1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Бесіда за запитаннями і завданнями. 1) Що таке „географічне положення материка”? Яке географічне положення Австралії? Покажіть її на карті. 2) Охарактеризуйте берегову лінію Австралії. 3) Що ви знаєте про відкриття та дослідження Австралії? 4) Які корисні копалини є на території Австралії? Покажіть їх родовища на карті. 5) У межах яких кліматичних поясів розташована Австралія? 6) Назвіть річки та озера Австралії. Чому їх дуже мало? 7) Які особливості річок Австралії? 8) Чому озеро Ейр солоне і має непостійний рівень води?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

План

1). Склад Австралійського Союзу 2). Населення 3). Господарство.

1

До складу Австралійського Союзу, крім материка, входять острів Тасманія та прилеглі дрібні острови, загальна площа території країни – 7,7 тис. км. кв.

Австралійський Союз – федерація 6 штатів та 2 територій. Столиця австралійського Союзу – Канберра, державна мова – англійська.

2

На території Австралійського Союзу мешкає 18,8 млн. чол., більшість яких (96%) – англоавстралійці, тобто вихідці з Великобританії та Ірландії. Корінних мешканців дуже мало – близько 2%. Решта переселенці з інших країн (італійці, греки, німці, китайці, українці). Населення розміщено нерівномірно, переважна більшість мешкає у містах (85%). Природний приріст відносно високий за рахунок високої народжуваності.

3

ГОСПОДАРСТВО

1. Промисловість Австралійського Союзу розвинена, більшість іноземного інвестованого копіталу припадає на Великобританію та США, але останнім часом головні позиції у деяких галузях промисловості ( наприклад гірничодобувній) захопила Японія. Саме завдяки іноземним інвестиціям розвивається кольорова металургія ( алюміній, мідь). Високий рівень розвитку токож характеризує обробну, машинобудівну, хімічну та харчову промисловість, енергетику, чорну металургію.

2. Сільське господарство має високий рівень розвитку. Переважна частина площі сільськогосподарських земель – 65% належить землевласникам ( насамперед крупним), решта є державною власністю. Провідна галузь сільського господарства – тваринництво, що спеціалізується на вівчарстві. Країна забезпечує половину світового експорту шерсті. Розводять також рогату худобу, свиней. Основною культурою рослинництва є пшениця, яка також вирощується, як для внутрішніх потреб, так і для експорту. Сприятливі кліматичні умови дозволяють отримувати високі врожаї фруктів, овочів, технічних культур ( насамперед тютюну та цукрової тростини).

3. Транспорт Майже усі залізниці загальною протяжністю 50 тис. км. належать державі. Шосейні шляхи вчетверо довші від залізничних, що свідчить про велику роль автотранспорту, який поділяє з авіатранспортом перше місце по перевезенню пасажирів. Зрозуміло, що величезне значення у зовнішніх зв’язах має морський транспорт, проте національний торговельний флот невеликий, а більшість кораблів, що обслуговують країну, ‑ британські.

ПІДСУМОК УРОКУ

‑ Австралійський Союз – розвинена індустріально-аграрна країна, що займає всю площу материка Австралія та прилеглих до нього островів; ‑ сучасне населення Австралії складається з англоавстралійців, аборигенів, переселенців з інших країн світу; ‑ провідною галуззю австралійської промисловості є кольорова металургія, а сільського господарства – тваринництво.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 23

Тема: Південна Америка. Географічне положення. Історія дослідження.

Мета: Н: сформувати в учнів загальне уявлення про географічне положення, площу та форму материка; поглибити систему знань учнів про відкриття та дослідження Південної Америки;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, трудову культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів характеризувати географічне положення материка.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, картини природи материка, портрети дослідників материка.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями. 1. Назвіть материки, які ви вивчали, покажіть їх на карті. 2. За яким планом вивчають материк? 3. За яким планом вивчають географічне положення материка? 4. Чому дуже важливо знати геграфічне положення материка? 5. Що вам відомо про відкриття Америки?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Загальна характеристика

2. Географічне положення

3. Відкриття і дослідження

Практична робота. За допомогою карт атласу самостійно складіть за планом характеристику географічного положення материка Південна Америка. На контурній карті підпишіть назви крайніх точок материка та визначте їх координати: ‑ Північна – мис Гальїнас, 12  пн.ш та 72  зх.д; ‑ Південна – мис Фроуерд, 54  пд. ш. та 71  зх. д. ‑ Західна – мис Паріньяс, 5  пд.ш. та 82  зх. д. ‑ Східна – мис Кабу-Бранку, 7  пд. ш. та 34 зх. Д

Визначте протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід

На контурну карту нанесіть назви географічних об’єктів, які були зазначені під час складання характеристики географічного положення. Визначте відмінні та спільні риси географічного положення Південної Америки, Африки та Австралії

. Материк Південна Америка разом із Північною Америкою складають частину світу Америку. Площа Південної Америки разом з островами – 17 830тис км2. Материк знаходиться у Західній півкулі відносно нульового меридіану. Відносно екватора більша його частина знаходиться у Південній півкулі, менша – у Північній.

