці можна оцінити кількісно, для розрахунку показника стану умов праці беруть тільки ті, які можна виміряти і які з них справляють істотний вплив на здоров’я і працездатність людей:

де а₁, а₂, а_n — індекси відповідності фактичних умов праці нормативним для кожного фактора; n — кількість елементів.

Нормою показника є , якщо показник , то умови праці потребують покращення.

Завдання 4. (Оцінюється в 1б.)

Коефіцієнт частоти травматизму (К_чт) визначається за формулою:

де N — кількість нещасних випадків, що призвели до втрати працездатності працюючого більш ніж на один день;

Ч_ср — середньооблікова чисельність працівників підприємства.

Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

Коефіцієнт тяжкості травматизму (К_тт) обчислюється за формулою:

де Д — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;

N — кількість нещасних випадків, що призвели до втрати працездатності працюючого більш ніж на один день.

Коефіцієнт непрацездатності внаслідок травматизму (П_нт) (виробничих витрат (К_вв)) визначається за формулою:

де Д — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;

N — кількість нещасних випадків, що призвели до втрати працездатності працюючого більш ніж на один день

Ч_ср — середньооблікова чисельність працівників підприємства.

Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

Коефіцієнт частоти профзахворювань (К_чз)визначається за формулою:

де N_з — кількість випадків профзахворювань;

Ч_ср — середньооблікова чисельність працівників підприємства.

Даний показник визначається на 100 осіб облікової чисельності працівників.

Коефіцієнт тривалості профзахворювань (К_тз) обчислюється за формулою:

де Д_з — число днів захворювань за звітній період;

N_з — кількість випадків профзахворювань.

Коефіцієнт непрацездатності внаслідок профзахворювань (П_нз) визначається за формулою:

де Д_з — число днів захворювань за звітній період;

N_з — кількість випадків профзахворювань;

Ч_ср — середньооблікова чисельність працівників підприємства.

Даний показник визначається на 100 осіб облікової чисельності працівників.

При аналізі стану охорони праці необхідно звернути увагу на показники непрацездатності.