Міністерство охорони здоров′я України

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

«Затверджую» Перший проректор З науково-педагогічної роботи професор, д.мед.н. В.В.Сімрок ______________________________ «__»____________________2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль №1	Сучасна практика внутрішньої медицини
Змістовий модуль	Ведення хворих в кардіологічній клініці
Тема заняття	Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією, з артеріальною гіпотензією та непритомністю, серцевими шумами
Курс	6
Факультет	Медичний
Спеціалність	Педіатрія

“Затверджено” на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини з профпатологією Завідувач кафедри професор Ю.М.Колчин ___________________ “____” _________20__р. Протокол №__

«Ухвалено» на засіданні ЦМК з внутрішніх хвороб Голова ЦМК професор Ю.М.Колчин ____________________ “____” _________20__р. Протокол №__

Луганськ- 2012

Міністерство охорони здоров’я України

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Кафедра внутрішньої медицини з профпатологією

Методичні рекомендації для викладачів щодо проведення практичного заняття з вітчизняними студентами 6 курсу лікувального факультету

Тема: «Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією, з артеріальною гіпотензією та непритомністю, серцевими шумами»

Для якого факультету: медичного

Тривалість заняття: 7 навчальних годин (315 хвилин)

Хто склав: к.мед.н. Бабіцький В.Л.

I. Актуальність теми:

Артеріальна гіпертензія (АГ) - найбільш поширений синдром серцево-судинних захворювань, на частку її ускладнень доводиться до половини всієї смертності від серцево-судинних захворювань. За даними великих популяційних досліджень у 20-30 % дорослого населення визначаються підвищені рівні артеріального тиску (АТ). АГ - основна причина розвитку ішемічної хвороби сердцая, порушень мозкового кровообігу, хронічної серцевої недостатності, судинних аневризм, ретинопатії, хронічної ниркової недостатності. Тому своєчасна діагностика АГ та її раціональне лікування, включаючи надання невідкладної допомоги, можуть істотно змінити серцево-судинну захворюваність і смертність. АГ зустрічається при різних захворюваннях, тактика їх лікування значно відрізняється, тому діагностика захворювань, що супроводжуються синдромом АГ, принципово важливо.

Артеріальна гіпотензія не є беспечною, проте вона не викликає таких серьйозних ускладнень і наслідків, як гіпертензія. Захворювання проявляє себе в суттєвому зниженні якості життя і роботи людей, які потерпають від підвищеної стомлюваності, запаморочення, в′ялості та головного болю.

Ізольовані, тобто не пов'язані зі структурними захворюваннями, види непритомності не супроводжуються зростанням частоти інсульту, инфаркту миокарда, смерті від серцево-судинної патології та будь-яких інших причин. У той же час, за наявності серцево-судинних захворювань прогноз - значно гірший. У хворих із органічною кардіальною патологією непритомність є не стільки незалежним фактором ризику несприятливого завершення хвороби, скільки одним з показників важкості ураження серця. Найбільш несприятливий прогноз - у хворих із повторюваною непритомнцістю, при позитивному результаті електрофізіологічного дослідження (ЕФД) (у 4-5 разів гірше, ніж у хворих з негативними результатами ЕФД). Це зумовлює важливість своєчасного встановлення причини непритомності, что дає можливість оптимізації лікування та поліпшення виходів захворювання.

II. Навчальні цілі заняття.

1. Знати визначення, етіологічні та патогенетичні механізми різних форм артеріальної гіпертензії, гіпотензії і непритомності, а також захворювань, які супроводжуються серцевими шумами (α-2)

2. Знати класифікацію гіпертонічної хвороби та основні захворювання, які супроводжуються вторинною артеріальною гіпертензією, серцевими шумами (α-2)

3. Вміти виділяти синдроми, притаманні захворюванням з синдромом АГ, гіпотензії та непритомності (α-3)

4. Вміти скласти програму обстеження хворого на АГ, гіпотензію, та з захворюваннями, які супроводжуються серцевими шумами (α-3)

5. Вміти проводити диференціальну діагностику АГ різної етіології, гіпотензиї, та захворювань. Які супроводжуються серцевими шумами. (α-3)

6. Визначити тактику лікування хворого з врахуванням перебігу захворювання і супутніх хвороб. (α-4)

7. Намітити заходи з первинної та вторинної профілактики . (α-4)

III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі):

1. Вміти здійснювати етичний, деонтологічний та соціальний підхід до хворих та їх родичів.

2. На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій при наданні медичної допомоги.