Південну Америку омивають два океани: зі сходу – Атлантичний, із заходу – Тихий.

Берегова лінія розчленована слабо, великі затоки є лише на південно-східному узбережжі (Ла-Плата, Сан-Хорхе, Баія-Ґранде), а біля південно-західного узбережжя багато дрібних островів, проток і заток із крутими скелястими берегами. Атлантичний океан на південь від м. Горн з'єднується з Тихим океаном протокою Дрейка. Численні острови (найбільші з них Чилое та Вогняна Земля), бухти та протоки є лише на півдні тихоокеанського узбережжя материка

Відкриття та дослідження материка.

Першими європейцями, які наприкінці XV-на початку XVI століть проторували дорогу до Південної Америки, були іспанці і португальці.

Фактично відкрив материк у 1492р. Христофор Колумб, але свою назву ця частина світу отримала на честь флорентійця Амеріго Веспуччі, який у 1499-1504 рр. брав участь у кількох експедиціях до нових земель. А сам Колумб, що загалом здійснив чотири експедиції до Нового Світу, все життя був упевнений, що відкрив західний шлях до Індії. Саме тому корінних жителів Америки називають індіанцями.

Після подорожей Колумба почалося підкорення нових земель іспанськими та португальськими завойовниками (конкістадорами). Зваблені золотом, сріблом, коштовним камінням європейці знищували цілі держави з їхньою самобутньою культурою.

Першими вченими-дослідниками Південної Америки у 1735 – 1743 рр. стали французькі та іспанські учасники Екваторіальної експедиції.

На межі 18 – 19 ст. материк досліджував видатний німецький вчений Олександр Гумбольдт (разом з французьким науковцем Ене Бонпланом). Гумбольдт опублікував результати своїх досліджень у 30-томній книзі „Мандрівка у рівноденні області Нового світу”.

Велике значення мала ботаніко-агрономічна експедиція Миколи Івановича Вавілова, під час якої (1932-1933) було встановлено давні вогнища формоутворення культурних рослин на території Південної Америки.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями. 1. Що спільного та відмінного у географічноиу положенні Південної Америки та Африки? Південної Америки та Австралії? 2. Назвіть крайні точки Південної Америки, моря та океани, що її омивають, морські течії. Покажіть їх на карті. 3. Чому материк названий ім’ям людини, яка його не відкривала?

ПІДСУМОК УРОКУ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ опрацювати відповідний текст у підручнику, виконати завдання на контурних картах.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 24

ТЕМА: Основні форми рельєфу Південної Америки. Закономірності поширення родовищ корисних копалин.

МЕТА: Н: сформувати в учнів поняття про розташування форм рельєфу та родовищ корисних копалин на території Південної Америки; націлити учнів на пошук певних закономірностейу розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

В: Виховувати екологічну культуру, переконання у необхідності збереження ресурсів

Р: удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, картини природи Південної Америки, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями. 1). Охарактеризуйте географічне положення Південної Америки. 2). Що відокремлює Південну Америку від Антарктиди? Від Північної Америки? Покажіть ці географічні об’єкти на карті 3). Хто і коли відкрив Південну Америку? 4). Хто досліджував материк?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1 Характеристика рельєфу материка 2. Корисні копалини материка..

1Середня висота материка над рівнем моря 590 м, найбільша – 6 959 м (г. Аконкаґуа), найменша – 42 м нижче рівня моря. Форми поверхні материка обумовлені його тектонічною будовою.

На давній Південноамериканській докембрійській платформі розташовані Амазонська, Ла-Платська та Орінокська низовини.

На північ від Амазонської низовини на кристалічному щиті лежить Ґвіанське плоскогір'я.

На сході материка є велике за площею Бразильське плоскогір'я, також пов'язане з виходами на поверхню кристалічних порід докембрійської платформи.

На тихоокеанському узбережжі простягаються високі молоді гори Анди, які утворилися в епоху кайнозойської складчастості. На півночі Анди мають висоти понад 5 тисяч метрів, а біля екватора вони сягають 6 і більше тисяч метрів.

