4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Геологія і тектоніка

2. Рельєф материка

3. Родовища корисних копалин

5. Завдання.

За допомогою тематичних карт атласу порівняйте будову поверхні Південної та Північної Америки. Визначте спільні та відмінні риси. Назвіть найдавніші та наймолодші ділянки суші на обох материках.

Розповідь учителя.

Найдавніші ділянки суші Північної Америки, як й інших материків, — це платформи, навколо яких у минулому були океани — рухливі пояси, поступове закриття яких приводило до зростання суші за рахунок зменшення морських басейнів.

Приблизно 500 млн. років тому найбільш інтенсивні рухи земної кори відбувалися на північному заході, де утворився великий суходіл, що з'єднав Північно - Американську та Євразійську платформи — Лавразію. Поступово цей материк з'єднався з південними материками, утворивши єдину давню сушу — Пангею. Приблизно225 млн років тому вона почала розділятися океаном Тетіс на дві частини. Під час свого розкриття Тетіс на заході не з'єднувався ₃ Тихим океаном, тому між майбутніми Північною та Південною Америками залишилася смуга суші. Потім почав формуватися Атлантичний океан, що відділив Південну Америку від Африки, а пізніше розділив Лавразію на Північну Америку та Євразію. Зв'язок між материками на півночі існував до утворення відповідної частими Атлантичного океану.

Після того відбулася взаємодія між Північно - Американською літосферною плитою та плитою Тихого океану. Наслідком цього стали зтиснення та зім'яття краю материка у складки, що супроводжувалися вулканізмом та підняттям відповідних ділянок. Саме так утворилася гірська система Кордильєр. Підняття кори водночас з похолоданням клімату материка привело до значного зледеніння у Північній Америці, яке охопило майже 65 % площі.

Завдання.

Поміркуйте, чому площа зледеніння у Північній Америці була такою великою?

Розповідь учителя.

Під час зледеніння, за рахунок зниження рівня океану на 100 м, Євразія та Америка мали суходільний зв'язок. «Мостом суші» між Сибіром та Аляскою мандрували мамонти, бізони, північні олені та інші тварини.

Зледеніння значно вплинуло на формування рельєфу та самого материка: наслідки зледеніння досі зберігаються у відповідних формах рельєфу на півночі материка.

Після зникнення льодовиків у північній частині Північної Америки клімат став м'якішим, теплішим та сухішим.

Пригадаймо план характеристики рельєфу та корисних копалин:

а) загальна характеристика рельєфу материка;

б) характеристика рельєфу рівнин материка;

в) характеристика гір материка;

г) характеристика родовищ корисних копалин.

Яким чином відбувається характеристика за цим планом?

По-Перше, ми за допомогою карти визначаємо крупні форми рельєфу, їх взаємне розташування та його причини.

По-друге, за допомогою фізичної карти та карти будови земної кори ми характеризуємо Великі рівнини материка: вказуємо переважаючі висоти, форми поверхні, відстежуємо історію формування під впливом зовнішніх та внутрішніх рельєфотвірних процесів.

По-третє, визначаємо зв'язок родовищ корисних копалин з формами рельєфу та геологічною історією земної кори.

У Північній Америці за рельєфом можна виділити три частини;

Кордильєри на заході,

рівнини — у північній і центральній частині,

Аппалачі — на сході.

Найчіткішим такий поділ є на 40 ° пн. ш. Схарактеризуємо докладніше кожну з частин.

Рівнини простягнулися на схід від гір Кордильєр. Форми — плоскогір'я та низовини. До останніх належить Міссісіпська низовина, утворена річковими наносами (складена своєрідними гірськими породами — лес та піски). На північ від неї розташовані Центральні рівнини, вкриті льодовиковими відкладами. На захід від Центральних рівнин майже на 4000 км простягнулися Великі рівнини, що своєрідними сходами підіймаються до Кордильєр та складені осадовими породами материкового та морського походження.

Гори Аппалачі на сході материка — старі та невисокі (не вище за 2000 м). Аппалачі сильно зруйновані, їхні схили пологі, вершини покаті.

Гори Кордильєри — одні з-поміж найбільших гір світу, що за висотою поступаються лише горам Азії, а їхня протяжність з півночі на південь становить 6000 км. Окремі вершини Кордильєр сягають 5000—6000 м заввишки, найвища гора розташована на Алясці — Мак-Кінлі (6194 м). Вона вкрита снігами та льодовиками. Кордильєри розчленовані глибокими річковими долинами — каньйонами. Глибокі западини чергуються з великими хребтами та вулканами.

Слід зауважити, що на формування рельєфу середньої частини Північної Америки значною мірою вплинули вулканізм та давнє зледеніння, південна межа якого досягла приблизно 48 ° пн. ш.

Завдання.

Проаналізуйте фізичну карту Північної Америки та визначте найбільші родовища корисних копалин. За допомогою умовних позначень нанесіть їх на контурну карту.