
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Географічні карти і їх класифікація
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •2. Виконання практичної роботи
- •Організаційний момент
- •Викрнання практичної роботи
- •Організаційний момент
- •Виконання практичної роботи
- •I. Організаційний момент
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Завдання.
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •3 Ряд порівняння Північно – Льодовитого і Атлантичного океанів
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення нових знань і умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
- •3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •1. Організаційний момент
- •3. Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань та умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •Вивчення нового матеріалу
- •Завдання.
- •Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Бесіда за запитаннями і завданнями.
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •VI. Вивчення нового матеріалу
- •VII. Домашнє завдання
- •Аналіз карти природних зон Євразії
- •Характеристика природних зон
- •Висотна поясність
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •4 Рівень
V. Закріплення вивченого матеріалу
Варіанти проведення: виконання завдань на контурній карті; бесіда за запитаннями:
VI. Підсумки уроку
. Учитель вибірково перевіряє виконані завдання на контурній карті та акцентує увагу учнів на ролі Тихого океану в природі Землі та житті людей.
Розповідь учителя.
Домашнє завдання виконати завдання для допитливих у ПР№5
Повідомлення про острови за вибором
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 8
Тема. Атлантичний океан: особливості географічного положення, історія дослідження, будова та рельєф дна.
Мета: Н: поглибити та систематизувати знання учнів про Атлантичний океан; сформувати в учнів уявлення про історію дослідження океану;
Р: продовжити формування практичних навичок учнів складати порівняльну характеристику географічного положення океанів.
В: Виховувати цікавість до предмету, увагу, екологічну культуру
Обладнання: фізична карта світу (півкуль), картини Атлантичного океану, підручники, атласи.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Бесіда за запитаннями і завданнями.
1. Схарактеризуйте географічне положення Тихого океану.
2. Покажіть на карті великі затоки та окраїнні моря Тихого океану.
3. Як називаються серединно-океанічні хребти Тихого океану?
4. Назвіть теплі та холодні течії Тихого океану. Покажіть їх на карті.
5. Які за походженням острови входять до складу Океанії?
6. Покажіть на карті Атлантичний океан. Береги яких материків він омиває?
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Розповідь учителя.
З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану — задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух на них найінтенсивніший. Мабуть, це самий вивчений науковцями океан, адже саме у його водах відбувається більшість наукових досліджень. Протягом двох уроків ми будемо знайомитися з природою Атлантичного океану, визначати його особливості та порівнювати з Тихим океаном
IV. Вивчення нового матеріалу
План: 1. Географічне положення, номенклатура
2. Відкриття і дослідження
3. Рельєф дна
Розповідь учителя.
Атлантичний океан — другий за розмірами океан нашої планети. Його площа складає понад 93 млн км2, з яких 921 тис. км2 припадає на моря.
Назва Атлантичного океану походить від назви гірської країни Атлас на північному заході
Африки. Поруч знаходиться Гібралтарська протока, яку давні греки називали Геркулесовими стовпами і вважали виходом до відкритого океану.
Як ви пам'ятаєте, вивчення Тихого океану ми починали з характеристики його географічного положення. Характеристику географічного положення Атлантичного океану ми зробимо дещо інакше, ніж Тихого.
Завдання.
За допомогою карт атласу складіть порівняльну характеристику географічного положення Атлантичного та Тихого океанів за запропонованим планом. Заповніть таблицю.
Основні риси географічного положення океанів
Характеристика |
Тихий океан* |
Атлантичний океан |
1. Межі океану |
|
|
2. Положення відносно екватора; розташування у півкулях та географічних поясах |
|
|
3. Найбільші затоки, окраїнні та внутрішні моря, теплі та холодні течії |
|
|
4. Материки, які омиває океан |
|
|
5. Найважливіші шляхи сполучення через океан між материками та країнами |
|
|
Висновки.
Спільні риси:
Відмінні риси:
Розповідь учителя.
Ми зауважили, що Атлантичний океан є найбільш дослідженим. Яка ж історія його вивчення? У ній можливо виділити три періоди.
Перший: з давніх часів до 1749 р.
Атлантичним океаном фінікійці — кращі мореплавці античного світу — плавали ще у XII ст. до н. е. Карфагеняни вийшли у його води у V ст. до н. є., греки — у ІУст. до н. є., римляни — у III ст. до н. є. їхні подорожі дозволили одержати дані про прибережні води Європи та Африки.
У IX—X ст. нормани Атлантичним океаном дісталися до Північної Америки, таким чином одержавши дані про північну частину океану.
Початок епохи Великих географічних відкриттів відомий такими значними експедиціями, як подорожі Бартоломеу Діаша (1487), Христофора Колумба (1492—1503), Джона-Джованні Кабота (1497), Васко да Гами (1498).
У 1520 р. експедиція Фернана Магеллана дісталася з Атлантичного океану до Тихого. Північні частини океану продовжили вивчати експедиції Джона Дейвіса (1576—1578), Генрі Гудзона (1610), Вільяма Баффіна (1616) та інших, тобто на початок XVIII ст. територія Атлантичного океану була досить детально вивчена.
Другий: 1749—1873 рр.
Цей період поклав початок вивченню властивостей вод Атлантичного океану та його глибин. У 1749 р. Генрі Елліс вперше здійснив виміри температури води на різних глибинах океану, потім такі виміри здійснювали експедиції Джеймса Кука (1772), Ораса Сосюра (1780), Івана Крузенштерна (1803). Це дозволило скласти карту течії Гольфстрім, згодом — карти течій та вітрів усього Атлантичного океану.
Третій: 1873 р. — наш час.
Дослідження Атлантичного океану в цей період характеризуються комплексним вивченням дна океану, органічного світу, температур води та повітря, руху тощо. Цей період розпочався науковими дослідженнями експедицій «Челленджера» (1872—1876), «Витязя» (1886—1889) та інших.
Запитання.
Хто очолював експедиції на суднах «Челленджер» та «Витязь»?
Розповідь учителя.
Дослідження дозволили встановити своєрідність рельєфу дна Атлантичного океану: посередині океану від Ісландії до 55 ° пд. ш. тягнеться гігантська гірська система. Цей велетенський підводний хребет займає майже третину всієї площі дна океану. Серединно-Атлантичний хребет — найбільший океанічний хребет на Землі. Найбільша глибина океану — це западина Пуерто-Ріко (9218 м).
Завдання.
1. Знайдіть на карті океанів Серединно-Атлантичний хребет та визначте явища, пов'язані з цією зоною.
2. Назвіть найбільші острови Атлантичного океану та зазначте їх походження.
3. Визначте глибоководні западини (жолоби) Атлантичного океану.
Розповідь учителя.
Таким чином, ви дізналися, що Атлантичний океан має рівне (порівняно з Тихим океаном) ложе, один серединний хребет та порівняно невелику кількість гір та глибоководних западин.