В Андах знаходиться найвища вершина материка г. Аконкаґуа. Від неї на південь гори поступово знижуються. Анди разом із Кордильєрами Північної Америки формують східну частину Тихоокеанського поясу сейсмічності. На півдні материка, на схід від Анд, лежить Патаґонія з висотами від 500 до 3000 м. Ця географічна область сформувалася під впливом гороутворювальних процесів епохи байкальської складчастості, яка в окремих осередках омолодила структури чохла докембрійської платформи.

Дамо характеристику великим формам рельєфу материка.

Гори Анди.

Їхня назва перекладається з мови інків як „мідні гори”. У складі цієї гірської системи виділяється три частини: Північні Центральні Південні Анди

Анди є зоною активного вулканізму, про що свідчать землетруси та велика кількість діючих вулканів. Чілійський та Перуанський землетруси тільки у ХХ столітті призвели до загибелі 10 тисяч чоловік кожний.

Амазонська низовина

– найбільша на планеті: її площа складає понад 5 млн км², протяжність із заходу нв схід становить 3200 км. Переважає площинний рельєф. Клімат жаркий, вологий, випадає до 3000 мм опадів за рік. Екваторіальні ліси називають „легенями планети”

Бразильське плоскогір’я

Розташоване на південь від Амазонської низовини, на сході материка. Найбільша висота – 2890 м. Бразильське плоскогір’я – складна розгалужена гірська країна з рядом хребтів. Це виступи кристалічної основи Південно-Американської платформи, між якими розташовані великі тектонічні западини. У рельєфі плоскогір’я переважають рівнини, середня висота яких на сході складає 250-300 м., у центрі 800-900 м.

Гвіанське нагір’я

Лежить на північному сході материка, найвища точка – 3014 м. У рельєфі переважають хвилясті рівнини та плато, де беруть початок численні річки басейнів Амазонки та Оріноко.

Завдання.

1. Знайдіть на карті атласу основні форми рельєфу Південої Америки: гори Анди, Бразильське плоскогір’я, Гвіанське нагір’я, Амазонську низовину, Ла – Платську низовину, Орінокську низовину. 2. Надпишіть назви цих об’єктів на контурній карті, позначте найвищі точки гір.

Знаючи основні форми рельєфу Південної Америки та їх геологічне походження, ми можемо охарактеризувати корисні копалини материка Південна Америка багата на рудні корисні копалини – мідні та залізні, поліметалічні та уранові, руди кольорових металів, боксити, марганець, молібден, олово, золото, вольфрам. Крім того великі запаси нафти, селітри, слюди, алмазів, менші – кам’яного вугілля.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ (згідно до питань плану)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати відповідний текст у підручнику. Нанести на контурну карту умовні позначки найбільших родовищ корисних копалин, назви вулканів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 25

ТЕМА: Клімат і кліматичні пояси Південої Америки.

МЕТА: Н: охарактеризувати клімат Південної Америки; сформувати в учнів систему знань про причини формування жаркого та помірного клімату материка;

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічне мислення, мовну і розумову культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів працювати з кліматичними картами і кліматодіаграмами.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, кліматична карта Південної Америки, атласи, підручники, схеми кліматичних показників, діаграми опадів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями. 1). Розкажіть про особливості рельєфу Південної Америки. 2). Порівняйте поверхню Південної Америки з поверхнею Африки. 3). Які корисні копалини є на території Південної Америки?

4). Згадайте, що таке клімат. Назвіть кліматотворні чинники.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Загальна характеристика клімату

2. Кліматичні пояси і області

3. Особливості розміщення кліматичних поясів і областей

Географічне положення материка обумовлює надходження великої кількість сонячної радіації впродовж року. Південна Америка – найвологіший материк земної кулі. Пасатна циркуляція та вплив теплих Бразильської та Ґвіанської течій – основні передумови того, що середня річна кількість опадів на континенті приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Разом із тим, холодна Перуанська течія та область підвищеного атмосферного тиску роблять частину західного узбережжя (пустеля Атакама) найпосушливішою територією не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі.

Суттєвий вплив на формування клімату материка має рельєф. Анди – найдовша гірська система на Землі – є перешкодою для проникнення сухих прохолодних тихоокеанських повітряних мас. Тут сформувався високогірний тип клімату. Рівнини на сході, навпаки, дають змогу майже безперешкодно проникати з Атлантики теплим і вологим повітряним масам вглиб материка.

