I. Основні клінічні симптоми різних форм нестабільної стенокардії:

1. вперше виникла стенокардія триває до 28 днів (останні дані — до 2-х місяців) від початку розвитку і супроводжується стискуючим або пекучим болем за грудиною, який пов'язаний з фізичним і психоемоційним навантаженням, віддає в ліву руку та лопатку тривалістю 1-10-20 хв і купується нітрогліцерином через 1-10 хв;

2. прогресуюча стенокардія супроводжується збільшенням частоти та тривалості нападів стенокардії, що виникає при меншому фізичному або психоемоційному навантаженні, котра не завжди купується нітрогліцерином (хворі можуть приймати до 30-50 таблеток за добу);

3. рання постінфарктна стенокардія — це ангінозні напади в спокої або при незначному фізичному навантаженні у хворих на ЇМ, що виникають через 3-28 днів від початку його розвитку і значно погіршують прогноз захворювання;

4. стенокардія, що виникла в стані спокою

II.ЕКГ-критерії під час нападу нестабільної стенокардії: спостерігається патологічне зміщення сегмента ST горизонтально над або під ізолінією з можливим сплощенням, двохфазним або негативним зубцем Т;

III.Біологічні маркери в крові (тропонін Т та І, ізоферементи КФК-МВ, АлАТ, альдолаза) знаходяться на верхній межі норми або збільшуються не більше, ніж на 50%. В Рекомендаціях ЄТК вказано, що для диференційної діагностики ЇМ не повинні використовуватись АсАТ, ЛДГ та її ізоферменти;

IV.ЕхоКГ зміни вказують на порушення локальної скоротливості (гіпокінезія, акінезія) та зниження інотропної функції ЛШ (зменшення ФВ);

V.Коронарна ангіографія дозволяє виявити при нестабільній стенокардії в 10% випадків незмінені коронарні судини або незначні стенози (< 50% діаметру), у 30-35% — ураження одної артерії, у 25-30% — двох артерій, у 20-25% — трьох артерій, у 5-10% — ураження ствола лівої КА.

Групи розвитку кардіальних подій (рекомендації Американської колегії кардіологів)

Ознака	Група високого ризику (мають будь-яку ознаку з перерахованих)	Група проміжного ризику (не має ознак високого та проміжного ризику, але можуть мати набуті ознаки)	Група низького ризику (не мають ознак високого та проміжного ризику, але можуть мати набуті ознаки)
Анамнез	Типовий загрудии-ний біль як головний симптом документованої стенокардії; захворювання КА в анамнезі, включаючи ІМ	Загрудиний біль, дискомфорт в грудній клітці як головний симптом; вік більше 70 років; чоловіча стать; цукровий діабет	Можливі симптоми ішемії за відсутності будь-яких ознак проміжного ризику; вживання кокаїну
Об'єктивний статус	Гіпертензія, набряк легень	Захворювання периферичних судин	Дискомфорт у грудній клітці при пальпації
ЕКГ	Нові або транзиторні зміни сегмента ST (більше 0,05 mV) з типовою симптоматикою	Наявність зубця Q; зміни сегмента ST, зубця Т, які були до госпіталізації (не «нові»)	Інверсія зубця Т у відведеннях з домінантним зубцем R; нормальна ЕКГ
Кардіальпі маркери	Підвищення рівня кардіальних тропоні-нів І, Т або МВ-КФК	Нормальний рівень маркерів	Нормальний рівень маркерів

До групи високого загального ризику фатальних серцево-судинних подій належать:

1. пацієнти з встановленим діагнозом ССЗ;

2. «асимптоматичні» особи, у яких:

а) показник загального ризику протягом 10-річного періоду складає > 5% чи буде таким при досягненні ними віку 60 років;

б) значно підвищений будь-який із показників, що є фактором ризику: загальний холестерин у сироватці крові > 8 ммоль/л (320 мг/дл), ЛПНЩ > 6 ммоль/л (240 мг/дл), AT > 180/110 мм рт. ст;

в) визначаються цукровий діабет типу 2 чи 1, мікроальбумінурія. До проміжних кінцевих точок належать:

• бляшка сонних артерій (в меншій мірі ендотеліальна дисфункція);

• ГЛШ;

• розвиток електричної нестабільності міокарда.

Отже, з метою раціонального проведення лікувальних заходів необхідно оцінити індивідуальний ризик ускладнень (ЇМ чи смерті) у кожного хворого на гострий коронарний синдром за клінічними ЕКГ, біохімічними показниками та реакцією на лікування.

Основними клінічними ознаками високого ризику є рецидивуюча ішемія міокарда, гіпертензія, СН та виражені шлуночкові аритмії.

ЕКГ: низький ризик — ЕКГ у нормі чи є мінімальні зміни (зниження амплітуди зубця Т, інверсія зубця Т глибиною менше 1 мм); проміжний ризик — депресія сегмента ST менше 1 мм чи негативний зубець Т від 1 до 5 мм; високий ризик — перехідний підйом сегмента ST, депресія сегмента ST більше 1 мм чи глибокий негативний зубець Т.

Рівень тропоніну Т: менше 0,01 мкг/л — низький ризик; 0,01-0,1 мкг/л — проміжний ризик; більше 0,1 мкг/л — високий ризик.

У хворих з ознаками високого ризику потрібно проводити інвазивну стратегію лікування.

Через два дні після стабілізації стану хворих з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST з низьким чи проміжним рівнем ризику рекомендується проведення проби з фізичним навантаженням. Ознакою високого ризику є нездатність пацієнтів до досягнення рівня навантаження 6,5 MET (приблизно 100 Вт) у поєднанні з ознаками ішемії міокарда на ЕКГ.