Купування шлуночкової пароксизмальної тахікардії [Американська асоціація серця, 2002]

Крок 1

Лідокаїн в/в струминно 1-1,5 мг/кг маси тіла впродовж 2-5 хв. Надалі лі-докаїн вводять повторно з інтервалами 5-Ю хв по 0,5-0,75 мг/кг, але не пере­вищуючи сумарної дози 3 мг/кг

Крок 2

Новокаїнамід (тільки інфузійно!) зі швидкістю 20-30 мг/хв (1 ампулу — 1 г менше ніж за 30 хв), не перевищуючи сумарну дозу 17 мг/кг. Інфузію припиняють при виникненні гіпотонії, а також при збільшенні тривалості QRS на 50%, інтервалу Q-T — на 25%

Крок З

Бретилія тозилат — 5-10 мг/кг маси тіла за 8-10 хв. Приблизно 7-14 ам­пул препарату (при масі тіла хворого 70 кг) розчиняють в 50 мл 5%-ного розчину глюкози і вводять в/в крапельно

Аміодарон вводять спочатку 300-450 мг в/в струминно до 2000 мг/добу і якщо він ефективний, потім переходять на пероральний прийом.

При ідіопатичій шлуночковій ПТ з комплексами типу БПНПГ та відхилен­ням електричної вісі серця вліво (рис. 2.8) найбільш ефективне призначення верапаміла 10 мг в/в чи 240-320 мг перорально.

Стандарти невідкладної терапії резистентної форми шлуночкової пароксизмальної тахікардії типу «пірует»

Крок1

Сірчанокисла магнезія 10 мл 10%-ного розчину в/в струминно, потім 80 мл 25%-ного розчину сірчанокислої магнезії на 400 мл ізотонічного роз­чину натрію хлориду в/в крапельно

Крок 2 Монотерапія

1. Лідокаїн — 1 мг/кг м.т., 200 мг в/в струминно, потім 400 мг в/м кожні 3-6 год

2. Мекситил (мексаритм) — 250 мг в/в струминно

3. Верапаміл — 5-10 мг в/в струминно

Крок З Комбінована терапія

1. Сірчанокисла магнезія + верапаміл + панангін

2. Лідокаїн + верапаміл + панангін

3. Сірчанокисла магнезія + мекситил + панангін

4. Мекситил + панангін

Крок 4

1. ЕІТ більш ефективна, ніж медикаментозне лікування

2. За терміновими показаннями купування аритмії розпочинають з ЕІТ

Фібриляція та тріпотіння передсердь

Частота виникнення цього порушення ритму серця за попередніми розра­хунками становить 0,4% у загальній популяції та збільшується з віком. Ішеміч­ний інсульт у пацієнтів з цією патологією в середньому трапляється в 2-7 раз вище, ніж без неї.

Визначення. Фібриляція передсердь (ФП) — дуже часта, хаотична діяль­ність волокон передсердь з частотою імпульсів у передсердях 350-600 за 1 хв, які затримуються в АВ-вузлі і викликають неритмічне скорочення шлуночків.

Етіологія. ФП часто зустрічається при IXC (IM, стенокардії, постінфар­ктному кардіосклерозі), кардіоміопатіях, тиреотоксикозі, набутих і вроджених вадах серця, міокардитах, синдромі WPW і СССВ, алкогольному ураженні міокарда, ТЕЛА тощо.

Патогенез. Перша теорія ФП — розвиток колового руху хвилі збудження, направлення якого постійно змінюється.

Друга — в передсердях виникає один чи декілька вогнищ ектопічного збудження, з частотою 350 імпульсів за 1 хв і більше.

Класифікація різних форм ФП [AAC/AHA/ESC 2006 Gwidelines]:

/. Вперше виникла ФП — це перший епізод ФП, який не залежить від того, чи вона проявляється клінічними симптомами або ЕКГ і купується самостійно.

//. Рецидивуюча ФП, коли виникає 2 і більше нападів аритмії. Вона, в свою чергу, може мати 3 форми: а) пароксизмальну; б) перисистуючу та в) постійну.

• Пароксизмальна ФП може тривати до 7 днів (але у більшості випадків вона триває менше 24 год), минає самостійно.

• Персистуюча ФП самостійно не закінчується, триває більше 7 діб. Для її купування необхідно проводити медикаментозну або електричну кардіовер- сію. Рання персистуюча ФП, яку необхідно купувати, може тривати до року і більше, пізня, яка не підлягає купуванню, — більше року.

• Постійна форма ФП триває довго (наприклад, більше 1 року), кардіовер-г сія є неефективною і купування аритмій вважається недоцільним.

Виділяють два патогенетичних варіанти ФП:

• катехопамінзалежна ФП (частіше страждають жінки, ФП виникає днем, зв'язана з фізичною і психоемоційною напругою, після вживання чаю, кофе, алкоголю, характеризується пітливістю, збільшенням ЧСС, підвищенням AT, нудотою, може закінчуватись частим сечовипусканням);

• вагусна ФП (частіше хворіють чоловіки середнього віку, особливо після вживання алкоголю, напад виникає вночі на фоні брадикардії).

Стандарти критеріїв ЕКГ- діагностики фібриляції передсердь

1. На ЕКГ визначається відсутність зубця Р

2. Реєструються безладні хвилі f різної амплітуди впродовж усього сер­ цевого циклу, які краще визначаються в У,_₂, II, III, aVF відведеннях

3. Визначається різна відстань між комплексами QRS (інтервали R-R різні)

4. Комплекси QRS у більшості випадків нормальні, не деформовані і не розширені

5. Амплітуда зубців R може бути різної величини (електрична альтер­ нація)