На постійно спекотний і вологий екваторіальний пояс припадає західна частина Амазонської низовини та північно-західне узбережжя Тихого океану. Клімат екваторіального поясу Північної Америки формується під впливом атлантичних вологих повітряних мас та високих впродовж року температур.

Для субекваторіальних поясів характерними є жарке вологе літо, суха, жарка зима і незначна різниця літніх та зимових температур (Орінокська низовина та Ґвіанське плоскогір'я, східна і південна частина Амазонської низовини, частина Бразильського плоскогір'я).

Південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини знаходяться у тропічному поясі та характеризуються більш контрастними за сезонами температурами і більшими перепадами кількості опадів у прибережних і внутрішніх областях. Дощі випадають здебільшого влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальних поясах.

Субтропічний пояс характеризується істотними відмінностями різних його частин. Від теплого з рівномірним зволоженням на сході і сухого континентального у внутрішніх районах, до середземноморського клімату на тихоокеанському узбережжі із сухим літом і вологою зимою.

Помірний кліматичний пояс материка формується під впливом західного перенесення повітряних мас і характеризується чітко вираженими порами року. Значне зволоження (до 3000 мм на рік) західної частини поясу сформувало тут помірний морський тип клімату з незначним впродовж року коливанням температур та великою кількістю опадів. Східна частина поясу характеризується різкими коливаннями температури і незначною кількістю опадів (помірний континентальний тип клімату)

Завдання.

Нанесіть на контурну карту межі кліматичних поясів Південної Америки.

У районі Анд від 5  до 30  пд.ш. виділяється область високогірного клімату з низькими, але відносно рівними температурами. Температура знижується на 6 С з підняттям вгору на 1 км, а оскільки Анди сягають до 7 км. заввишки, клімат холодний.

ПІДСУМОК УРОКУ

‑ територія материка розташована у шести кліматичних поясах (екваторіальний, північний та південний субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний); ‑ у цілому клімат Південної Америки – теплий, вологий – сприяє розвитку сільськогосподарської діяльності. Тут вирощують тропічні культури, збираючи 2-3 врожаї на рік.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати відповідний текст у підручнику, Повідомлення пр. несприятливі процеси і явища за вибором.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 26

ТЕМА: Природні зони Південної Америки. Висотна поясність в Андах. Населення і політична карта Південної Америки.

МЕТА: Н: сформувати в учнів уявлення про особливості природних зон Південної Америки; надати учням систему знань про рослинний та тваринний світ материка; сприяти поглибленню розуміння учнями причин виникнення висотної поясності; сформувати систему знань про населення Південної Америки;

В: Виховувати цікавість до предмету, повагу до звичаїв інших народів, екологічну і мовну культуру.

Р: закріпити практичні навички учнів аналізувати політичну карту материка; поглибити уміння учнів складати характеристику країн та порівнювати країни між собою.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон світу, картини рослинного та тваринного світу Південної Америки, атласи, підручники, політична карта Південної Америки, схеми та діаграми.

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями. 1). Назвіть основні риси клімату Південної Америки. 2). Які кліматичні пояси наявні на території материка? 3). Чим обумовлена повноводність річок Південної Америки? 4). Назвіть найбільші річки Південної Америки. Покажіть їх на карті. 5). Що таке природна зона? Від чого залежить поширення природних зон? 6). Як відбувається зміна природних комплексів у горах?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Природні зони Південної Америки; 2. Висотна поясність в Андах; 3. Населення і політична карта Південної Америки.

1

Природні зони

Вологі екваторіальні ліси у Південній Америці називають сельвою. Ця природна зона сформувалась на Амазонській низовині, прилеглих до неї схилах Анд, а також у північній частині тихоокеанського узбережжя, і обіймає більшу площу, ніж аналогічні ліси в Африці. Тут на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть тисячі видів рослин.

Дерева утворюють до дванадцяти ярусів, найбільший з яких сягає 80 м у висоту та 4 м у діаметрі (сейба). Нижні яруси – справжні непрохідні хащі (гевея, какао, динне дерева, папороті). У заводях річок росте вікторія-регія – латаття з листям до 2 м .

Такий же багатий і тваринний світ (мавпа, лінивець, ягуар, анаконда тощо). Особливої уваги заслуговують колібрі – найменший птах на землі та піранья – винятково кровожерлива риба. Тутешні ліси кишать комахами і павуками.

