I. Організаційний момент

Учитель знайомить зі змістом, обсягом і завданнями розділу І «Океани». Варіанти проведення: опитування (усне або письмове); бесіда з елементами опитування.

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з класом щодо ролі й значення Світового океану в природі Землі та житті людини.

Учитель оголошує тему уроку, план географічної характеристики океану.

План

1. Загальна характеристика Тихого океану. Історія географічних досліджень.

2. План характеристики географічного положення океану.

- Географічне положення (положення океану щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів; особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови).

3. Берегова лінія (об'єкти географічної номенклатури).

4. Особливості будови дна океану.

5. Клімат і води.

6. Органічний світ і природні ресурси.

Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із підручником та атласом.

Як відбувалися дослідження Тихого океану? Можна виділити три періоди.

Перший: з найдавніших часів до 1804 р.

У перших плаваннях; Тихим океаном люди намагалися визначити його межі, зібрати відомості про його окремі райони. Докладне вивчення Тихого океану розпочалося у XVI ст., коли 1513 р. іспанець Васко Нуньєс Бальбоа перетнув Панамський перешийок і першим з європейців побачив води Тихого океану. Бальбоа назвав океан Південним морем. Сучасну назву океан дістав під час кругосвітнього плавання Фернана Магеллана, що перетнув його від Вогненної Землі до Філіппінських островів з 28 листопада 1520 р. до 16 березня 1521 р.

Уявлення про Тихий океан було поширено завдяки плаванням Френсіса Дрей-ка(1578—1579 рр.), Абеля Тасмана (1642—1643 рр.) та інших дослідників. Зокрема, у XVII ст. дослідження північної частини океану розпочали російські мореплавці. У 1648 р. Семен Дежнєв вперше обійшов Азію зі сходу, встановивши зв'язок між Тихим та Північ ним Льодовитим океанами. Північні та північно-східні межі Тихого океану були встановлені під час плавань Вітуса Берінга, Михайла Гвоздєва, Олексія Чирікова та багатьох інших (1728—1788 рр.). Центральні та південні частини Тихого океану були досліджені під час числених плавань Джеймса Кука (1768—1779 рр.).

Другий: 1804—1873 рр.

У цей проміжок часу вивчали фізичні властивості вод Тихого океану, зокрема розпочалися глибоководні дослідження. Вперше їх було проведено під час першої російської навколосвітньої експедиції під керівництвом Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського на суднах «Надія» і «Нева» (1804—1806 рр.). Експедиція Отто Коцебу на судні «Рюрік» у 1816—1817 рр. повторила дослідження своїх попередників та поглибила їх, дослідивши температуру води на великих глибинах. У 1819—1821 рр. експедиція Фаддея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва на суднах «Восток» та «Мирний» дослідила південні частини Тихого океану. Усього за другий період дослідження Тихого океану було створено 90 глибоководних станцій у його північній частині та 98 — у південній.

Третій: з 1873 р. по теперішній час. Для цього періоду характерно проведення комплексних океанологічних досліджень спеціальними експедиціями та береговими станціями. Шотландець Чарльз Томсон на паровому корветі «Челленджер» у 1873—1876 рр. першим розпочав такі дослідження. Потім їх продовжив росіянин Степан Макаров під час двох навколосвітних плавань: на судні «Вітязь» — у 1886—1889 рр., на судні «Альбатрос» — у 1888—1905 рр. Дослідження тривали впродовж усього XX ст., що дозволило встановити основні закономірності та особливості формування вертикальної і горизонтальної структури Тихого океану, формування гідрологічних та біологічних характеристик водних мас, вивчити основні риси рельєфу дна.

Рельєф дна Тихого океану дуже складний: він утворений різноманітними глибинами та висотами, островами (материковими та вулканічними, загальна площа 3,6 млн км2) тощо. Найбільша глибина Тихого океану складає 11 022 м, його центром є острів Різдва.

Не менш різноманітним є і клімат Тихого океану: від екваторіального до арктичного на півночі та антарктичного на півдні. Більша частина океану розташована між 40 ⁰ пн. ш. та 42 ° пд. ш., тобто у поясах екваторіального, тропічного та субтропічного кліматів.

Середня температура води у Тихому океані на 2 °С вища від такої в Атлантичному.

Це наслідок відносно великих розмірів тієї частини Тихого океану, що розташована у «прогрітих» широтах та обмеженості зв'язків із Північним Льодовитим океаном. Середня температура повітря над Тихим океаном у лютому складає +26 +27 °С біля екватора, -20 °С у Беринговій протоці та -10 °С біля Антарктиди. Середня температура повітря над Тихим океаном у серпні складає відповідно: +26 +28 °С (екватор), + 6°... +8 °С (Беринґова протока), -25 °С (Антарктида).

1. За допомогою карти «Кліматичні пояси та області світу» назвіть кліматичні пояси, у межах яких розташований Тихий океан.

2. За допомогою фізичної карти світу назвіть теплі та холодні течії Тихого океану.

Рослинний і тваринний світ Тихого океану досить різноманітний. Рослинне життя зосереджене у верхньому шарі води — до 200 м углиб. Глибше від цієї відмітки мешкають тільки тварини та мікроорганізми. У Тихому океані є бурі та червоні водорості. Багато риб: близько 2 000 видів у тропічних широтах та близько 800 — у морях Далекого Сходу (лосось, скумбрія, сайра, тунець, камбала, тріска, мінтай). Є такі морські тварини, як кашалот, морський котик, морж, сивуч.

Серед ресурсів Тихого океану слід розрізняти такі групи, як біологічні та мінеральні.

Біологічні ресурси. Тихий океан посідає перше місце в світі за об'ємами вилову риби та використання інших морепродуктів. Але їхні запаси не є невичерпними, тому в Японії, наприклад, уже кілька десятиріч працюють морські ферми, на яких вирощують водорості, молюсків (зокрема перлинниць), тунця тощо.

Мінеральні ресурси. На дні Тихого океану виявлено великі запаси мінеральних ресурсів — нафти, газу, залізних руд, вугілля, олова, які переважно видобувають на океанічному шельфі. Способи видобутку своєрідних концентратів металів (залізно-марганцевих конкрецій) з дна океану зараз розробляються, а способи одержання з океанічних вод кам'яної солі людству відомі здавна.

Велике значення відіграє Тихий океан як транспортний шлях: за кількістю вантажів, що їх перевозять водним шляхом, він поступається лише Атлантичному океану.