III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі):

1. Вміти здійснювати етичний, деонтологічний та соціальний підхід до хворих та їх родичів.

2. На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій при наданні медичної допомоги.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

1. Збирати і інтерпретувати скарги, анамнез, та дані фізичного обстеження пацієнтів зі стабільною стенокардією, включаючи використання анкети Роуза (кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, кафедра внутрішньої медицини).

2. Виявити клінічні симптоми захворювань з болем у грудній клітці і пояснювати механізми розвитку болю. Пояснювати механізми впливу ваги тіла, вмісту солі та рідини в дієті, фізичної активності на перебіг СН (кафедра внутрішньої медицини, кафедра патофізіології).

3. Інтерпретувати результати лабораторних (холестерин плазми крові) та інструментальних даних (ЕКГ, добовий моніторинг ЕКГ, велоергометрія) (кафедра внутрішньої медицини).

4. Вибирати групи медикаментів та пояснювати механізми їх дії при стенокардії. Вибирати групи препаратів та інтерпретувати механізми їх ефектів на симптоми СН (кафедра фармакології та клінічної фармакології).

5. Оцінювати фактори ризику та використовувати фізіотерапевтичні та дієтичні методи корекції факторів ризику (курс ЛФК і фізіотерапії, кафедра гігієни та екології, кафедра нормальної фізіології).

V. Зміст теми.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — це складова синдрому коронарної недостатності з розвитком гострої або хронічної дисфункції серця, яка характеризується абсолютною або відносною невідповідністю між потребою серцевого м'яза в кисні і його постачанням коронарними артеріями.

ІХС стала епідемією XX і XXI століття. Близько 6 млн людей в Україні страждають на ІХС.

У всьому світі від ССЗ за рік помирає 17 млн людей. Тільки в Китаї від ССЗ щоденно помирає 7000 пацієнтів (кожні 29 с помирає 1 пацієнт). Від РСС в США помирає за рік 300000, в Європі — 350000 пацієнтів.

Етіологія. Основним фактором розвитку ІХС є атеросклероз коронарних артерій (спостерігається в 95%), для якого характерні:

• спазм вінцевих артерій (здебільшого відбувається на фоні атеросклерозу);

• тромбоз коронарних артерій.

Неатеросклеротичні причини обструкції субепікардільних коронарних артерій

Фіксовані	Вроджені аномалії М'язові мостики Васкуліти Розшарування аорти Гранульоми Пухлини Рубці післятравматичного та післярадіаційного походження
Транзиторні	Вагоспазм Емболія Тромбоз при відсутності атеросклеротичної бляшки

Основні патогенетичні ланки гострої та хронічної коронарної недостатності:

1. звуження проксимальних (епікардіальних) КА атеросклеротичною бляшкою з обмеженням коронарного кровотоку або його функціонального резерву та неможливістю адекватного розширення судин у відповідь на збільшення потреби міокарду в кисні;

2. виражений спазм КА;

3. тромбоз КА з можливим утворенням мікротромбів у мікроциркулятор- ному судинному руслі;

4. мікроваскулярна дисфункція (синдром X).

Причинами підвищення тонусу та спазму КА є збільшення синтезу вазоконстрикторів (ендотеліну, тромбоксану А₂, ангіотензину II, серотоніну), зменшення концентрації вазодилататорів (оксиду азоту, простацикліну, ендотелій-релаксуючого фактору), підвищення агрегації тромбоцитів та активності симпатико-адреналової системи.

Фактори, що посилюють ішемію міокарда

Фактори, які викликають збільшення потреби міокарда в кисні:

• Тахікардія

• Артеріальна гіпертензія

• Гіпотиреоз

• Серцева недостатність

• Клапанні вади серця

• Прийом катехоламінів, бронходилататорів, трициклічних антидепресантів

Фактори, які викликають зниження доставки кисню до серцевого м'яза:

• Анемія

• Гіпоксія

• Артеріальна гіпотензія

• Брадикардія

• Отруєння окисом вуглецю

Витяг з клінічної класифікації ІХС (адаптовано згідно з рекомендаціями VI Національного конгресу кардіологів України, 2000)

1. Стенокардія.

1.1.Стабільна стенокардія.

1.1.1.Стабільна стенокардія напруги (із зазначенням функціональних класів за класифікацією Канадської асоціації кардіологів); для III і IV функціональних класів можливе приєднання стенокардії малого напруження, яка проявляється стенокардією спокою.

1.1.2.Стабільна стенокардія напруження при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром X)

1.2.Вазоспастична (ангіоспастична, спонтанна, варіантна, Принцметала)стенокардія.

1.3.Нестабільна стенокардія.

1.3.1.Стенокардія, що виникла вперше (stenocardia de novo). Виникнення вперше в житті нападів стенокардії з транзиторними змінами на ЕКГ у стані спокою до 28 діб.

1.3.2.Прогресуюча стенокардія (поява стенокардії спокою або нічних нападів стенокардії у хворого зі стенокардію напруги, підвищення функціонального класу стенокардії, прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження, транзиторні зміни на ЕКГ у стані спокою).

1.3.3.Рання постінфарктна стенокардія (від 3 до 28 добу).

2.Безбольова форма ІХС. Діагноз встановлюють на підставі виявленихознак ішемії міокарда за допомогою тесту з фізичним навантаженням, холтерівського моніторування ЕКГ з верифікацією ішемії за даними коронарографії. сцинтиграфії міокарда, стрес-ЕхоКГ з добутаміном.

Приклади формулювання діагнозу:

1. ІХС. Стабільна стенокардія напруги, II ФК. Атеросклероз лівошлуноч- кової та правої коронарної артерії (коронарографія, дата). Стентування правої лівошлуночкової артерії (дата). СНо стадії.

2. ІХС. Нестабільна (прогресуюча) стенокардія. Постінфарктний кардіосклероз (дрібновогнищевий інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка,дата). Аортокоронарне шунтування (2 шунти, дата). СН І стадії.