Зони саван і рідколісся північної і південної частини материка відрізняються між собою. Савани і рідколісся Ґвіанського плоскогір'я й Орінокської низовини нагадують африканські савани з пальмами замість баобабів. Савани на півдні материка посушливіші, тому дерева тут – рідкість, а на червоних та червоно-коричневих ґрунтах домінують чагарники, деревоподібні кактуси, та дерева з бочкоподібним стовбуром.

Своєрідний тут і тваринний світ: на відміну від африканських саван, тут мало копитних. Тапір, пекарі, пума, мурашкоїд разом із великою кількістю мурахів і термітів – типові мешканці цих місць.

На південь савани поступово переходять у зону субтропічних трав'янистих степів (пампа).

Типовим для цих місць є клімат з великою різницею в опадах: від м‘якого з рівномірним зволоженням на сході він змінюється до більш посушливого із значними перепадами температур на півдні і заході зони.

Значної шкоди тутешній природній рослинності завдають значне розорювання і безсистемне випасання худоби.

З тварин цієї зони трапляються страус нанду, пампасний олень, гуанако, багато в цих місцях різних гризунів.

У південній частині материка, що називають Патагонією, сформувалась зона напівпустель і пустель – єдине в світі місце, де вони виходять на узбережжя океану в межах помірного поясу. За умови незначної кількості опадів тут досить бідний живий світ: на сіроземних і бурих ґрунтах зростають злаки, кактуси та подушкоподібні чагарники.

Тваринний світ представлений в основному плазунами і гризунами, хоча трапляються пума, лама, страус нанду. Берегові пустелі і напівпустелі простягаються вузькою смугою і на західному узбережжі материка. Найсухіша частина природної зони – пустеля Атакама – найпосушливіше місце на планеті. Переважаючі повітряні маси, а також охолоджене Перуанською течією повітря не утворюють дощових хмар. Тому буває, що дощі не випадають тут по 10-20 років.

2

Завдяки значній висоті в Андах розвинута висотна поясність: від вологих екваторіальних лісів (гілея) на підніжжях гір в екваторіальному поясі до гірських луків на високогір'ях. Вище 5 000 м сніг ніколи не тане, перетворюючись на лід

3

Корінне населення – індіанці – належить до американської гілки монголоїдної раси. Впродовж декількох століть європейські колонізатори завозили на материк для роботи на плантаціях негрів. А починаючи з XIX ст. сюди суттєво збільшився потік переселенців з Європи (переважно з романомовних країн Іспанії, Португалії, Італії) і, меншою мірою, з Азії. Таким чином населення Південної Америки складається з корінного (індіанці), змішаного (мулати, самбо, метиси) і прийшлого.

Іспанські та португальські колонізатори визначили структуру віросповідання. Практично повсюдно державною релігією є католицизм, тільки частина населення Ґайани та Суринаму є протестантами.

Серед племен, що мешкають у важкодоступних районах Амазонської низовини, поширені традиційні релігії та культи.

Досить однорідним є мовний склад населення континенту. В більшості країн державною є іспанська мова (яка має чимало запозичень з італійської, французької, німецької, англійської). Друге місце займає португальська мова, що стала державною в Бразилії – найбільшій країні континенту. До англомовних країн належать Ґайана, а також острівні Ямайка та Барбадос.

Населення на континенті розміщене нерівномірно. Найбільш заселені східне узбережжя, а також північно-західна його частина. Разом з тим велетенські простори Амазонії, деякі області Анд і пустелі заселені дуже мало. А деякі частини з цих територій взагалі є безлюдними.

Останнім часом активно освоюються внутрішні райони материка. З розвитком промисловості збільшується переміщення населення до міст. Для країн регіону характерною є несправжня урбанізація, за якої частка міського населення набагато перевищує частку економічно активного міського населення, задіяного у виробничій та невиробничій сферах. Причина цьому – прибуття до міст бідного сільського населеня, яке міста не в змозі забезпечити роботою та житлом.

Нині в Південній Америці налічується понад 200 великих міст, найбільші з них: Буенос-Айрес, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Сантьяґо.

Найбільшою за площею і населенням у Південній Америці є Бразилія.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ (згідно до навчальних питань)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, конспект, підготуватись до тематичної атестації.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 27

Тема: Антарктида та Антарктика. Географічне положення. Історія відкритя та дослідження.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про географічне положення антарктиди, схарактеризувати історію відкриття та дослідження, повідомити учням про роль українських дослідників у вивченні Антарктиди.

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну культуру, гордість за співвітчизників.

Р: Розвивати логічне мислення, пам'ять, формувати науковий світогляд, вміння працювати з джерелами знань.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